26 вересня 2013 р.Справа № 2а-12777/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Курило Л.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Судді військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 2а-12777/12/2070
за позовом Судді військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України , Державної казначейської служби України
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, суддя військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, військового суду Харківського гарнізону, в якому просив зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок військового суду Харківського гарнізону 106213,86 грн. щомісячного грошового утримання разом з податком на доходи фізичних осіб в сумі 13853,98 грн., а також перерахувати 65207,51 належного йому до отримання довічного грошового утримання; зобов'язати військовий суд Харківського гарнізону нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове утримання за червень-грудень 2005р. в сумі 106213,86грн., та довічне грошове утримання в розмірі 65207,51 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року по справі № 2а-8583/08/2070 адміністративний позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року вказане судове рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2012 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, скасовуючи рішення судів попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд, колегією суддів касаційної інстанції, зокрема, зауважено на тому, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в частині виплати довічного грошового утримання не є вимогами по виплаті заробітної плати, а тому щодо цих позовних вимог підлягають застосуванню строки звернення до суду, встановлені статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року прийнято до провадження адміністративну справу № 2а-12777/12/2070 та призначено її до судового розгляду.
Під час розгляду справи, позивач подав заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої позивач просив суд зобов'язати Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року; стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість з виплати грошового утримання судді в розмірі 113 070 грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб в розмірі 14 748,31 грн. та заборгованість з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року. Одночасно із вказаною заявою позивач звернувся до суду із клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65207 грн. 51 коп. за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року, а також просив суд поновити строк на звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65207 грн. 51 коп. за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії та залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", за кодом 0501150, для виплати заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та стягнення з Державної судової адміністрації України заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 65 207,51 грн. за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в зазначеній ухвалі, не відповідають обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин, належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем та його представником не надано та судом в ході судового розгляду не встановлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вищезазначеним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зауважити на те, що вимоги про стягнення заборгованості в частині виплати довічного грошового утримання не є вимогами по виплаті заробітної плати, а тому до них не розповсюджуються положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Таким чином, до спірних правовідносин щодо виплати довічного грошового утримання підлягають застосуванню загальні строки звернення до суду, визначені ст. 99 КАС України.
Після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-ІУ, яким внесено зміни до КАС України, строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, обчислюється з цієї дати при умові, якщо станом на 30.07.2010 р. не збіг строк звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало відповідні суспільні правовідносини до набрання чинності змін до КАС України.
Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського Суду з прав людини від 28.03.2006 р. по справі "Мельник проти України", суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла до 30.07.2010 р.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду із вказаним позовом лише у серпні 2008 року, в той час як про порушення своїх прав щодо невиплати належного позивачу довічного грошового утримання за період з червня до грудня 2005 року ОСОБА_1 було відомо під час отримання заробітної плати протягом вказаного періоду.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав на належне грошове утримання йому стало відомо з рішення № 105 від 27.06.2008 року Ради Суддів України, що було опубліковано 15.08.2008 року в газеті "Закон і Бізнес" № 32, не приймаються до уваги, оскільки зазначене періодичне видання лише носить інформативний характер про прийняте вищим органом суддівського самоврядування рішення, яке в свою чергу не є нормативно - правовим актом, який регулює спірні правовідносини, а містить аналіз вимог законодавства, яке регулювало спірні правовідносини у 2005 році.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно з ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається зі змісту матеріалів справи, позивач, порушивши питання про поновлення строку на звернення до суду з позовом, не навів ані в клопотанні про поновлення строку звернення, ані в апеляційній скарзі об'єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили позивачу подати адміністративний позов в строки, передбачені КАС України.
Колегія суддів наголошує на тому, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися у 2005 році під час отримання щомісячного довічного грошового утримання, яке йому нараховувалось протягом вказаного періоду.
Наведене, зокрема, підтверджується довідкою - розрахунком грошового забезпечення судді ОСОБА_1 за період з червня 2005 року по грудень 2005 року.
Оскільки позивачем не надано доказів поважності пропуску строку для звернення до суду з вищевказаним позовом, а колегією суддів апеляційної інстанції не знайдено підстав для поновлення такого строку, вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Судді військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 2а-12777/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.