31 жовтня 2013 року Справа № 876/11385/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р. про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на службі,-
встановив:
15.07.2013 року на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року про передачу за підсудністю адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на службі, у якій заявник просить суд виправити у тексті судового рішення словосполучення «поновлення на роботі» на вислів відповідно до розуміння слів української мови. Заявник вважає, що ні ОСОБА_2, ні його брат, ОСОБА_3, з роботи в органах МВС України та Державної митної служби України не звільнялися, а, відтак, позовні вимоги про поновлення на роботі заявляти не могли.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року про передачу за підсудністю адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним наказу та поновлення на посаді - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції встановив, що зі змісту заяви ОСОБА_2 слідує, що останній не погоджується з викладеним в ухвалі суду від 18 липня 2012 року предметом позову та вважає словосполучення поновлення на роботі (посаді) опискою.
Однак, з досліджених судом матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду саме з вимогою про визнання незаконним наказу про його звільнення та поновлення на посаді (а.с.2).
Крім того, в ухвалі суду від 18 липня 2012 року у вступній та резолютивній частинах прописано позовні вимоги саме «про визнання незаконним наказу та поновлення на роботі», які в повній мірі відповідають вимогам позовної заяви та наказу від 19 жовтня 2006 року №100 (а.с.2, 3,218-219).
Відтак, зміст постановленої ухвали від 18 липня 2012 року повністю відповідає матеріалам адміністративного позову та позовним вимогам, які заявляються позивачем.
Оскільки текст ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у повній мірі відповідає матеріалам адміністративного позову та не містить описок або арифметичних помилок, тому у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 11 липня 2013 року про виправлення описки слід відмовити.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення, яким направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянтів належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р., колегія суддів приходить до переконання, що судом першої вірно встановлено відсутність правових підстав для задоволення заяви та виправлення описки в судовому рішенні, з огляду на те, що обставини, на які посилається заявник не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, як слідує із поданої 15.07.2013 року заяви від ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року про передачу за підсудністю адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на службі - заявник просить суд виправити у тексті судового рішення словосполучення «поновлення на роботі» на вислів відповідно до розуміння слів української мови. Заявник вважає, що ні ОСОБА_2, ні його брат, ОСОБА_3, з роботи в органах МВС України та Державної митної служби України не звільнялися, а, відтак, позовні вимоги про поновлення на роботі заявляти не могли (а.с.282).
Попри це, судом першої інстанції вірно встановлено, що доводи заявника - ОСОБА_2, спростовуються наявними у матеріалах справи документами, а саме : із поданої на розгляд суду позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що предметом позовних вимог були вимоги, щодо «визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на службі» (а.с.2).
Крім того, у матеріалах справи наявний наказ начальника управління МВС України - В.В.Швидкого від 19.10.2006 року за № 100 о/с, згідно якого, мойора міліції ОСОБА_3 звільнено в запас Збройних сил України за п.64 «е» /за порушення дисципліни/ (а.с.3), що є предметом оскарження ОСОБА_3 у судовому порядку.
З огляду на викладене, у вступній та резолютивній частині ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року, судом першої інстанції вірно зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_3 є «про визнання незаконним наказу та поновлення на роботі», які в повній мірі відповідають вимогам позовної заяви та наказу від 19 жовтня 2006 року № 100 (а.с.2,3).
Відтак, зміст постановленої ухвали від 18 липня 2012 року повністю відповідає матеріалам адміністративного позову та позовним вимогам, які заявляються позивачем.
З огляду на те, що текст ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року у повній мірі відповідає матеріалам адміністративного позову та не містить описок або арифметичних помилок, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 15.07.2013 року про виправлення описки в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року - слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 р. про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні по справі № 2а/0370/2276/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик