29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" листопада 2013 р.Справа № 924/1135/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області м. Хмельницький
до 1) Сокільської сільської ради с. Сокіл Кам'янець-Подільського району
2) товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" м. Миколаїв
про 1) визнання незаконним та скасування рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон";
2) зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9 291 922,48116 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Коруняк Л.В.- за довіреністю від 04.03.2013р. №10-08-09/932 ( в засіданні 29.10.2013р.)
відповідача-1: Бешлей І.В. - сільський голова Сокільської територіальної громади згідно посвідчення №1 від 01.11.2010 р.
відповідача-2: Дмитрієва Т.В. - за довіреністю від 28.12.2011 року №361
прокуратури: Гринь О.О.- прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького згідно посвідчення №019818 від 19.08.2012р.
Рішення приймається 05.11.2013 року, оскільки в судовому засіданні 29.10.2013 року оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон"" та зобов'язати ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9291922,48116 грн. Позов обґрунтовує перевищенням повноважень Сокільською сільською радою при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та, відповідно, незаконністю використання ТОВ СП "Нібулон" цих земельних ділянок на підставі оскаржуваних рішень. В підтвердження посилається на ст.ст. 1, 122 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 19 Конституції України та п.1.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року.
Позивач в письмових поясненнях стверджує, що відповідач 1 оскаржуваними рішеннями порушив ст. 124 Земельного кодексу України в частині передання земельної ділянки без проведення аукціону та ст. 122 Земельного кодексу України стосовно перевищення повноважень у наданні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів. Звертає увагу на ст. 124 Земельного кодексу України та п. 1.4 змін до Положення про Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області, відповідно до якого Головне управління передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Позивачем та прокурором витребувані ухвалою суду від 01.10.2013р. докази необхідні для вирішення спору не подано. Прокурором та позивачем подано заяву, у якій просять не розглядати п. 2 позовних вимог щодо зобов'язання повернути земельні ділянки, мотивуючи відсутністю необхідних доказів.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву та повноважний представник в судовому засіданні вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що оскаржувані рішення прийняті Сокільською сільською радою в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Наголошує, що перевірка, на яку посилається прокурор у позовній заяві, на території Сокільської сільської ради Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області в установленому законодавством порядку не проводилась, відповідний акт перевірки інспекцією не складався та сільським головою не підписувався. Тому просить у позові відмовити з мотивів недоведеності обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач 2 у письмовому відзиві на позов та повноважний представник в судовому засіданні вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем та прокурором, як передбачено ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено факт проведення Державною інспекцією сільського господарства у Хмельницькій області перевірки дотримання Сокільською сільською радою вимог земельного законодавства при наданні спірних земельних ділянок ТОВ СП "Нібулон", на яку міститься посилання в позовній заяві. Наголошує, що прокурором не надано допустимих доказів затвердження в установленому законодавством порядку меж с. Сокіл Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, що не дає можливості достеменно визначити, чи належать спірні земельні ділянки до земель державної власності та чи перебувають вони за межами населеного пункту, у зв'язку із чим його посилання на те, що сільська рада перевищила свої повноваження та розпорядилася землями державної форми власності, ґрунтуються на припущеннях та не можуть вважатися належними та допустимими доказами по справі.
Стосовно ж вимоги повернути ТОВ СП "Нібулон" земельні ділянки, отримані на підставі оскаржуваних рішень, представник відповідача 2 зазначає, що в матеріали справи не надано доказів фактичної передачі в оренду даних земельних ділянок, а визначена прокурором їхня вартість на підставі листа відділу Держземагенства у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області не може слугувати належним та допустимим доказом визначення вартості спірних земельних ділянок, оскільки в листі не зазначена їхня безпосередня вартість та нормативна грошова оцінка.
Звертає увагу, що із позовної заяви також неможливо визначити, які саме ділянки прокурор просить зобов'язати повернути, оскільки ним не надано планів (схем) спірних земельних ділянок, кадастрових планів земельних ділянок, актів встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що не дає можливості їх ідентифікації.
У наданих письмових поясненнях до відзиву вказує, що, оскільки прокурором стосовно другої позовної вимоги обрано спосіб захисту, передбачений ст. 387 ЦК України, то йому слід було визначити конкретну особу, на користь якої необхідно повернути земельні ділянки та зазначити індивідуальні (ідентифікаційні) ознаки витребуваних речей - земельних ділянок. А оскільки ні прокурором, ні позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування обставини, з якими закон пов'язує можливість витребування у відповідача речей, визначених індивідуальними ознаками, то, відповідно, дана позовна вимога не може бути задоволена. Просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в зв'язку зі неподанням доказів, які б підтверджували їх.
Представником відповідача 2 подано клопотання про припинення провадження по справі в порядку ст. 80 ГПК України з мотивів непідвідомчості справи господарському суду, вважає, що спір є публічно-правовим, тому повинен розглядатися в адміністративному суді за правилами адміністративного судочинства.
Відповідачем 2 також подано клопотання про припинення провадження по справі в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки рішеннями сорокової позачергової сесії Сокільської сільської ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області VI скликання від 14.10.2013 №№ 1, 2 відповідно скасовано рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області від 18.06.2013 №1 "Про розгляд заяви ТОВ СП "НІБУЛОН", відповідно до якого ТОВ СП "НІБУЛОН» надано в оренду строком на 11 місяців земельну ділянку площею 201,8164 га із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та №2 "Про розгляд заяви ТОВ СП "НІБУЛОН", відповідно до якого ТОВ СП "НІБУЛОН" надано в оренду строком на11 місяців земельну ділянку площею 251,384 га із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тому відповідач-2 стверджує про відсутність у зв'язку із цим предмета спору.
Прокурор та позивач заперечують проти цих клопотань, вказуючи на те, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру підвідомчі господарським судами та те, що рішення сорокової позачергової сесії Сокільської сільської ради Кам'янець - Подільського району Хмельницької області VI скликання від 14.10.2013 №№ 1, 2 не повинні братися судом до уваги, оскільки зазначені рішення є незаконними, прийняті з перевищенням повноважень, так як законодавством не передбачено право ради скасовувати свої рішення.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ТОВ СП "Нібулон" звернулося до сільського голови с. Сокіл з листами від 03.06.2013 року №№ 189, 190 з проханням надати в оренду земельні ділянки розміром 251,384 га (землі консервації) та 201,8164 га (землі запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Розглянувши зазначені заяви ТОВ СП "Нубілон", керуючись п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 22, 93, 123, 186, п.12 розділу 1Х Перехідних положень Земельного кодексу України, тридцять шостою позачерговою сесією Сокільської сільської ради VI скликання прийнято рішення №1 та №2 від 18 червня 2013 року "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон", відповідно до яких надано ТОВ СП "Нібулон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду строком на 11 місяців земельні ділянки площею відповідно 201,8164 га та 251,384 га із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради ( п.1 рішень). Визначено орендну плату в розмірі 500 та 300 грн. за 1га. ( п. 2). Вирішено, що управлінню Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі внести зміни до земельно-облікових документів ( п. 6 рішення).
Згідно довідки, виданої Сокільською сільською радою 26.07.2013 року №186, ТОВ СП "Нібулон" використовує земельні ділянки: землі консервації розміром 251,384 га (для сінокосіння) та землі запасу у розмірі 201,8164 га (для вирощування пшениці (соняшнику)). Відповідно до довідки Сокільської сільської ради від 02.08.2013р. №202/02-26, ТОВ СП "Нубілон" сплачено до бюджету сільської ради протягом 6-ти місяців 2013р. оренду плату в сумі 91661, 79 грн.
Листом від 25.09.2013 року №05-02-09/2385 відділом Держземагенства у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області повідомлено, що згідно форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями" землі площею 201,8164 га (землі сільськогосподарського призначення) та площею 251,3840 га (передбачені під консервацію малопродуктивних та деградованих земель) у власності/користуванні не перебувають, будь-які документи, що стосувалися погодження чи надання спірних земельних ділянок до відділу не надходили, договори оренди, укладені між Сокільською сільською радою та ТОВ СП "Нібулон" на спірні земельні ділянки у відділі відсутні, форма власності ділянок - державна, документація із землеустрою на спірні земельні ділянки в архіві відділу відсутня.
Вказуючи на те, що спірні рішення прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України та перевищенням повноважень, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом (враховуючи уточнення позовних вимог) про визнання незаконним та скасування рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району №1 від 18.06.2013р. та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон"; зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9291922,48116 грн.
Вирішуючи даний спір, судом враховуються положення пунктів 17, 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року №10, відповідно до яких до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
У вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
У підпункті 1.2.2. зазначеної Постанови зазначено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі, прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок та вступають при реалізації відповідних повноважень з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
З огляду на зазначене та те, що в спірних правовідносинах сільська рада суб'єктом владних повноважень не виступала, а реалізувала право розпорядження земельною ділянкою від імені власника, спір підвідомчий господарському суду. Клопотання представника відповідача-2 про припинення провадження по справі в порядку ст. 80 ГПК України у зв'язку із підвідомчістю даної справи адміністративному суду суд залишає без задоволення.
Аналізуючи надані докази, пояснення та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності судом приймається до уваги наступне:
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 144 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. (п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
За статтями 142-144 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Підставою для набуття права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності є відповідне рішення уповноваженого органу (статті 116, 124 Земельного кодексу України).
Зокрема, за приписами ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб ( ч. 1). Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб ( ч. 4).
Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Згідно із Положенням про головне управління Держземагенства у Хмельницькій області (із змінами) (затверджено наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 03.03.2013р. №93), головне управління Держземагенства у Хмельницькій області передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями №1 та №2 тридцять шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району від 18 червня 2013 року "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон" за результатами розгляду заяви ТОВ СП "Нубілон" з посиланням на п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 22, 93, 123, 186, п. 12 р. Х Перехідних положень Земельного кодексу України надано ТОВ СП "Нібулон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду строком на 11 місяців земельні ділянки площею 201,8164 га та 251,384 га відповідно із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради.
Згідно інформації, наданої відділом Держземагенства у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області повідомлено, що згідно форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями" (лист від 25.09.2013 року №05-02-09/2385), спірні земельні ділянки перебувають у державній формі власності. Доказів, які б спростовували зазначене та підтверджували належність останніх до земель територіальної громади, право на розпорядження якими відповідно до вимог чинного законодавства має Сокільська сільська рада, відповідачем 1 суду не надано.
Сторонами суду не надано доказів, які б підтверджували наявність при прийнятті оскаржуваних рішень технічної документації із землеустрою чи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проведення земельних торгів.
Судом звертається увага й на те, що приймаючи спірні рішення ( від 18.06.2013р.) Сокільська сільська рада керувалась нормами Земельного кодексу України, які втратили чинність на момент прийняття рішень, а саме п. 12 розділу X "Перехідні положення", який виключено на підставі Закону N 5245-VI від 06.09.2012 р. ( набирає чинності з 1 січня 2013 року).
З огляду на вищенаведене, ст.19 Конституції України, оскаржувані рішення Сокільської сільської ради від 18.06.2013р. №1 та №2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон" є незаконними та підлягають скасуванню. Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Доводи відповідача 2 щодо припинення провадження у справі в зв'язку із скасуванням спірних рішень рішеннями сорокової позачергової сесії Сокільської сільської ради VІ скликання № № 1, 2 від 14.10.2013р. судом оцінюються критично з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільській раді не надано повноважень щодо розгляду на пленарних засіданнях питань стосовно скасування (відміни) рішень, які прийняті на пленарних засіданнях сільської ради. Такі рішення органів місцевого самоврядування слід визнавати незаконними (недійсними) у судовому порядку відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 21 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення сорокової позачергової сесії Сокільської сільської ради VІ скликання № № 1, 2 від 14.10.2013р., яким скасовано рішення № № 1, 2 від18.06.12.2012р. тридцять шостої позачергової сесії VІ скликання Сокільської сільської ради, суперечать вищезазначеним положенням законодавства України (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 15/88 від 15.02.2012р.). Тому, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України вказані рішення не підлягають застосуванню при вирішенні спору по даній справі.
При цьому судом також враховується, що визнання недійсним рішень з моменту їх прийняття є виключною компетенцією суду .(аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 271/7-05/351/13/20-09/4 від 27.04.2011р.).
Враховуючи вищевказані обставини, клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі про скасування рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. та рішення №2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон" не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог заявлених до ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9 291 922,48116 грн. судом враховується наступне.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 4-3).
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, які встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору судом зобов'язувалось позивача та прокурора надати документально підтверджений розрахунок вартості земельних ділянок, які надані в оренду відповідачу ( докази про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, щодо яких заявлені позовні вимоги), докази, які підтверджують користування відповідачем земельними ділянками на час звернення до суду із позовом. Дані докази мають істотне значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, а саме для встановлення факту користування такими ділянками ТОВ СП "Нібулон" та з'ясування ідентифікаційних ознак спірних земельних ділянок.
Однак позивач та прокурор витребувані докази необхідні для вирішення спору по суті не подали, про причини неподання доказів не повідомили. Окрім того, прокурор та позивач у письмовій заяві від 10.10.2013 року та в судових засіданнях просять суд залишити без розгляду п. 2 позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 2 повернути земельні ділянки, мотивуючи неможливістю надати необхідні для вирішення спору в цій частині докази.
Відповідач 2 також просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5154101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4137821,46756 грн., загальною вартістю 9291922,48116 грн. в зв'язку із неподанням прокурором та позивачем належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість земельних ділянок, їх ідентифікуючих ознак.
Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи неподання витребуваних судом доказів, суд позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, з'ясувати дійсні вимоги позивача на момент вирішення спору по суті.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позов в частині зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9 291 922,48116 грн. залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 32-34, 44, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області м. Хмельницький до 1) Сокільської сільської ради с. Сокіл Кам'янець-Подільського району 2) товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" м. Миколаїв про 1) визнання незаконним та скасування рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон"; 2) зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4137821, 46756 грн., загальною вартістю 9 291 922,48116 грн. задовольнити частково.
Позов прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області м. Хмельницький до Сокільської сільської ради с. Сокіл Кам'янець-Подільського району про визнання незаконним та скасування рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон" задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати рішення сесії Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району № 1 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон" та рішення № 2 від 18.06.2013р. "Про розгляд заяви ТОВ СП "Нібулон".
Стягнути з Сокільської сільської ради с. Сокіл Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (код 04404088) в доход Державного бюджету України по коду класифікації доходів 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).
Видати наказ.
Позов прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" м. Миколаїв про зобов'язання ТОВ СП "Нібулон" повернути земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району, площею 251,384 га вартістю 5 154 101,0136 грн. та площею 201,8164 га вартістю 4 137 821, 46756 грн., загальною вартістю 9 291 922,48116 грн. залишити без розгляду.
Повне рішення складено 07.11.2013р..
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 6 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) 3, 4- відповідачам (54030, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1 та 32377, Кам'янець-Подільський р-н, с. Сокіл, вул. Миру, 37); 5 - прокуратура м. Хмельницького; 6- в прокуратуру (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11)- рек..