Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" листопада 2013 р. Справа № 911/3645/13
за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, органу уповноваженого представляти її інтереси у спірних правовідносинах, Військової частини А1515
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС"
про розірвання договору
Суддя Наріжний С.Ю.
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Пушкарьов О.Г. - наказ № 62 о/с від 03.09.2013 р.;
від позивача: Іващенко Є.В. - посвідчення УК 134440 від 24.04.2012 р.;
від відповідача: не з'явився.
У вересні 2013 року Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, органу уповноваженого представляти її інтереси у спірних правовідносинах, Військової частини А1515 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС" (далі - відповідач) про розірвання договору.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 176 на проведення природо відновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р. з виконання робіт, що стало підставою для подання позову про його розірвання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3645/13 та призначено її до розгляду на 14.10.2013 р.
14.10.2013 р. прокурором подана заява № 17-2002 від 10.10.2013 р. про зміну позовних вимог, в якій він просить розірвати вищевказаний договір та зобов'язати відповідача виконати умови договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. суд відклав розгляд справи на 04.11.2013 р.
01.11.2013 р. прокуратурою подано клопотання № 17-2196 вих.13 від 31.10.2013 р. в якому він просить залишити заяву № 17-2002 від 10.10.2013 р. про зміну позовних вимог без розгляду.
Таким чином, предметом позову є вимога прокурора про розірвання договору № 176 на проведення природовідновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р.
Присутні в судовому засіданні 04.11.2013 р. представники прокуратури та Військової частини А1515 позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 04.11.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
21.05.2012 р. між Військовою частиною А1515 (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС" (надалі - виконавець) було укладено договір № 176 на проведення природо відновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати природовідновлювальні роботи щодо ліквідації наслідків військової діяльності та здійснити моніторинг стану навколишнього природного середовища на території військової частини та прилеглих до нього територій, а саме: територію військової частини, склад паливо-мастильних матеріалів, прилеглу територію військової частини військової частини, що є поза межами військової частини.
Судом встановлено, що позивач у відповідність до п.п. 3.2.1 - 3.2.5. договору свої зобов'язання виконав належним чином, оскільки з матеріалів справи не вбачається претензій та повідомлень з боку відповідача про порушення замовником умов договору.
Враховуючи виконання замовником умов договору, у нього виникло право вимагати від виконавця приймання - передавання виконаних робіт шляхом надання виконавцем підсумкового звіту, який складається по завершенню виконання запланованих заходів, а також складання щоквартального інформаційного звіту, в порядку визначеним у п. 2.8. договору.
При цьому, до зобов'язань виконавця за умовами договору також належить: п. 3.1.1. відповідно до вимог Розпорядження Кабінету Міністрів У краї № 595-р від 10.08.1994 року за рахунок власних коштів виконати роботи обсязі і в терміни, передбачені Календарним планом та Технічним завдань та забезпечити повне очищення території об'єкту та прилеглих територій місцях забруднення підземних вод та ґрунтів нафтою і нафтопродуктами; п. 3.1.2. перед початком робіт розробити Програму очищення підземних вод і ґрунтів від нафти та нафтопродуктів на зазначеній території поінформувати місцеві органи самоврядування (за необхідності погодити їх з ними); п. 3.1.3. вести облік вилученого забруднювача (суміш вуглеводнів; відповідно до вимог чинного законодавства); п. 3.1.5. надавати Замовнику інформаційний звіт про хід виконання робіт та стан навколишнього природного середовища на об'єкті та прилеглих до нього територіях один раз на місяць, а також надавати Замовнику по завершенню робіт підсумковий звіт про виконанні роботи та стан навколишнього природного середовища на об'єкті та прилеглих територіях; п. 3.1.6. розробити рекомендації щодо подальшого ефективного проведення очисних робіт на ділянках нафтохімічного забруднення, та навести їх у заключному звіті; п. 3.1.7. забезпечувати на об'єкті виконання необхідних заходів з охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 2.2. договору перелік робіт, наукові, технічні та інші вимоги щодо їх виконання, викладені у Технічному завданні та у Календарному плані.
Так, у Технічному завданні визначений перелік робіт які повинне був виконати відповідач, серед них: бурові роботи (п. 3.1. завдання), польові та камеральні роботи (п. 3.2. та п. 3.3. завдання). У Календарному плані роботи визначені у пунктах 1. та 2.
Отже, факт виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань повинен бути підтверджений належним чином, зокрема, підсумковим звітом, який складається по завершенню виконання запланованих заходів, чи то щоквартальними звітами.
Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Строки виконання вищевказаних робіт сторонами погоджено як у Технічному завданні так і у Календарному плані.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором, зокрема, роботи визначені у п.п. 3.3.2., 4.1. Технічному завданні та у п.п. 1.1.3., 1.1.4., 1.1.6., 1.1.7. та 1.2.2. Календарному плані не виконав, чим порушив приписи договору та норми чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність прокуратурою невиконання відповідача своїх зобов'язань за договором № 176 на проведення природо відновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р., що є підставою даного позову.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено судом, істотне порушення відповідачем умов договору полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх обов'язків в частині виконання робіт взятих на себе договором № 176 на проведення природо відновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р., що позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, на який останній розраховував при укладенні договору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушив умови договору, а відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем доведено прокуратурою належними та допустимими доказами, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд вважає, що вимога прокуратури щодо розірвання договору № 176 на проведення природо відновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р., укладеного між Військовою частиною А1515 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС" є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 176 на проведення природовідновлювальних робіт, спрямованих на поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища, на території військової частини "Матяшівка" від 21.05.2012 р., який укладений між Військовою частиною А1515 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СНГ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 33699346) в доход Державного бюджету України 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 11.11.2013 р.
Суддя Наріжний С.Ю.