Справа № 815/7427/13-а
11 листопада 2013 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю «ІІНТЕРНАЦІОНАЛЬНІ ТЕЛЕКОМУНАКАЦІЇ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування-рішення від 18.10.2013 року №0000184200,-
З позовом до суду звернулось Товариство обмеженою відповідальністю «ІІНТЕРНАЦІОНАЛЬНІ ТЕЛЕКОМУНАКАЦІЇ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування-рішення від 18.10.2013 року №0000184200.
В судовому засіданні 11.11.2013 року представник відповідача був сповіщений належним чином поро день, час та місце слухання справи (а.с.19), але в судове засідання не з'явився без поважних причин, враховуючи, що вже по цій справі досліджені письмові докази та завершено офіційне з'ясування обставин справи, представник позивача не заперечував проти цього, а тому, на підставі положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження за наявними в справі доказами та запереченнями.
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
В період з 17.09.2013 року по 01.10.2013 року співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена фактична перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів господарювання.
За результатами перевірки було складено акт №133/15/32/22/03/30109015 від 17.09.2013 року (а.с.8-9). Перевіркою встановлено порушення п.7, п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: підприємством не проводилось щоденне роздрукування та зберігання фіскального чеку в книзі здійснення касових операцій за певні дати за період з 03.09.2013 року по 23.09.2013 року.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.10.2013 року №0000184200 згідно положень п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 11220,00 грн.
Оцінюючи оскаржений акт суб'єкту владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про їхні часткову правомірність з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та порядку передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до приписів ст.244-2 КАС України суди при розгляді справ повинні застосовувати до спірних правовідносин судові рішення Верховного Суду України з аналогічних справ.
Про застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарської санкції, передбаченої п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Верховним судом України винесено дві постанови від 16.04.2013 року по справі №21-89а13 (а.с.10-12) та від 04.06.2013 року по справі №21-155а13 (а.с.13-15), якими встановлено наступне:
Відповідно до пункту 9 ст.3 Закону №265/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 4 ст.17 Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.
Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.
Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституцією України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.
Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 ст.17 Закону №265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/ або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, Верховним Судом України встановлена незаконність дій та рішень податкових органів при застосуванні кратної штрафної відповідальності за кожен день, встановленої п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а отже вказана обставина не підлягає повторному доведенню під час розгляду цієї справи.
Разом з тим, факт вчинення позивачем порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджується актом перевірки №133/15/32/22/03/30109015 від 17.09.2013 року (а.с.8-9), який підписаний посадовими особами без будь-яких заперечень та зауважень, тобто факт вчинення правопорушення не оскаржуються та н спростовується, в зв'язку із чим, разове застосування відповідачем відповідальності за порушення вказаного Закону, відповідальність за яке передбачена п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є ґрунтовною та відповідає приписам Закону й наведеним вище судовим рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, під час офіційного з'ясування обставин справу суд встановив законність та ґрунтовність застосованих штрафних санкцій до позивача в розмірі 340,00 грн. (п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») та протиправність застосованих штрафних санкцій за те саме порушення в розмірі 10880,00 грн., в зв'язку із чим, суд на підставі положень ч.1, ч.2 ст.162 КАС України повинен задовольнити позовні вимоги частково: визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення лише в частині 10880,00 грн. (11220,00 грн. - 340,00 грн.), а в інший частині відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування-рішення від 18.10.2013 року №0000184200 на суму 10880,00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Суддя Єфіменко К.С.
11 листопада 2013 року.