10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"05" листопада 2013 р. Справа № 0670/5391/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
при секретарі Волянській О.В. ,
за участю ПП ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 18.05.2011 року за №0001951702, яким підприємцю збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 201 706, 00 грн. (основний платіж - 161 365, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 40 341, 00 грн.).
Житомирським окружним адміністративним судом первинного відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Житомирі замінено на належного - Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
01 жовтня 2013 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 18.05.2011 року №0001951702.
Відшкодовано на користь приватного підприємця ОСОБА_3 з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп..
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення ПП ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа зареєстрований виконавчим комітетом Житомирської міської ради 27.04.2005 року та як платник податків перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100027156 НБ № 375020 від 07.03.2007 року являється платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що в період з 14.04.2011 року по 28.04.2011 року на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.ст. 77, 88 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 14.04.2011 року №№ 581/17-1, 598/17-1, плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2011 року посадовими особами ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено Акт від 29.04.2011 року №2040/17-1/НОМЕР_1.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_3 проінформовано письмовим повідомленням від 01.04.2011 року № 19251/Т/17-1, яке разом з копією наказу № 1050 від 01.04.2011 року вручено йому особисто 01.04.2011 року.
Направлення про проведення документальної планової перевірки від 14.04.2010 року №№ 581/17-1, 598/17-1 вручено під підпис ОСОБА_3
Перевірку проведено з відома ОСОБА_3 в приміщенні ДПІ у м. Житомирі.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 161 365, 00 грн. за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в т.ч. січень 2010р. занижено 3796,00 грн., лютий 2010р. занижено 614,00 грн., березень 2010р. занижено 22 902,00 грн., квітень 2010р. занижено 4413,00 грн., травень 2010р. занижено 36 583, 00 грн., червень 2010р. занижено 17 078, 00 грн., вересень 2010р. занижено 39 644, 00 грн., жовтень 2010р. занижено 34 348, 00 грн., грудень 2010р. занижено 1987,00 грн.
За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2011 року за №0001951702, яким підприємцю визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 207 706, 00 грн. (за основним платежем - 161 365, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 40 341, 00 грн.).
Як слідує з Акту перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що суб'єкт підприємницької діяльності не зобов'язаний вести облік основних фондів (основних засобів), а тому не має права на нарахування амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби і вартість придбаних основних фондів (засобів) не відноситься до складу валових витрат. Придбані матеріальні активи не призначаються для їх використання в господарській діяльності. Реєстрація придбаних транспортних засобів відбулась на фізичну особу ОСОБА_3, а не на фізичну особу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3. Для формування податкового кредиту з ПДВ по придбанню товарів (рухомого та нерухомого майна), послуг підприємцем - платником ПДВ є їх подальше використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності. Підприємець не являючись фактично суб'єктом права власності на таке майно та будучи не наділеним правом на ведення бухгалтерського обліку, не має законних підстав на податковий кредит по ПДВ.
Суд першої інстанції не погоджуючись із позицією відповідача та задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.
Факт придбання сідельного тягача VOLVO FH 12 4X2T підтверджується вантажно-митною декларацією від 14.05.2010р. № 1010000132010000672;
факт придбання напівпричепа бортового тентового KRONE SDR 27 підтверджується вантажно-митною декларацією від 14.05.2010р. № 1010000132010000673;
факт придбання напівпричепа бортового тентового SCHWARZMUELLER SPA 3/E підтверджується вантажно-митною декларацією від 17.06.2010р. № 1010000132010000937;
факт придбання напівпричепа-рефрижератора з холодильним обладнанням KRONE SDR 27 підтверджується вантажно-митною декларацією від 27.09.2010р. №1010000132010001465;
факт придбання сідельного тягача VOLVO FH 13 підтверджується вантажно-митною декларацією від 27.09.2010р. № 1010000132010001466.
Пунктом 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за № 1388 (далі Порядок №1388) встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України, суб'єктами права приватної власності є юридичні та фізичні особи.
Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", під терміном "особа", слід розуміти, зокрема, як фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Позивач, у даному випадку, є фізичною особою яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ у розумінні п. 1.2 ст. 1 та ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ (згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100027156 від 07.03.2007 року.), тому на нього повною мірою поширюються норми закону, які встановлюють порядок визначення податкового кредиту, в тому числі від здійснення операцій основних фондів з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;
ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України.
Згідно із пп. 7.7.1 п. 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.2 п. 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач у встановленому законом порядку при придбанні транспортних засобів з метою їх використання у власній господарській діяльності, у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства, отримав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Всі суми податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями.
Позивачем зазначені транспортні засоби придбані як фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності, для використання у своїй господарській діяльності, а не як фізичною особою для використання у власних цілях, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні договорами, накладними, рахунками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними. В даному випадку для включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість мають значення ті обставини, що ОСОБА_3 придбав транспортні засоби як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, а не як фізична особа; придбані транспортні засоби використовуються ним у своїй господарській діяльності, яка відповідно до наданої ліцензії та основного виду діяльності, передбачає надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідачем не доведено, що придбані позивачем транспортні засоби не використовувались ним у своїй господарській діяльності, а були придбані для використання і використовувались для власних потреб, як фізичною особою. Суд вірно виходив з того, що реєстрація ОСОБА_3 в органах ДАІ придбаних транспортних засобів, на себе, як на фізичну особу а не як на суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_3, в даному випадку, не має правового значення, так як чинним законодавством не передбачено реєстрація транспортних засобів чи іншого майна безпосередньо на фізичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності.
Придбані транспортні засоби Позивачем використовувались в своїй господарській діяльності по наданню послуг з перевезення вантажів, а напівпричіп бортовий, тентований, KRONE SDP 27 був реалізований на території України, відповідно до законодавства прийняв участь в оподаткованій операції, сума податку на додану вартість яка виникла від його реалізації була включена позивачем до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 року (податкова накладна № 40 від 31 травня 2010 року).
Щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 31 725, 00 грн. то даний висновок був перенесений до акту перевірки № 2040/17-1/НОМЕР_1 від 29.04.2011р. на підставі результатів минулих перевірок, а саме акту перевірки № 3079/17-1/НОМЕР_1 від 31.05.2010 року.
Позивачем, як результат зазначеного акту перевірки від 31.05.2010 року, податкове повідомлення-рішення №0005101702/0 від 09.06.2010 року було оскаржено до суду. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 у справі № 2а-5424/10/0670, яка залишена без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2013 року, податкове повідомлення-рішення скасовано, а висновок відповідача про завищення позивачем р.26 декларації з податку на додану вартість на суму 31 725, 00 грн. за грудень 2009 року, визнано помилковим.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що висновки відповідача не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Доводи наведені апелянтом в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" листопада 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Приватний підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014