Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"06" листопада 2013 р. Справа № 817/2339/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2013 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Рівнеметалторг" про стягнення заборгованості ,
Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Рівнеметалторг" про стягнення коштів платника податків в сумі 2096,21 грн., в тому числі 2087,54 грн. - штрафна санкція, за порушення законодавства: про патентування; регулювання норм обігу готівки; про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (одержувач Державний бюджет); 8,67 грн. - штрафна санкція, за порушення законодавства: про патентування; регулювання норм обігу готівки; про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (одержувач місцевий бюджет м. Рівне).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Рівнеметалторг» зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.03.2005 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівному.
Згідно даних облікової картки платника податків ПП «Рівнеметалторг» станом на 28.02.2013 за ним рахується податковий борг на суму 2087,54 грн.
Відповідно до детального розрахунку суми боргу, останній складається з пені нарахованої на борг минулих років на підставі п.п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу розмірі 2087,54 грн. (державний бюджет) та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8,67 грн. на рахованих на підставі рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001202343/2/23-235 від 20.08.2008.
Згідно рішень про застосування штрафних фінансових санкцій форми «С» №1001192343 від 10.06.2008 та №1001202343/3/23-235 від 02.12.2008, ДПІ у м. Рівному винесених на підставі акта перевірки №17160120/2343 від 04.06.2008 у зв'язку із порушенням ПП «Рівнеметалторг» вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» до підприємства застосовано штрафні санкції на суму 33817,50 грн. та 8,67 грн. відповідно. (Загальна суму нарахованих штрафних санкцій 33826,17 грн.).
Вказані рішення були оскаржені відповідачем до суду і постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2009 у справі №2-а-5141/08/1770, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2012 (справа №51596/09/9104) залишена без змін - в задоволенні позову ПП «Рівнеметалторг» відмовлено.
Таким чином рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені відносно ПП "Рівнеметалторг" на підставі рішень ДПІ у м. Рівному про застосування штрафних фінансових санкцій форми "С" №1001192343 від 10.06.2008 та №1001202343/3/23-235 від 02.12.2008 набрали законної сили 07.03.2012.
Згідно платіжних доручень №88 від 18.02.2013; №109 від 25.02.2013; №74 від 12.02.2013; №80 від 14.02.2013 - відповідачем, у повному обсязі станом на час розгляду справи погашено суму нарахованих штрафних фінансових санкцій до державного бюджету.
Поряд з тим, у зв'язку із простроченням сплати узгодженого податкового зобов'язання, що виникло на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001192343 від 10.06.2008 ДПІ у м. Рівному нараховано підприємству пеню у розмірі 2096,21 грн.
На підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 у справі №2а/1770/3738/2012 за позовом ДПІ у м.Рівному до ПП «Рівнеметалторг» про стягнення заборгованості, з останнього помилково було стягнуто до Державного бюджету кошти у сумі 8,67грн, які підлягали сплаті до місцевого бюджету, вказана сума була визнана як переплата і відповідно перенесена податковим органом на погашення пені, що виникла у зв'язку із простроченням сплати узгодженого податкового зобов'язання, що виникло на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001192343 від 10.06.2008.
За таких обставин станом на 28.02.2013 залишок несплаченої пені, нарахована ПП «Рівнеметалторг» у зв'язку із простроченням сплати узгодженого податкового зобов'язання, що виникло на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001192343 від 10.06.2008 становить 2087,54 грн., а заборгованість підприємства перед місцевим бюджетом що виникла на підставі рішення ДПІ у м. Рівному про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1001202343/2/23-235 від 20.08.2008 залишається непогашеною.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 адміністративний позов ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до ПП «Рівнеметалторг», в частині вимог щодо стягнення з ПП «Рівнеметалторг» штрафної санкції, за порушення законодавства про патентування; регулювання норм обігу готівки; про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (одержувач місцевий бюджет м. Рівне) в розмірі 8,67 грн. - закрито.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що санкції у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», застосовані рішеннями ДПІ у м. Рівному №1001192343 від 10.06.2008, не є податковим зобов'язанням зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», тобто не є податковим боргом.
Оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке було чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
При цьому слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).
Відповідно зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм.
Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції чинній на момент виявлення правопорушення, нарахування фінансових (штрафних) санкцій) цей Закон визначав правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
За своєю суттю передбачена статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.
Санкції у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», застосовані рішеннями ДПІ у м. Рівному №1001192343 від 10.06.2008, не є податковим зобов'язанням зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», тобто не є податковим боргом.
Лише з 01.01.2011 - з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, штрафні санкції, застосовані Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", в розумінні вимог ст.14 цього Кодексу - є податковим боргом.
У зв'язку з тим, що штраф за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" застосований рішенням №1001192343 від 10.06.2008 не є податковим зобов'язанням, податкові органи не вправі включати суму вказаного штрафу до податкової вимоги в порядку, встановленому Податковим Кодексом України, незважаючи на те, що вказане рішення набрало законної сили 07.03.2012.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що у відповідності до законодавства чинного на момент виявлення правопорушення та винесення рішення №1001192343 від 10.06.2008 , штрафні (фінансові) санкції, нараховані відповідачем за порушення закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не були податковими зобов'язаннями у визначенні закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому норми даного закону і тим більше Податкового Кодексу України, який набрав чинності після винесення вказаного рішення та його оскарження в судовому порядку, не поширюються на зазначені відносини.
Такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а відповідно на них також не може застосовуватись порядок їх стягнення передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" тим більше Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" серпня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
І.Г. Охрімчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023
3- відповідачу/відповідачам: Приватне підприємство "Рівнеметалторг" вул.Курчатова,62Г,м.Рівне,33018