Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
05 листопада 2013 р. № 820/7294/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,
за участю: представника позивача - Растопчінової О.В.,
представника відповідача - Краснікової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"
до Харківської митниці Міндоходів
про скасування рішень та карток відмови ,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської митниці Міндоходів, в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р.;
- скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00872 від 08.07.2013 р.;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013 р.;
- скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01024 від 09.08.2013 р.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" у червні - серпні 2013 р. на підставі контракту з фірмою PCH STANCHEM, sp.j. (Польща) № 28092009 від 28.09.2009 р. ввезло на територію України товар (нелегований нікель) та надав відповідачеві митну декларацію, в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом. Проте, відповідач не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним були прийняти оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Митну вартість відповідно до даного рішення відповідачем скориговано та, відповідно, збільшено. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р., картка відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00872 від 08.07.2013 р., рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013 р. та картка відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01024 від 09.08.2013 р. є цілком законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 28.09.2009 р. між Приватним акціонерним товариством "Новий Стиль" (в якості Покупця) та фірмою PCH STANCHEM, sp.j. (Польща) (в якості Продавця) було укладено Контракт № 28092009, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити продукцію - нелегований нікель. (п.1.1 Контракту). Пункт 3.1. контракту закріплює, що умови поставки товару сторони узгодили як FСА, Люблін, Польща.
Відповідно до пункту 4.1 контракту покупець купує товар за цінами, вказаним у інвойсах.
Згідно з п. 5.2 контракту формою оплати є відстрочення платежу - 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідно до умов вищевказаного контракту позивачем та фірмою PCH STANCHEM, sp.j. складено Додаток № 40 від 07.06.2013 р. на загальну суму 62200,0 USD (15,55 USD/кг) та Додаток № 41 від 25.07.2013 р. на загальну суму 58540,0 USD (14,635 USD/кг) до контракту.
Відповідно до умов укладеного контракту, з урахуванням Додатків №40 від 07.06.2013 р. та №41 від 25.07.2013 р. до контракту, інвойсів (рахунків-фактур) №13С00447 від 18.06.2013 р., № 13С00591 від 31.07.2013 р. продавцем було надано на адресу покупця обумовлений товар.
Судом встановлено, що для митного оформлення товару позивач 25.06.2013 р. надав відповідачу митну декларацію ІМ 40 № 807100000/2013/029804 і вказав митну вартість 508929,90 грн.; 05.08.2013р. - митну декларацію ІМ 40 № 807100000/2013/037813 і вказав митну вартість 474714,90 грн. із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням витрат на транспортування товару в Україну.
Відповідачем було відмовлено позивачеві у митному оформленні товару за ціною контракту та прийнято:
картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00872 від 08.07.2013р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р.;
картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01024 від 09.08.2013р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013 р.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807100000/2013/001330/2 від 05.07.2013 р., яким визначена загальна сума товару у розмірі 78200,0 USD за 4000 кг (19,55 USD/кг), рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013р., яким визначена загальна сума товару у розмірі 78200,0 USD за 4000 кг (19,55 USD/кг).
Рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем з посиланням на: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданні декларантом всіх запропонованих митницею додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України; 2) ненаданні (відсутності) інформації щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) ненаданні (відсутності) інформації щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні данні щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутності даних щодо витрат, понесених позивачем в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) ненаданні (відсутності) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрати, понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів; витрат на навантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.
Коригування митної вартості, відповідно рішень про коригування митної вартості товарів, здійснено за другорядним методом - резервним.
Джерелом інформації для рішення є наявна у митного органу інформація про вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено (цінова інформація ЄАІС):
рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р. - джерело інформації не зазначене;
рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013р. - МД №110070000/2013/000934/2 від 30.05.2013р., МД 110070000/2013/001330/2 від 05.07.2013р.
Відповідно до карток відмови декларанту були роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме подання нової митної декларації з урахуванням відомостей, наведених у Рішеннях про коригування митної вартості.
Позивачем були надані нові митні декларації МД ІМ 40 807100000/2013/032543 від 09.07.2013р. та МД ІМ 40 807100000/2013/039126 від 12.08.2013р., з урахуванням митної вартості, визначеної митним органом в рішеннях про коригування митної вартості.
Суд зазначає, що діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч.3 ст. 53 МК України.
Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 р. № 362.
Згідно з приписами пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами аналізу положень частини 3 ст. 53, частин. 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 розділу 2 Методичних рекомендацій встановлено, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
У свою чергу, при здійсненні митного оформлення, позивачем були надані всі передбачені ч.2 ст. 53 обов'язкові документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору.
Так, на підтвердження митної вартості товару позивач щодо кожної партії товару надав до Харківської обласної митниці обов'язкові документи: декларацію митної вартості; контракт з фірмою PCH STANCHEM, sp.j. (Польща) № 28092009 від 28.09.2009 р. з додатками; рахунки-фактури (інвойси) № 13С00447 від 18.06.2013 р., № 13С00591 від 31.07.2013 р. до Контракту; міжнародні товарно-транспортні накладні CMR 5151307 від 18.06.2013р., 5168514 від 31.07.2013р, договір перевезення № 14012010 від 14.01.2010р., довідки про вартість перевезення № 20/06 від 20.06.2013р., 01-1/08 від 01.08.2013р., калькуляції транспортних витрат.
Крім того, на підставі ч. 6 статті 53 Митного кодексу України позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: сертифікати походження товару (№ PL/MF/AG 0001213 від 17.06.2013р., № PL/MF/AG 0001783 від 31.07.2013р.); експортні вантажно-митну декларації (13PL302010E0062424 від 18.06.2013р.; 13PL302010E0080570 від 31.07.2013р.); пакувальні листи (б/н від 18.06.2013р.; б/н від 31.07.2013р.); лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником від 25.06.2013р., від 05.08.2013р.
У запиті, наданому позивачу 26.06.2013р. (до декларації митної вартості №807100001/2013/029804 від 25.06.2013 р.) відповідачем зазначено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У свою чергу, при здійсненні митного оформлення, позивачем були надані усі передбачені ч.2 ст. 53 обов'язкові документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Також були надані зазначені вище додаткові документи на підтвердження митної вартості товару саме за ціною контракту.
Крім того, листом від 27.06.2013 р. (вих. № 2013\06-27-1) позивачем були надані письмові пояснення щодо неможливості надання документів, зазначених пунктами 1-5 запиту у зв'язку з їх об'єктивною відсутністю щодо даної поставки товару. Також були надані додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом, а саме лист постачальника від 25.06.2013р. відносно формування цін на товар, та котирування лондонської біржі металів з 27.05.2013р. по 26.06.2013р. та з 28.05.2013р. по 30.05.2013р.
Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України та усі можливі документи, зазначені у запиті митного органу. Надання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації МД ІМ 40 807100000/2013/032543 від 09.07.2013р., картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00872 від 08.07.2013р. та рішенні про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013р., листі вих. № 2013\06-27-1 від 27.06.2013р.
У запиті, наданому позивачу 05.08.2013р. (до декларації митної вартості № 807100001/2013/037813 від 05.08.2013р.) відповідачем зазначено, що відповідно вимог пп. 2 п. 5 ст. 54 МК України необхідно митному органу надати такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У свою чергу, при здійсненні митного оформлення даної партії товару, позивачем також були надані усі передбачені ч.2 ст. 53 обов'язкові документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Також були надані зазначені вище додаткові документи на підтвердження митної вартості товару саме за ціною контракту. Крім того, листом від 07.08.2013р. (вих. № 2013\08-07-1) надані письмові пояснення щодо неможливості надання документів, зазначених пунктами 1-3 запиту у зв'язку з їх об'єктивною відсутністю щодо даної поставки товару. Також були надані додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом, а саме лист постачальника від 07.08.2013р. відносно формування цін на товар, котирування лондонської біржі металів з 01.01.2013р. по 02.08.2013р., з 24.06.2013р. по 30.07.2013р., 25.06.2013р.
Таким чином, при оформленні другої партії товару за МД ІМ 40 № 807100000/2013/037813 від 05.08.2013р. позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України та усі можливі документи, зазначені у запиті митного органу. Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митній декларації ІМ 40 № 807100000/2013/037813 від 05.08.2013р. , картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01024 від 09.08.2013р. та рішенні про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013р., а також листом вих. № 2013\08-07-1 від 07.08.2013р.
Суд зазначає, що частиною 3 ст. 53 МК України передбачено надання декларантом додаткових документів тільки за наявності певних умов, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Під час судового розгляду відповідачем не доведено суду, а матеріалами справи не підтверджується, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості.
За результатами аналізу вищевказаних положень Митного кодексу суд зазначає, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфін України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 р. № 63, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України
Крім того, відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на ідентичний товар значно перевищує заявлену декларантом, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення.
Крім того, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішень про коригування митної вартості товарів (за резервним методом).
Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.
Так, відповідно до Правил заповнення рішення, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.
Зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару не відповідає приписам Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. №598 про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у них відсутні будь-які пояснення щодо умов поставки, комерційних умов, тощо.
Крім того, у рішенні про коригування митної вартості № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р. взагалі не зазначено номер та дату митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.
Враховуючи викладене, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.
Таким, чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № 28092009 від 28.09.2009 р.
Суд зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару.
Однак, відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачами своїх дій до суду не надано. Відповідачем не доведено те, що документи, надані позивачем, на підставі яких можна визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною угоди, є недостатніми та такими, що викликають сумнів і дають підстави для застосування методу на основі додавання вартості (обчислена вартість).
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що Харківська митниця Міндоходів прийняла неправомірні і необґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р., №807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013 р. та картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00872 від 08.07.2013 р. та №807100000/2013/01024 від 09.08.2013 р.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень та карток відмови - задовольнити.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001330/2 від 05.07.2013 р.
Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00872 від 08.07.2013 р.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001554/2 від 09.08.2013 р.
Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/01024 від 09.08.2013 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (код ЄДРПОУ 32565288) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2328.41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 41 копійка).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2013 року.
Суддя Д.В. Бездітко