номер провадження справи 14/28/13
05.11.2013 Справа № 908/3087/13
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2
про стягнення 35 646,06 грн.
Суддя Сушко Л.М.
З участю уповноважених представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом ФОП ОСОБА_2) до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі за текстом ФОП ОСОБА_3) про стягнення 35 646,06 грн..
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2013р. порушено провадження у справі №908/3087/13, розгляд справи призначено в судовому засіданні 01.10.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору. Ухвалами господарського суду Запорізької області від 01.10.2013р. та 17.10.2013р. розгляд справи відкладався до 17.10.2013р. та 05.11.2013р. відповідно у зв'язку з неявкою позивача та відповідача та необхідністю надання додаткових документів по справі.
В судовому засіданні 05.11.2013р., справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 17.03.2013р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір суборенди №1/03, за умовами якого ФОП ОСОБА_3 передано в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 219,5 кв.м., що розташоване в будівлі за адресою: АДРЕСА_1. За період з 17.03.2013р. по 31.05.2013р. Позивачем нараховано Відповідачу 24 500,00 грн. орендної плати, проте Відповідач здійснив лише часткову оплату по Договору у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість в розмірі 17 152,00 грн. Також, зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню, три процента річних та штраф. З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 17 152,00 грн. основного боргу, 1 108,61 грн. пені, 233,45 грн. три процента річних, 17 152,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання 01.10.2013р., 17.10.2013р. та 05.11.2013р. за викликом суду не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового розгляду справи були направлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.
17.03.2013р. між ФОП ОСОБА_2 - Орендар та ФОП ОСОБА_3 - Суборендар укладено Договір суборенди №1/03 (далі по тексту - Договір).
За умовами п. п. 1.1. Договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове, платне користування 219,5 кв.м. нежитлового приміщення (далі - об'єкт суборенди), яке розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Про прийняття об'єкту суборенди Відповідачем свідчить Акт здачі-приймання нежилого приміщення до Договору суборенди №1/03 від 10.03.2013р., підписаний сторонами 17.03.2013р. та скріплений печаткою з боку ФОП ОСОБА_3
Пунктом 4.1. Договору з врахуванням Додаткової угоди №1 про внесення змін до Договору від 17.03.2013р. сторони узгодили, що розмір орендної плати за весь об'єкт суборенди за місяць суборенди з 10.03.2013р. по 30.04.2013р. становить 8980,00 грн. (8780,00+200) без ПДВ, з 01.05.2013р. по 31.03.2014р. становить 11175,00 (10975,00+200) грн. без ПДВ.
Згідно п.п. 5.1., 5.4. Договору, Суборендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати за перший місяць суборенди протягом одного дня після підписання цього Договору. Оплата орендної плати за перший місяць суборенди здійснюється по ставці згідно п. 4.1. Договору. Суборендар перераховує щомісячно, починаючи з другого місяця суборенди, до 10-го числа кожного місяця орендну плату за поточний місяць на банківський рахунок Орендаря з початку кожного місяця, згідно рахунку-фактури, що виставляє Орендар. Відсутність рахунку Орендаря не звільняє Суборендаря від обов'язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату по Договору. Підставою для внесення орендної плати в цьому випадку виступатиме Договір.
ФОП ОСОБА_2 за період з 17.03.2013р. по 31.05.2013р. для оплати виставлено рахунки ¹СФ-0000003 від 26.02.2013р. на суму 15520,00 грн. (з врахуванням гарантійного платежу в розмірі 11 175,00 грн. та 4345,00 грн. орендної плати), ¹СФ-0000006 від 27.03.2013р. на суму 8980,00 грн., ¹СФ-0000008 від 30.04.2013р. на суму 11175,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.
Проте, Відповідач в порушення діючого законодавства та умов Договору, здійснив лише часткову оплату суборенди, перерахувавши на поточний рахунок Позивача 7348,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем з орендної плати становить 17152,00 грн.
До теперішнього часу заборгованість не погашена.
19.06.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №22 щодо оплати суми заборгованості за суборенду приміщення.
Претензія залишена без відповіді.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Враховуючи викладене, вимога ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 суми основного боргу в розмірі 17152,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього 1 108,61 грн. пені за період з 19.03.2013р. по 04.09.2013р., 17152,00 грн. штрафу та 233,45 грн. 3% річних..
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею)є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. №06/5026/1052/2011, суд вважає правомірним застосування до Відповідача одночасно штрафу та пені. Відповідно до ст.. 549 Цивільного кодексу України та ст.. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв'язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний вибір санкцій, що не суперечить положенням ст.. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з п. 11.2.1. Договору, у разі прострочення внесення платежів за цим Договором, Суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежів за кожен день прострочення.
В пункті 11.4. Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення внесення платежів за цим Договором більше 5 (п'яти) календарних днів, Суборендар сплачує Орендарю пеню, передбачену п. 11.2.1. Договору, за весь період прострочення та штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вимоги діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що Позивачем вірно розраховано заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, відтак стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 1 108,61 грн. пені за період з 19.03.2013р. по 04.09.2013р., 233,45 грн. 3% річних за період з 19.03.2013р. по 04.09.2013р. та 17152,00 грн. штрафу.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем надано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 35 646,06 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму основного боргу в розмірі 17 152 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп., 1 108 (одну тисячу сто вісім) грн. 61 коп. пені, 17 152 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп. штрафу, 233 (двісті тридцять три) грн. 45 коп. 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 11.11.2013р.