718/2576/13-ц
07.11.2013 року м. Кіцмань
Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі : головуючого - судді Олексюк Т.І.
при секретарі - Пітак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, від імені та за дорученням якої діє ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, з участю третьої особи - відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1, від імені якої виступає ОСОБА_2, звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.09.2013 року ОСОБА_1 дізналась про виконавче провадження, відкрите 22.08.2013 року за виконавчим написом нотаріуса ОСОБА_3 від 18.07.2013 року на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на нежилі приміщення в м. Кіцмань, вул. Незалежності, 8, що є предметом іпотечного договору від 29.03.2007 року у забезпечення кредитного договору № 762 від 29.03.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи». Вказує, що порушено вимоги щодо строку вчинення виконавчого напису нотаріуса, не визначення періоду стягнення заборгованості за кредитним договором, не перевірено наявність такої підстави для вчинення нотаріального напису, як безспірність заборгованості, оскільки є рішення суду від 21.12.2011 року про стягнення заборгованості, вказана ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість є спірною і не відповідає дійсності. З підстав, передбачених ст.ст. 49, 50, 51, 87, 88, 91 Закону України «Про нотаріат», п.3 Порядку вчинення нотаріальних дій, ст.ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 18, 258 ЦК України, просила позов задовольнити.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, погодився на заочний розгляд справи, що вбачається із змісту поданої ним письмової заяви.
Представник відповідача - ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення, не повідомивши причини неявки та не подавши заяви про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 подав письмову заяву про невизнання позову, просив справу розглядати у його відсутності.
Представник третьої особи - відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції звернувся із письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що постановою державного виконавця від 22.08.2013 року відкрите виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 18.07.2013 року на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на нежилі приміщення в м. Кіцмань, вул. Незалежності, 8, що є предметом іпотечного договору від 29.03.2007 року у забезпечення кредитного договору № 762 від 29.03.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи».
Стаття 18 ЦК України встановлює, що вчинення виконавчого напису на борговому документі - це здійснення нотаріусом захисту цивільних прав. Тому коли предметом спору є визнання виконавчого напису недійсним, такий предмет позову не відповідає нормам цивільного та цивільно-процесуального законодавства України.
Нотаріус має право вчиняти виконавчий напис тільки тоді, коли справа безспірна, тобто коли боржник погоджується із заборгованістю.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Вказаний Перелік документів містить вичерпні підстави для вчинення виконавчого напису і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Для вчинення виконавчого напису необхідно здійснити перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена ця нотаріальна дія. Необхідно з'ясувати, чи передбачена заборгованість, щодо якої потрібно вчинити виконавчий напис, в Переліку документів.
Згідно з Переліком документів нотаріус вправі вчинити виконавчий напис лише для: п. 1 - стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; п. 3 - стягнення заборгованості, що випливає з відносин, пов'язаних з авторським правом; п. 4 - стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти; п. 5 - стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації; п. 6 - стягнення за диспашею; п. 7 - стягнення заборгованості з військовослужбовців, звільнених з військової служби, і військовозобов'язаних після закінчення зборів; п. 8 - повернення об'єкта лізингу; п. 9 - стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном; п. 10 - стягнення за чеками, неоплата яких посвідчена нотаріусами; п. 11 - стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 3.2 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами Украни заборгованість боржника визнається безспірною, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів.
Під документом, що встановлює прострочення виконання зобов'язання за нотаріально посвідченим договором, прийнято вважати заяву стягувача (претензію або тотожний за юридичним значенням документ) про прострочення платежу, передану боржнику безпосередньо стягувачем або надіслану боржникові поштою зі зворотним повідомленням, або передану через нотаріуса в порядку, передбаченому ст. 84 Закону України «Про нотаріат». Однак, ці документи не є підтвердженням існуючого боргу. Вони можуть доповнювати інформацію про існуючий борг. Заява боржника про підтвердження ним суми боргу, письмова відповідь боржника стягувачу про причини прострочення сплати заборгованості чи повернення майна, письмове прохання боржника про надання відстрочки виконання тощо - це теж документи, які є додатковою інформацією про наявність боргу.
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться на підставі виконавчих написів.
Згідно з п. 3.2 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно з п. 1 Переліку документів стягнення заборгованості провадиться за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, які підтверджують зобов'язання боржника. Для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди. Перелік є вичерпним.
Разом з тим, відповідно до п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, крім оригіналу нотаріально посвідченої угоди, подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У частині 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» законодавець не пов'язує наявність безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника з наявністю спору щодо розміру зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом і пені.
Ця норма передбачає, що документи, які надаються нотаріусу, повинні підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування та адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Згідно з п. 4 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банку (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлено з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору (п. 6 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів відносяться до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, а отже, зміст виконавчих написів нотаріуса має відповідати також вимогам, встановленим цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа. Виконавчий напис нотаріуса як документ повинен містити такі реквізити: назву документа, дату його видачі, посилання на посаду нотаріуса як особи, що видав вказаний документ, його прізвище та ініціали, найменування нотаріального округу, в якому він діє; дату і номер документа, для примусового виконання якого видано виконавчий напис; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивну частину виконавчого напису - наказ стягнути (повернути) грошові кошти (майно); дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання - відсутність у виконавчому документі цього реквізиту надає право державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про нотаріат» запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії, датою набрання чинності виконавчим написом нотаріуса слід вважати дату його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та зазначати про це в тексті виконавчого напису (лист Мін'юсту від 29.06.2010 № 31-32/132).
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче ровадження» та відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.
Законодавством встановлено певні особливості вчинення виконавчих написів за договорами іпотеки. В разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору вчинення виконавчого напису здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмова вимога про усунення порушень - це документ, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання за не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.
При врахуванні вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» нотаріус повинен пам'ятати, що заставодержатель, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржникові та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Ці вимоги стосуються вчинення виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором застави рухомого майна.
Згідно ст.592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі: передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.
Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави; в інших випадках, встановлених договором.
Керуючись нормою ст. 592 ЦК України, необхідно з'ясовувати передбачені договором застави випадки дострокового звернення стягнення на предмет застави і при вчиненні виконавчого напису керуватися договором застави.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання, звернути стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 12).
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, серед яких невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, а також виникнення підстав, зазначених в ст. 12 цього Закону.
Крім того, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, або ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотеко¬держатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому, якщо договором позики були передбачені проценти від суми позики.
Стаття 256 ЦК України визначає строк позовної давності як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з п. 3.1 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється в межах цього строку (п. 3.3 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність - скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Скорочений строк давності встановлено ст. 88 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає, що виконавчий напис можна вчинити, якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.3 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов'язання боржником порушено.
Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.
Саттями 17, 18, 19 передбачено декілька способів захисту порушених прав та інтересів. Зокрема, передбачений спосіб захисту прав судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, захист цивільних прав нотаріусом, а також самозахист. Одним із способів захисту своїх порушених прав - є захист прав нотаріусом.
Зокрема, нотаріуси, у передбачених законом випадках, мають право вчиняти виконавчі написи, які є виконавчим документом і підлягають виконанню органами виконавчої служби.
Законодавством врегульовано порядок та умови вчинення виконавчих написів нотаріусів, зокрема цей порядок встановлюється Законом України «Про нотаріат», Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (надалі - Інструкція), Постановою КМУ України від 29.06.1999 р. за № 1172 (надалі - Перелік). Звернення стягнення відбувається у випадках порушення умов кредитного договору та виникнення заборгованості, а особливо у випадках, коли у банків виникає право на дострокове повернення кредиту.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку». Для виникнення права на звернення стягнення повинен минути певний строк встановлений законом, який визначений 30 днями з моменту пред'явлення вимоги боржнику.
Після цього нотаріус має право вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на заставне майно та про стягнення певних сум боргу.
Так, відповідно до п. 282 Інструкції для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Згідно п. 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Основною умовою вчинення таких виконавчих написів є наявність безспірної заборгованості, а фактично відсутність спору стосовно суми заборгованості, яка виникла у боржника. Згідно з вимогами ст. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, а також вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Це означає, що нотаріуси обмежені у своїх можливостях і повинні на сто відсотків буди впевнені, що наявна заборгованість є доведеним фактом і щодо неї не може виникати спір. Натомість, дуже часто зустрічаються випадки, коли такий спір все-таки існує і нотаріуси не в повній мірі надають належну оцінку спірним правовідносинам і вчиняють виконавчі написи з порушенням. На практиці, доволі часто можливо довести наявність такого спору в силу різних причин. У такому випадку такий виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню і не може більше бути підставою для примусового стягнення заборгованості. Встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 грудня 2011 року у справі № 2-1442/2011р. з ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії - «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» заборгованість за кредитним договором № 762 від 29.03.2007 року у розмірі 30 479,52 доларів США та 1 549,51 гривень. Вказане рішення набрало законної сили і відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України є обставиною, що не потребує доказуванню.
Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України у п. 9 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» 9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.
Наявність судового рішення та вказані вимоги при вчиненні виконавчого напису нотаріуса дотримані не були, тому заявлені позивачем вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.
Враховуючи наведене, ст.ст. 16, 18, 19, 256, 257, 258, 592 ЦК України, ст.ст. 17, 18, 21 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 49, 50, 51, 52, 87, 88, 91 Закону України «Про нотаріат», ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 18 липня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 994, про звернення стягнення на нежиле приміщення, вбудоване, загальною площею 60,27кв.м. (нежилі приміщення: кабінет 1-33 площею 20,7кв.м., роздягальня 1-34 площею 10,7кв.м., комора 1-35 площею 1,9кв.м., частина вестибюлю 1-37 площею 26,987кв.м.), що розташоване в будинку під номером 8 по вулиці Незалежності у місті Кіцмань Чернівецької області, що належить ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 57,35 гривень з кожного у відшкодування понесених по справі витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :