провадження № 1кп/235/246/13
справа 235/3838/13-к
08 листопада 2013 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Токарєва А.Г.;
при секретарі - Сизон Ю.В.,
за участю прокурора - Лейко Н.Л.,
представника потерпілої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимому в порядку ст.89 КК України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,
Згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області на підставі виконавчого листа № 2-305 від 14.02.2008 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_4, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, починаючи з 21.01.2008 року.
ОСОБА_2 у проміжок часу з 06.07.2012 по 05.12.2012, будучи фізично здоровим, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, умисно, тривалий час ніде не працював, в центрі зайнятості з питання працевлаштування на обліку не перебував, не дивлячись на те, що був попереджений державним виконавцем Красноармійського районного відділу виконавчої служби Донецької області про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України.
Так, у липні (за 26 днів) 2012 року, не дивлячись на те, що на підставі ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 ніде не працював, йому було нараховано аліментів на суму 1077,95 гривень - які він не виплатив, у серпні 2012 року нараховано 1285,25 гривень - не виплатив, у вересні 2012 року нараховано 1285,25 гривень - не виплатив, у жовтні 2012 року нараховано 1293,50 гривень - не виплатив, у листопаді 2012 року нараховано 1293,50 гривень - не виплатив.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 в період часу з 05.12.2012 по 31.01.2013 року працював на ТОВ «ШСУ «Павлоградське», про що повідомив виконавця, аліменти з заробітної плати не утримувались. Відповідно у грудні 2012 року нараховано 1293,50 гривень - не виплатив, у січні 2013 року нараховано 963,23 гривень - не виплатив.
В період часу з 01.02.2013 по 01.04.2013 року ОСОБА_2 знову ніде не працював, відповідно у лютому 2013 року аліментів нараховно на суму 1326,00 гривень - не виплатив, у березні 2013 року нараховано 1326,00 гривень - не виплатив.
В період часу з 02.04.2013 по 18.06.2013 року ОСОБА_2 працює гірником на ООО «ДРС ПЛЮС», яке розташоване на території м. Красноармійська, проте даний факт приховав від виконавця, відповідно аліменти з заробітної плати не утримувались. У квітні 2013 року аліментів нараховано на суму 1326,00 гривень - не виплатив, у травні 2013 року нараховано 1015,36 гривень - не виплатив, у червні (за 18 днів) нараховано 795,60 гривень - не виплатив.
Іншу добровільну матеріальну допомогу на користь сина не звертає, у вихованні участі не приймає, аліменти на користь ОСОБА_4, на утримання сина ОСОБА_5 не виплачує, тобто злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього з 06.07.2012 станом на 18.06.2013 утворилася заборгованість за 11 місяців 13 днів, що в грошовому вираженні складає 14271,14 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят одна гривня, 14 копійок).
Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.
Винуватість ОСОБА_2 доведена такими доказами.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він дійсно не сплачував аліменти на утримання свого сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, за період з 06.07.2012 року по 18.06.2013 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 14271,14 грн. Аліменти не сплачував у зв'язку з тим що мав недостатній заробіток. Обіцяє погашати заборгованість по аліментам.
Представник потерпілої ОСОБА_1 в удовому засіданні підтвердила факт несплати обвинуваченим аліменти на користь її доньки ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 Пояснила, що обвинувачений взагалі не допомагає своєму сину, не бажає працевлаштовуватись, і в подальшому також не буде працювати. Тому просить карати обвинуваченого зі всією строгістю закону, про що також зазначає в своїй заяві і потерпіла..
Також провина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами матеріалів кримінального провадження.
Згідно виконавчого листа № 2-305 від 14.02.2008 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_4, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, починаючи з 21.01.2008 року.
а.с. 5;
Згідно подання ДВСУ від 20.06.2013 року № 2-757 заборгованість по аліментам у ОСОБА_2 за період з 06.07.2012 року по 18.06.2013 року складає 14271,14 грн.
а.с. 51
Згідно підписки від 29.03.2010 року ОСОБА_2 попереджений про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів.
а.с. 6
З наведених доказів суд приходить до висновку, що факт злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) ОСОБА_2 доведений в судовому засіданні. Показання обвинуваченого об'єктивно підтверджені, показами представника потерпілої, матеріалами кримінального провадження: виконавчим листом, поданням ДВСУ, особистою розпискою обвинуваченого.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судимий в силу ст.. 89 КК України
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 164 ч. 1 КК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 164 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з часу виконання вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області на протязі 30днів із дня його проголошення через Красноармійський міськрайонний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: