83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.11.2013 Справа № 905/5959/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Малікової Е.І.
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м.Краматорськ, Донецька обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк
про визнання недійсним додатку №1/2013 до договору №3 0200 002 від 21.06.2004р.; зобов'язання встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис. кВт. рік.
За участю представників сторін:
Від позивача: Разживін М.О.- директор
Від відповідача: Заброда Ю.Ю.- за довіреністю №10/16 від 23.01.2013р.
Згідно зі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.09.2013р. по 17.10.2013р. о 10.00год
Публічне акціонерне товариство "Краматорський завод важкого верстатобудування", м.Краматорськ, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк, про визнання недійсним додатку №1/2013 до договору №30200002 від 21.06.2004р.; зобов'язання встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис. кВт.г рік.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання додатку №1/2013 до договору №30200002 про постачання електричної енергії від 21.06.2004р. всупереч інтересам підприємства, під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних умовах.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 04.09.2013р., проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що сторони є вільними в укладенні договору, тому підписавши договір й додаток №1 від 12.10.2005р. до договору, відповідач погодився з підставами при наявності яких постачальник має право відмовити в узгодженні та/або корегуванні договірних обсягів споживання електричної енергії на замовленому споживачем рівні, однією з підстав відмови в узгодженні обсягів є невиконання споживачем (позивачем у справі) своїх обов'язків за договором щодо оплати поточного споживання електричної енергії. Крім того, посилався на рішення суду щодо стягнення з відповідача вартості електричної енергії понад договірні величини на підставі спірного додатку.
Розгляд справи продовжувався відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
Згідно зі ст.26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (далі- ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) .
За приписом ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Зобов'язання згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема з договору та інших правочинів.
21.06.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (постачальник) та Відкрите акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» (споживач) уклали договір №30200002 про постачання електричної енергії (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Розділом 5 договору встановлений порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.
Так, відповідно до п.5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний календарний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваних обсягів споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам»). Сторони узгоджують порядок визначення обсягів постачання електричної енергії та/або потужності згідно додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам». У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року. Якщо споживач має на своєму балансі генеруючи потужності, він не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного обсягу генерації електричної енергії.
На виконання даного пункту договору, позивач направив на адресу відповідача лист №2251-1569 від 08.11.2012р. з "Відомістю про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2013р." споживача ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», з якої вбачається загальний очікуваний обсяг споживання електричної енергії на 2013 рік - 19655 тис.кВт.г., в тому числі: січень 2013р.- 1915 тис.кВт.г., лютий 2013р.- 1995 тис.кВт.г., березень 2013р.- 2025 тис.кВт.г., квітень 2013р.- 1645 тис.кВт.г., травень 2013р.- 1430 тис.кВт.г., червень 2013р.- 1255 тис.кВт.г., липень 2013р.- 1305 тис.кВт.г., серпень 2013р.- 1325 тис.кВт.г., вересень 2013р.- 1350 тис.кВт.г., жовтень 2013р.- 1525 тис.кВт.г., листопад 2013р.- 1935 тис.кВт.г., грудень 2013р.- 1950 тис.кВт.г. (а.с.35-37).
З відповіді постачальника (лист №08-04/5034 від 10.12.2012р.) вбачається, що останній відмовляє позивачу у прийнятті пропозиції щодо обсягів споживання електроенергії на 2013 рік через заборгованість позивача перед відповідачем. Відповідач зазначив про розгляд заявлених обсягів лише у разі погашення позивачем існуючої заборгованості (а.с.38).
19.12.2012р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням узгодити об'єми споживання електричної енергії на 2013 рік (а.с.39).
На що постачальник листом №08-04/5290 від 29.12.2012р. відмовив у затвердженні наданих позивачем обсягів споживання на 2013 рік, та з урахуванням існуючої заборгованості позивача за спожиту електричну енергію запропонував йому знизити електроспоживання до нульового рівня, узгодити договірні величини електроспоживання на 2013рік на нульовому рівні.
Листом №08-04/0131 від 11.01.2013р. відповідач знов звернувся до позивача з вимогою сплатити заборгованість та звернув увагу, що у разі несплати у визначений термін споживачем рахунків, виставлених відповідно до умов договору, постачальник зобов'язаний повністю або частково припинити постачання споживачу електричної енергії (а.с.43).
На адресу Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" відповідачем були також надіслані вимоги №101 від 27.11.2012р., №109 від 25.12.2012р., №7 від 25.01.2013р. щодо відключення позивача від електропостачання (а.с.48-50).
26.02.2013р. позивачем був направлений на адресу відповідача додаток №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р., згідно з яким обсяги споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності на 2013 рік встановлені на нульовому рівні, за виключенням січня - 1915тис. кВт.г (а.с.42).
Листом №01-04/1018 від 04.03.2013р. позивачу було відмовлено у корегуванні договірних величин через існуючу заборгованість перед відповідачем (а.с.47).
Позивач вважає, що додаток до договору №1/2013 укладений ним під впливом тяжкої обставини, під загрозою банкрутства та на вкрай невигідних умовах, тому має бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У статті 203 Цивільного кодексу України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В цивільному праві діє презумпція правомірності правочину. Відповідно до положень ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).
Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Позивач зазначає, що вчинив правочин (підписав додаток №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р.) під впливом тяжкої обставини - під загрозою банкрутства підприємства, та на вкрай невигідних умовах, а також обґрунтовував позовні вимоги наявністю виробничих можливостей у відповідача надати зазначені у відомості про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2013 рік величини у розмірі 19655тис.кВт. рік.
Згідно зі статтею 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
З матеріалів справи вбачається, що саме позивачем був надісланий відповідачу додаток №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. «Обсяг споживання електричної енергії на 2013 рік споживача ПАТ «КЗВВ», з визначенням обсягу споживання позивачем електричної енергії: у січні 2013р.- 1915кВтг, з лютого по грудень 2013р. - 0.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
Судом встановлено, що позивачем спірний додаток був надісланий після листів відповідача про відключення позивача від електропостачання, та після листа №08-04/5290 від 29.12.2012р. в якому містилась вимога знизити електроспоживання до нульового рівня, узгодити договірні величини електроспоживання на 2013 рік на нульовому рівні.
Відповідно до п.4.2. ПКЕЕ Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію щодо необхідного йому обсягу електричної енергії на 2013 рік в строк обумовлений умовами договору (тобто 08.11.2012р.). Даний обсяг становить 19655 тис.кВт.г., в тому числі: січень 2013р.- 1915 тис.кВт.г., лютий 2013р.- 1995 тис.кВт.г., березень 2013р.- 2025 тис.кВт.г., квітень 2013р.- 1645 тис.кВт.г., травень 2013р.- 1430 тис.кВт.г., червень 2013р.- 1255 тис.кВт.г., липень 2013р.- 1305 тис.кВт.г., серпень 2013р.-1325 тис.кВт.г., вересень 2013р.- 1350 тис.кВт.г., жовтень 2013р.- 1525 тис.кВт.г., листопад 2013р.- 1935 тис.кВт.г., грудень 2013р.- 1950 тис.кВт.г.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за попередні періоди (роки) для позивача ніколи не були встановлені обсяги енергопостачання на нульовому рівні, так на 2005 рік споживачу було встановлено 6085кВт.г на рік; на 2006 рік - 20235тис.кВт.г на рік, на 2007 рік - 20833тис.кВт.г на рік, на 2008 рік - 21875тис.кВт.г на рік, на 2009 рік-18335тис.кВт.г на рік, на 2010 рік - 10010тис.кВт.г на рік, на 2011рік - 7090тис.кВт.г на рік, на 2012рік- 8959тис.кВт.г на рік.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що на дату звернення позивача до ТОВ «Сервіс-Інвест» щодо узгодження договірних обсягів споживання на заявленому позивачем рівні на 2013 рік, ПАТ «КЗВВ» мало заборгованість зі сплати вартості спожитої електричної енергії. У зв'язку з невиконанням позивачем умов договору у частині оплати за електричну енергію сторонами й був підписаний додаток №1/2013 до договору та узгоджені договірні обсяги споживання електричної енергії протягом 2013 року на нульовому рівні (а.с.61).
Слід зазначити, що чинним законодавством та укладеним між сторонами договором врегульовано правові наслідки порушення зобов'язань, у тому числі грошових, а також способи захисту порушених прав та законних інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання, або за відсутності такої - повністю припинити електропостачання споживачу. Порядок припинення електропостачання споживачу врегульовано названим Законом, ПКЕЕ. У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання.
Крім того, відповідно до п.4.2. ПКЕЕ та п.5.1 договору, у разі ненадання споживачем відомостей про очікуване споживання електроенергії у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Відповідно до ч.2 ст.276 Цивільного кодексу України пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.
Відповідачем не надано доказів відсутності зазначеної можливості. Крім того, з матеріалів справи, а саме з листів №08-04/1086 від 07.03.2013р. та №08-04/1487 від 05.04.2013р. вбачається протилежне, що у електропостачальника була виробнича можливість надати споживачу зазначені у пропозиції обсяги електроенергії (а.с.45-46).
Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28. Проте, ані Законом України "Про електроенергетику", ані ПКЕЕ, ані самим договором не передбачено права енергопостачальника відмовити споживачу в узгодженні обсягів споживання електричної енергії на наступний рік шляхом зобов'язання споживача встановити обсяги електроспоживання та потужності на відповідний період саме на нульовому рівні шляхом укладення додатку до договору.
Відповідно до ч.5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Враховуючи вищезазначене, укладення додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. з нульовою договірною величиною безперечно тягне за собою оплату спожитої електричної енергії у двократному розмірі, що дійсно може призвести до банкрутства підприємства, що в свою чергу може бути підставою для скорочення штатної кількості працівників підприємства або звільнення усього складу у повному обсязі.
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" зловживанням монопольним становищем вважаються, зокрема, нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту; часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін.
Зважаючи на відсутність конкуренції в сфері енергопостачання, піклуючись про долю підприємства, позивач добровільно надіслав додаток №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. на адресу відповідача з нульовою договірною величиною, встановленою на 2013 рік (за виключенням січня місяця).
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду україни №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
З врахуванням реальної загрози щодо припинення діяльності підприємства позивача, можливого його банкрутства, загрози значних фінансових втрат через відключення електроенергії, підписання позивачем додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. було здійснено на вкрай невигідних для нього умовах та при наявності тяжких обставин, що є підставою для визнання додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. недійсним.
Крім того, суд вважає, що встановлення споживачу обсягів споживання електричної енергії на 2013 рік на нульовому рівні є фактично відмовою енергопостачальника від надання електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (припинення обов'язків з енергопостачання у певний період часу), що є порушенням приписів Закону України "Про електроенергетику" щодо права споживача на отримання електричної енергії.
Посилання відповідача на рішення Господарського суду Донецької області у справах №905/2871/13, №905/5163/13 не є свідченням дійсності або недійсності оспорюваного додатка №1/2013 до договору, оскільки питання щодо недійсності додатку судом не розглядалось.
Щодо застосування до спірних правовідносин пункту 7 додатку №1 від 12.10.2005р. до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р., суд зазначає наступне.
У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право відмовити споживачу в узгодженні та/або коригуванні договірних величин на заявленому ним рівні у разі: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії; порушення споживачем термінів та обсягів оплати, узгоджених сторонами договором щодо реструктуризації заборгованості; ненадання споживачем обґрунтування у разі невідповідності фактичного обсягу споживання електричної енергії очікуваним обсягам споживання електричної енергії споживачем. Постачальник також має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання. Проте, слід зазначити, що загальний порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначений у розділі 5 договору №30200002 від 21.06.2004р. В додатках визначаються лише «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам», які встановлюються на кожний календарний рік.
Позивачем також заявлена вимога щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис.кВт.г. рік. Зважаючи на те, що відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2013 рік (додаток №1/2013 до договору) позивачем була надісланий своєчасно - 08.11.2012р., що відповідає п.5.1 договору, суд вважає вимогу позивача щодо встановлення договірної величини споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис.кВт.г. рік правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м.Краматорськ, Донецька обл., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м.Краматорськ, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м.Донецьк, про визнання недійсним додатку №1/2013 до договору №30200002 від 21.06.2004р.; зобов'язання встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис. кВт.г рік. задовольнити повністю.
Визнати недійсним додаток №1/2013 до договору №3 0200 002 від 21.06.2004р. укладений між Публічним акціонерним товариством "Краматорський завод важкого верстатобудування" (код ЄДРПОУ 00222999) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (код ЄДРПОУ 31018149) з моменту його укладення.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (код ЄДРПОУ 31018149) встановити Публічному акціонерному товариству "Краматорський завод важкого верстатобудування" (код ЄДРПОУ 00222999) договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис. кВт.г рік.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (83055, м.Донецьк, вул.Шевченко, б.11, код ЄДРПОУ 31018149) на користь Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, б.6, код ЄДРПОУ 00222999) судовий збір у розмірі 1147грн. 00коп.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 04.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 08.11.2013р.
Суддя Е.І. Малікова