Справа № 2/1522/12322/11
Номер провадження 2/522/2944/13
« 05» листопада 2013 року
Приморський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі - Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи - акціонерного комерційного банку «Фінбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № В 07/06-08 від 07 червня 2007 року, зобов'язання повернути акції та визнання права на акції, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - акціонерного комерційного банку «Фінбанк», та з урахуванням уточнень до позовних вимог просить визнати недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 07 червня 2007 року № В 07/06-08, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; витребувати у ОСОБА_8 379 705 простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242); витребувати у ОСОБА_9 379 706 простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242); визнати за відповідачем ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на цінні папери у вигляді простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 759 411 штук.
В обгрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що за договором від 07 червня 2007 року № В 07/06-08 її чоловік - відповідач ОСОБА_3 продав без її згоди іншому відповідачу - ОСОБА_4 759 411 штук простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242), які були спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були придбані її чоловіком - ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі.
В подальшому, за твердженням позивача, 23 квітня 2009 року відповідач ОСОБА_4 продав отримані від її чоловіка 759 411 штук простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» відповідачці ОСОБА_5, яка в свою чергу 02 вересня 2009 року перепродала їх відповідачу ОСОБА_6
Позивачка посилається на те, що відповідач ОСОБА_6 на підставі договору № Б-350 від 09.07.2010 року продав відповідачці ОСОБА_7 прості іменні акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 1 211 612 штук, які раніше належали її чоловіку - відповідачу ОСОБА_3 В подальшому відповідачка ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-291 від 13.04.2011 року продала іменні цінні папери - прості іменні акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 605 200 штук відповідачу ОСОБА_8, та за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-292 від 13.04.2011 року продала іменні цінні папери - прості іменні акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 605 201 штук іншому відповідачу - ОСОБА_9
Позовні вимоги позивачка обгрунтувала порушенням вимог ст. 65 Сімейного кодексу України та просила на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України їх задовольнити.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав в повному обсязі, просив його задовольнити та пояснив, що прості іменні акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242) у кількості 759 511 штук були придбані ним за 379 755,50 гривень у АТЗТ «Одесагробуд» за договором № К 01/34 від 22.10.2003 року під час перебування у шлюбі за рахунок коштів, отриманих ним у кредит в банку «МТБ», які він у подальшому платіжним дорученням № 201 від 29.10.2003 року перерахував на рахунок продавця. В подальшому акції були ним зареєстровані на власне ім'я та 07 червня 2007 року за договором № В 07/06-08 були продані ОСОБА_4 за 15 000 гривень. Акції були продані без відома дружини - позивачки ОСОБА_2, а гроші за акції від ОСОБА_4 ним отримано не було.
Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував з мотивів ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, на які той посилається, а саме ненадання договорів купівлі-продажу акцій між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.04.2009 року, а також договору купівлі-продажу акцій між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 02.09.2009 року. А також з мотивів, що спірні акції не є спільною сумісную власністю, що договір купівлі-продажу акцій не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення, а відповідно письмова згода іншого подружжя не є обов'язковою, що позивачка не є власником зазначених акцій та не має права на їх витребування.
Представник відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - ОСОБА_10 також заперечував проти задоволення позовних вимог через недоведеність позивачем підстав та незаконність позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_9 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - акціонерний комерційний банк «Фінбанк», про час, дату та місце судового засідання сповіщалися, до суду не з'явилися, про поважність причин не явки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення позивача, пояснення відповідача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою не надано доказів на підтвердження наведених нею обставин про те, що 23 квітня 2009 року відповідач ОСОБА_4 продав отримані від її чоловіка 759 411 штук простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» відповідачці ОСОБА_5, а відповадачка ОСОБА_5 02 вересня 2009 року перепродала їх відповідачу ОСОБА_6
Наведена позивачкою обставина про те, що відповідач ОСОБА_6 на підставі договору № Б-350 від 09.07.2010 року продав відповідачці ОСОБА_7 прості іменні акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 1 211 612 штук, які раніше належали її чоловіку - відповідачу ОСОБА_3, спростовується наданою реєстратором - ТОВ «Регран» за вих. № 10-09-01 від 02.09.2010 року Випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про операції за особовим рахунком 17-00/92 за період з 26.06.1997 року по 16.02.2010 року, який належить відповідачу ОСОБА_6 (т.1 , а.с. 194-198) .
З зазначеної виписки вбачається, що серед контрагентів, в яких ОСОБА_6 було придбано акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» за весь період з 26.06.1997 року по 16.02.2010 року, відсутнє прізвище відповідачки ОСОБА_5 Крім того, станом на 11.04.2003 року у власності відповідача ОСОБА_6 вже перебували акції ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 1 030 347 штук (номер запису про операцію - 247), що свідчить про те, що ще до придбання акцій відповідачем ОСОБА_3 22.10.2003 року, відповідач ОСОБА_6 був власником акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод».
На протязі з 16.06.2009 року по 10.09.2009 рік ОСОБА_6 було здійснено придбання акцій у гр.гр. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Акцепт-Інвест», ТОВ «Київський фондовий центр». Таким чином, станом на вже на 10.09.2009 рік ОСОБА_6 був власником акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 1 211 712 штук (номери запису про операцію - 291-297, 302).
Таким чином, продаж акцій відповідачці ОСОБА_7 у кількості 1 211 612 штук, вчинений ОСОБА_6 за договором № Б-350 від 09.07.2010 року, не має жодного відношення до акцій, власником яких був відповідач ОСОБА_3
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 надали пояснення, що придбання акцій відповідачем ОСОБА_3 було здійснено не за рахунок сумісно нажитих коштів, а за рахунок коштів, отриманих відповідачем ОСОБА_3 в кредит в банківській установі. При цьому, позивачка не надала доказів стосовно будь-якої участі в отриманні та погашенні зазначеного кредиту .
Отримані в кредит кошти не є доходом та відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України, закон не включає їх до переліку об'єктів спільної сумісної власності.
Таким чином, джерелом придбання акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242) у кількості 759 511 штук 22.10.2003 року відповідачем ОСОБА_3 були його особисті кошти, отримані в кредит в банківській установі, що виключає можливість визнання акцій спільною сумісною власністю подружжя.
Належність акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242) у кількості 759 511 штук виключно відповідачу ОСОБА_3 підтверджується договором з АТЗТ «Одесагробуд» № К 01/34 від 22.10.2003 року про придбання акцій (а.с. 93) та сертифікатом іменних акцій серії А № 000160, виданого 13.12.2005 року на його ім'я (а.с. 94).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, акція - є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.
За правилами ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Частина 5 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року N 710/97-ВР передбачає, що угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін. Письмова згода на укладення договорів одним з подружжя надається лише для укладання договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна. При цьому, слід враховувати, що спір стосується не цінного майна, а цінних паперів, і ці поняття не є тотожними.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів від 07 червня 2007 року № В 07/06-08 між ОСОБА_3 та АКБ «Фінбанк» в інтересах ОСОБА_4 не було допущено порушень, які відповідно до закону тягнуть його недійсність.
Крім того, суд приймає до уваги, що пояснення відповідача ОСОБА_3 про те, що гроші за акції від ОСОБА_4 ним отримано не було, спростовуються наведеними в договорі відомостями (п. 2.2) про те, що передача пакету акцій здійснюється на підставі акту прийому-передачі протягом одного дня з моменту повної оплати цінних паперів (а.с. 89).
Згідно з положеннями ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Позивачка ОСОБА_2 не є власником акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242) у кількості 759 511 штук, на підтвердження такого права позивачем не було надано доказів, крім того, акції не вибували з її володіння, оскільки вона не була їх власником. За таких обставин, посилання позивачки на положення ст. 388 ЦК України, є безпідставним.
За правилами ч. 3 ст. 237 Цивільного Кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Пред'являючи вимоги про повернення спірних акцій у власність відповідача ОСОБА_3 позивачка не надала суду доказів на підтвердження права представляти інтереси відповідача, а тому, позовні вимоги в цій частині також є безпідставними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов позивачки ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - акціонерного комерційного банку «Фінбанк», про: визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 07 червня 2007 року № В 07/06-08, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; витребування у ОСОБА_8 379 705 простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242); витребування у ОСОБА_9 379 706 простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» (код ЄДРПОУ 19049242); визнання за відповідачем ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на цінні папери у вигляді простих іменних акцій ВАТ «Одеський керамзитовий завод» у кількості 759 411 штук, - не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 10,11, 60, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за участю третьої особи - акціонерного комерційного банку «Фінбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № В 07/06-08 від 07 червня 2007 року, зобов'язання повернути акції та визнання права на акції - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Суворова
05.11.2013