11.11.2013
336/6745/13-ц
2/336/2927/2013
м. Запоріжжя 11 листопада 2013 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Брагіній І.В..,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в особі свого законного представника ОСОБА_5, треті особи - Шевченківський РВ в м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, Шевченківський ВДВС Запорізького МУЮ, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у відповідності до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2012 року задоволено позовну заяву ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» до ОСОБА_2, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109, кв. 21 та належить ОСОБА_2 для задоволення вимог Банку у на загальну суму 257096,06 грн.
Станом на теперішній час примусовому виконанні в Шевченківському ВДВС ЗМУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0827/2-3284/11 виданого Шевченківському районним судом м. Запоріжжя 17.04.2012 р. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 11.04.2008 року, укладеного між ВАТ ОСОБА_1 банк Аваль” та ОСОБА_2, а саме: на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ак. Климова/Кругова, 1/109, кв. 21.
Вищезазначена квартира, що належить ОСОБА_2 перебуває в якості забезпечення виконання ним зобов'язань за Кредитним договором відповідно до договору іпотеки від 11.04.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 за р. № 1040.
Станом на 04.07.2013 року відповідно до довідки з КП «Основаніє» стало відомо про те, що в іпотечній квартирі зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Відповідно до умов іпотечного договору від 11.04.2008 року, що укладений між Банком та боржниками, зокрема п. 5.1: и). Іпотекодавець засвідчує та гарантує,що на момент укладання цього Договору в жилому приміщенні, яке є предметом іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки. П. 5.3 договру іпотеки передбачає, що Іпотекодавець гарантує, що протягом строку дії цього договору він зобов'язується не надавати права користування, не вселяти (не реєструвати) в жиле приміщення, що є предметом іпотеки, будь - яких осіб без попереднього надання Іпотекодержателю згоди.
Таким чином, враховуючи те, що в іпотечній квартирі станом на теперішній час без згоди Іпотекодержателя наявні зареєстровані особи, окрім Іпотекодавця, останнім порушені умови іпотечного договору.
На підставі викладеного позивач просить суд виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з квартири № 21 за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109; зняти з реєстраційного обліку: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з квартири № 21 за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109.
В судовому засіданні представник позивача наполіг на позові за вищевказаними підставами, а представник відповідача ОСОБА_3 на позов заперечив, вказуючи на те, що квартира № 21 за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109 є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які придбали її у власність під час свого шлюбу. При цьому ОСОБА_3, як співвласник, не надавала своєї згоди на ані на укладенні кредитного договору, ані на передачу квартири до іпотеки банку, а також не була обізнана про судове рішення щодо звернення стягнення на таку квартиру.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не явилися, представник органу опіки своїми письмовими поясненнями заперечував проти позову, звертаючи увагу на те, що неповнолітні відповідачі мають законне право користування квартирою за вищевказаною адресою.
позивача своєю заявою просив справу розглянути за його відсутності, на позові наполіг.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 11.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством “ОСОБА_1 Аваль”, правонаступником всіх прав та обов'язків якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/17-41/1426-38, відповідно до умов якого відповідачеві надано кредитні кошти в сумі 30 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлені договором, про що надано копію кредитного договору.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_11 (Інженерна)/Кругова в м. Запоріжжі, про що надано копію договору іпотеки.
Також встановлено, що на час укладення договору іпотеки вказана квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Українською товарною біржею 28.02.2001 року за реєстровим № 146588, зареєстрованого в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації 02.03.2001 року, в реєстровій книзі № 216 за реєстровим номером 35863
Відповідно до довідки МКП «Основаніє» в іпотечній квартирі зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітні ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору за позовом банку рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 15 березня 2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості названого відповідача перед позивачем в розмірі 257 096 грн. 06 коп.
13 серпня 2012 року Шевченківським відділенням державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання названого судового рішення.
4 липня 2013 року банк направив відповідачам досудову вимогу про добровільне виселення із квартири всіх відповідачів протягом 30 днів, яка була отримана 24 липня 2013 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.
Таким чином, на квартиру відповідачів звернуто стягнення на підставі рішення суду, досудову письмову вимогу іпотекодержателя про добровільне звільнення житла вони не виконали, а тому на підставі ст.40 Закону України "Про іпотеку" і ст.109 ЖК України вони підлягають виселенню в судовому порядку.
Пояснення представника відповідача про те, що квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя Власенків і не могла бути цілком передана в іпотеку за відсутності згоди на це ОСОБА_3, не впливають на правильність висновку суду, бо не підтверджені жодним доказом.
Вчинення дій з реєстрації в квартирі відповідачів, в тому числі і неповнолітніх, без відома і згоди іпотекодержателя не може бути підставою для відмови у виселенні.
Так, згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 109 ч.3 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів" від 30 березня 2012 року № 5, при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Оскільки встановлено, що на квартиру відповідачів за судовим рішенням звернуто стягнення, відповідачі були зареєстровані в іпотечній квартирі без згоди іпотекодержателя, письмову вимогу банку про добровільне звільнення житла відповідачі не виконали, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Неможливість виселення відповідачів без надання їм в постійне користування іншого житла не ґрунтується на законі і не є підставою для відмови у позові про їх виселення.
Так, за частиною 4 ст. 109 ЖК України виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Квартира відповідачів була придбана не за рахунок кредиту, а тому підстав для надання їм жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання не має.
Разом з тим, вимога позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку - з квартири № 21 за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109, не може біти задоволена, бо ґрунтується на законі, оскільки суд не має відповідних повноважень щодо зняття фізичних осіб з реєстраційного обліку.
Розподіл судових витрат має провадиться відповідно до положень ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 11, 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК| України|, ст.ст.509, 526, 527, 530, 533, 610, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -
Позов задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з квартири № 21 за адресою: м. Запоріжжя, ОСОБА_9/Кругова, 1/109.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» суму витрат на сплату судового збору у розмірі 114,70 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В Зарютін