Справа: № 810/3053/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
при секретарі - Січкаренко Т.М.,
за участю представників позивача - Хоменко В.В., Орловського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метресурс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про:
- визнання протиправним та скасування наказу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області від 15.05.2013 р. №74 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс»;
- визнання протиправними дій щодо призначення та проведення невиїзної документальної перевірки на підставі наказу від 15.05.2013 р. №74, за результатами якої був складений акт від 18.05.2013 р. №180/22/31936726 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході господарських відносин з ТОВ «Лігран», «Київська енергетична будівельна компанія» та «Техносервіс «АВС» за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.;
- визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті перевірки №180/22/31936726 від 18.05.2013 р. висновків про відсутність у ТОВ «Метресурс» об'єктів оподаткування по операціях з ТОВ «Лігран» та податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Київська енергетична компанія», ТОВ «Техносервіс «АВС»;
- визнання протиправним коригування показників податкової звітності ТОВ «Метресурс», в тому числі дій, пов'язаних з виключенням з АС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту з ПДВ, які визначені позивачем;
- зобов'язання вилучити із Автоматизованої системи «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, внесену на підставі акту №180/22/31936726 від 18.05.2013 р. по коригуванню показників ТОВ «Метресурс» (код ЄДРПОУ 31936726) за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р. по господарським операціям із контрагентами з придбання товарів (послуг) у продавця ТОВ «Лігран» та з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та ТОВ «Техносервіс «АВС» у податкових деклараціях за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.;
- зобов'язання поновити в Автоматизованій системі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» дані, що містяться у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 р. задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, керівником Іванківської МДПІ Київської області було видано наказ від 15.05.2013 р. №74 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Метресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2013 р. згідно п.75.1, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України.
Підставою для видачі наказу стало повідомлення №18 від 15.05.2013 р. начальника Іванківської МДПІ Київської області про отримання фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран».
Відповідно до вказаного наказу, в приміщенні податкового органу, було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Метресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході господарських відносин з ТОВ «Лігран», «Київська енергетична будівельна компанія» та «Техносервіс «АВС» за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р., про що складено акт перевірки від 18.05.2013 р. №180/22/31936726.
Зі змісту вказаного акту слідує, що відповідачем встановлено порушення ст.185 ПКУ в частині оподаткування ПДВ безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентом - постачальником ТОВ «Лігран» та його контрагентами -покупцями за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.; порушення ст.ст. 22, 185, 187, п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Лігран», «Київська енергетична будівельна компанія», «Техносервіс «АВС» на загальну суму 2 341 827 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірний характер дій відповідача та відсутність порушень прав та інтересів позивача.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з абз. 1, 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведених положень випливає, що обов'язковою умовою для проведення перевірки є ненадання платником пояснення на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2.пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Колегія суддів зазначає, що позивач в апеляційній скарзі стверджує, що запит він взагалі не отримував, окрім того в суді першої інстанції відповідач не надав жодних доказів надсилання позивачу зазначеного запиту.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодного доказу направлення на адресу позивача будь-яких запитів про отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій з ТОВ «Лігран», «Київська енергетична будівельна компанія» та «Техносервіс «АВС» за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р., колегія суддів вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття наказу від 15.05.2013 р. №74 з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивача не було повідомлено у передбаченому наведеною вище нормою Кодексу порядку про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Так, повідомлення разом з наказом про проведення перевірки № 74 від 15.05.2013 року з вказаною датою перевірки - з 16.05.2013 року по 17.05.2013 року позивач отримав лише 16 травня 2013 року, тобто вже після початку проведення перевірки, що також суперечить п.1 ст. 78 Податкового кодексу України
Разом з тим, податковим органом не доведено надіслання позивачу саме рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку копії наказу від 15.05.2013 р. №74.
Тобто, вважати дії податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки правомірними немає законних підстав, оскільки податковим органом не дотримано вимоги податкового законодавства, а саме: ні наказ про проведення перевірки, ні письмовий запит платнику податків належним чином не вручені.
Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та системного аналізу законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач порушив норми податкового законодавства, які встановлюють процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та вважає дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області при її проведенні неправомірними, а наказ від 15.05.2013 р. № 74 - протипраправним та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій податкової інспекції з внесення до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України висновків, зафіксованих в акті від 18.05.2013 р. №180/22/31936726 з огляду на наступне.
Так, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).
Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.
Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази визначення позивачеві податкових зобов'язань за наслідками проведення спірних податкових перевірок та узгодження таких зобов'язань в установленому порядку, то колегія суддів приходить до висновку про незаконність відображення у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних, зафіксованих в акті перевірки.
Також колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо самостійного коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість в податковому обліку по суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Метресурс», оскільки відповідачем за результатами проведеної перевірки ТОВ "Метресурс" не приймались податкові повідомлення-рішення.
Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги Підприємства щодо неправомірного формування в акті перевірки висновків про відсутність у ТОВ «Метресурс» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у продавця ТОВ «Лігран» та з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та ТОВ «Техносервіс «АВС», колегія суддів зазначає наступне.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як випливає зі змісту статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
А відтак неодмінною ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Однак висновки перевірки в акті, на які посилається позивач, не відповідають наведеним критеріям.
Так, висновки акта перевірки на створюють будь-яких перешкод для діяльності платника податків, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків.
А відтак розглядувані дії податкового органу не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 КАС України та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.
До того ж, оскільки відповідачем порушена процедура призначення та проведення документальної перевірки, а наказ на підставі якого проведена перевірка визнається протиправним і підлягає скасуванню, тому будь-які висновки в акті є не дійсними і окремому оскарженню не підлягають.
Згідно ж з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі № К/9991/45440/12 та від 17 липня 2013 року по справі № К/9991/32654/12.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача щодо помилковості висновків суду першої інстанції.
Тому судова колегія вважає за необхідне постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 р. скасувати та ухвалити нову постанову.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 р. - скасувати та ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області від 15.05.2013 р. №74 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс».
Визнати протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо призначення та проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» на підставі наказу від 15.05.2013 р. №74, за результатами якої був складений акт від 18.05.2013р. №180/22/31936726 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході господарських відносин з ТОВ «Лігран», «Київська енергетична будівельна компанія» та «Техносервіс «АВС» за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
Визнати протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Метресурс» по господарським операціям з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року, яке відбулось на підставі акту №180/22/31936726 від 18.05.2013 р., в тому числі дій, пов'язаних з виключенням з Автоматизованої системи «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені ТОВ «Метресурс» по господарським операціям із контрагентами з придбання товарів (послуг) у продавця ТОВ «Лігран» та з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та ТОВ «Техносервіс «АВС» у податкових деклараціях за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
Зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області вилучити із Автоматизованої системи «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, внесену на підставі акту №180/22/31936726 від 18.05.2013 р. по коригуванню показників ТОВ «Метресурс» за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р. по господарським операціям із контрагентами з придбання товарів (послуг) у продавця ТОВ «Лігран» та з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» та ТОВ «Техносервіс «АВС» у податкових деклараціях за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
Зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області поновити в Автоматизованій системі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» дані, що містяться у поданих ТОВ «Метресурс» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.08.2012 р.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо формування в акті перевірки №180/22/31936726 від 18.05.2013 р. висновків про відсутність у ТОВ «Метресурс» об'єктів оподаткування по операціях з ТОВ «Лігран» та податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Київська енергетична компанія», ТОВ «Техносервіс «АВС» - провадження закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
Постанову в повному тексті виготовлено 05.11.2013року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.