04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" листопада 2013 р. Справа№ 5011-62/3230-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача: Бачинська А.Ю. - за дов.
Гончарук А.М. - за дов.
від відповідача-1: Дорошенко О.С. - за дов.
від відповідача-2: Якимець О.І. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013
у справі № 5011-62/3230-2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена»
до 1) Київської міської ради
2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання рішення недійсним, спонукання до укладення додаткової угоди
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катена» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, відповідач-1) та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-2) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 22.05.2012; том 2, а.с. 134 - 143) про визнання недійсним рішення відповідача-1 № 980/7216 від 15.12.2011 «Про відміну рішення Київської міської ради від 08.12.2005 року № 578/3039 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Катена» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Березняківській, 30-в у Дніпровському районі міста Києва»; визнання укладеною між відповідачем-1 та позивачем додаткової угоди до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в запропонованій позивачем редакції та зобов'язання відповідача-2 зареєструвати додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 (суддя Любченко М.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» до Київської міської ради задоволено. Визнано недійсним рішення № 980/7216 від 15.12.2011 Київської міської ради «Про відміну рішення № 578/3039 від 08.12.2005 Київської міської ради «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Катена» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Березняківській, 30 в у Дніпровському районі міста Києва»; визнано укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена».
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» судовий збір в сумі 715,33 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 вказане рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у справі № 5011-62/3230-2012 скасовано в частині визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» додаткової угоди до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову та рішення залишено без змін.
У постанові Вищого господарського суду України зазначено, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити наявність чи відсутність спору між сторонами стосовно орендної плати за спірну земельну ділянку і, з урахуванням фактичних обставин справи та наявності у позивача переважного права на укладання договору оренди на спірну земельну ділянку у зв'язку з добросовісністю виконання останнім зобов'язань за договором оренди землі від 04.04.2006, вирішити спір у відповідності до чинного законодавства.
Розпорядженням № 04-1/1167 від 12.12.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи у Господарському суді міста Києва, справу № 5011-62/3230-2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» до Київської міської ради про визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» додаткової угоди до договору оренди від 04.04.2006 (далі, договір або договір оренди), зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена», відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 5011-62/3230-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати укладеною між відповідачем-1 та позивачем додаткової угоди до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в запропонованій позивачем редакції та зобов'язати відповідача-2 зареєструвати додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що приймаючи рішення у справі, Господарський суд міста Києва не в повному обсязі з'ясував обставини справи, що мали значення для її вирішення, а зроблені судом висновки не відповідають викладеним обставинам справи, у зв'язку з чим дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» у справі № 5011-62/3230-2012 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-62/3230-2012 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.09.2013.
У судовому засіданні, призначеному на 26.09.2013, колегією суддів було оголошено перерву до 01.10.2013.
01.10.2013 представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача-2 та необхідністю отримання від сторін додаткових пояснень у справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 розгляд справи було відкладено на 17.10.2013.
17.10.2013 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена», рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 5011-62/3230-2012 залишити без змін з підстав того, що позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди на новий строк у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, передбачених умовами договору оренди, зокрема, зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за договором та зобов'язань щодо забудови земельної ділянки. При цьому, відповідач-1 зазначив, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання угоди укладеною, оскільки це порушує його права як органу, що уповноважений управляти та розпоряджатись землею.
17.10.2013 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з додатками: копією звернення позивача від 13.01.2012, копією листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.02.2012 № 05-358/358 та копією листа Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 23.06.2011.
У своєму відзиві представник відповідача-2 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена», рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 5011-62/3230-2012 просив залишити без змін. На думку відповідача-2, оскільки орендар фактично запропонував орендодавцю укласти договір на інших умовах, які сторонами погоджені не були, процедура поновлення такого договору не може бути застосована. Окрім того, відповідач-2 наголошує на тому, що позивачем порушувалися умови сплати орендної плати за договором; інформація щодо наявності спору між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» стосовно орендної плати за спірну земельну ділянку у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутня.
У судовому засіданні, призначеному на 17.10.2013, представник позивача надав суду письмові пояснення до апеляційної скарги, у яких зазначив, що позивач виконував і на даний час продовжує виконувати покладені на нього зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, будь-яких заперечень щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки на нових умовах на новий строк Київська міська рада позивачу не надсилала, а тому договір має бути поновлений на тих самих умовах і на той самий строк. Також позивач зауважив, що будівництво на спірній земельній ділянці на даний час не розпочато у зв'язку із значним затягуванням Київською міською радою процедур отримання необхідної проектної документації.
У судовому засіданні, призначеному на 17.10.2013, колегією суддів було оголошено перерву до 05.11.2013.
05.11.2013 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документу, а саме копії квитанції про сплату орендної плати та довідки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про відсутність заборгованості зі сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку.
Вказані документи були оглянуті колегією суддів та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:
08.12.2005 Київською міською радою було прийнято рішення № 578/3039 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Катена» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі м. Києва».
На виконання рішення Київської міської ради № 578/3039 від 08.12.2005 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди земельної ділянки (том 1, а.с. 21-26), за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого Київська міська рада за актом приймання-передачі передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Катена» приймає в оренду (строкове платне користування) для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом земельну ділянку загальною площею 4570 кв.м по вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі м. Києва.
Пунктом 3.1 договору оренди узгоджено, що договір укладено на п'ять років.
У розділі 4 договору сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору.
13.04.2006 договір оренди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за №66-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів, а земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Катена» за актом приймання-передачі від 13.04.2006, підписаним між позивачем та відповідачем-1 (том 1, а.с. 27).
Згідно частини 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Отже, договір оренди земельної ділянки від 04.04.2006 набрав чинності 13.04.2006 та відповідно діяв до 13.04.2011.
У пункті 11.7 договору сторони дійшли згоди про те, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на те, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 він повідомив відповідача-1 про намір поновити дію оренди на новий строк, але звернення позивача були залишені відповідачем-1 без належного реагування. Проект додаткової угоди до договору, направлений відповідачу-1, також не був підписаний останнім, при цьому зауважень щодо умов додаткової угоди від відповідача-1 не надходило.
Так, як вбачається із матеріалів справи, листом від 10.01.2011 позивач звернувся до Київської міської ради з повідомленням про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки (том 1, а.с. 28-29).
13.01.2012 позивач звернувся до Київської міської ради з листом-повідомленням про намір поновити договір оренди землі від 04.04.2006, до якого додав підписаний зі своєї сторони проект додаткової угоди до договору у двох примірниках (том 1, а.с. 31-32).
Листом від 13.02.2012 № 05-358/3581 (том 4, а.с. 162) відповідач-2 повідомив позивача про розгляд листа позивача від 13.01.2012 про поновлення договору оренди землі від 04.04.2006 та проінформував, що 15.12.2011 Київською міською радою було прийнято рішення № 980/7216, згідно пункту 2 якого відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,46 га на вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі міста Києва від 13.04.2006 № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» на підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 № 578/3039.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на те, що оскільки позивач і після закінчення строку дії договору оренди продовжував користуватися земельною ділянкою і протягом місяця після закінчення строку дії договору листа-повідомлення орендодавця проти цього не надійшло, договір оренди земельної ділянки від 04.04.2006 вважається поновленим, у зв'язку з чим просить суд визнати укладеною додаткову угоду до спірного договору оренди в редакції і на умовах, запропонованих позивачем.
Вказані доводи апелянта не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Порядок поновлення договору оренди визначено у статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Як зазначено у пункті 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.20011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Так, на момент закінчення строку дії спірного договору оренди та виникнення у позивача переважного права на його поновлення, з 12.03.2011 набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким внесено зміни до статті 33 Закону України «Про оренду землі» та викладено її у наступній редакції:
По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди».
Пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.20011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011).
Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутністю протягом місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відтак, необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем-1 дійсно було порушено приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме приписи у частині своєчасного розгляду орендодавцем надісланого орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди та прийняття рішення про поновлення договору оренди землі або ж про відмову у такому поновленні.
Однак, для застосування приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка набрала чинності 12.03.2011, необхідно також визначити, чи мав позивач переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки. Задля цього необхідно встановити, чи належно виконував орендар свої обов'язки за умовами договору, строк дії якого закінчився.
У своїй апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди, зокрема, обов'язки щодо своєчасної та повної сплати орендної плати на умовах, визначених договором.
З даними твердженнями апелянта колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Слід зазначити, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Так, у матеріалах справи містяться платіжні доручення та квитанції (том 1, а.с. 133-150; том 2, а.с. 1-27), з яких вбачається, що оплата за землекористування здійснювалась позивачем із значним порушенням встановлених договором строків сплати орендної плати, також були численні випадки внесення плати не в повному обсязі, як це передбачено пунктами 4.2, 4.7 договору.
Також, у підтвердження вищевказаної обставини, відповідач-2 надав суду довідку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 23.06.2011 № 13710/10/24/11 (том 4, а.с. 163), з якої вбачається, що станом на 30.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Катена» мало борг по сплаті орендної плати в сумі - 3745,11 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок зі сплати орендної плати за договором позивачем належним чином не виконувався.
Подані представником позивача до суду апеляційної інстанції квитанції про сплату орендної плати не можуть вважатись належним доказом виконання останнім своїх зобов'язань за договором, оскільки вказані проплати здійснювались за інший період, а саме за період з березня по серпень 2013 року, а тому не можуть свідчити про добросовісність виконання позивачем свого обов'язку по сплаті орендної плати за договором, строк дії якого закінчився, на момент, коли у позивача могло виникнути переважне право на його поновлення.
Також колегією суддів не приймається до уваги у якості належного доказу у справі надана позивачем довідка Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 01.11.2013 № 9292/10/26-53-15-03-12, оскільки нею не підтверджується факт відсутності у позивача заборгованості зі сплати орендної плати станом на дату закінчення строку дії договору оренди від 04.04.2006.
Крім того, як вбачається зі змісту пункту 8.4 договору оренди, орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно вносити орендну плату, вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 тощо.
Однак, позивач не надав суду доказів на підтвердження виконання своїх основних зобов'язань, узгоджених сторонами у договорі оренди від 04.04.2006 і в порушення вказаного пункту договору будівництво не розпочав, що призвело до використання об'єкту оренди протягом дії договору не за цільовим призначенням (цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом), питання пайової участі інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва не вирішив тощо.
Посилання апелянта у своїх поясненнях на те, що будівництво на спірній земельній ділянці на даний час не розпочато у зв'язку із значним затягуванням Київською міською радою процедур отримання необхідної проектної документації є необґрунтованими та безпідставними, оскільки з 2006 року, тобто з моменту укладення договору оренди, позивачем жодного разу не висувалось вимог до відповідача-1 про усунення з його боку вказаних порушень.
Окрім того, як вбачається зі змісту проекту додаткової угоди, наданої позивачем відповідачу-1, позивач просив відповідача-1 про продовження оренди земельної ділянки строком на п'ять років, але з розміром орендної плати 3% від її нормативної грошової оцінки.
Тобто, позивач звернувся до відповідача-1 з проханням продовжити дії договору на інших умовах, оскільки договором оренди земельної ділянки від 04.04.2006 розмір орендної плати був визначений у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі (пункт 4.1 договору).
Зміна умов договору оренди землі при його поновленні узгоджується з положеннями вимог частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі», які встановлюють, що недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору припиняє переважне право орендаря на укладення договору оренди землі.
Листом від 13.02.2012 № 05-358/3581 відповідач-2 повідомив позивача про розгляд листа позивача від 13.01.2012 про поновлення договору оренди землі від 04.04.2006 та проінформував, що 15.12.2011 Київською міською радою було прийнято рішення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,46 га на вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі міста Києва від 13.04.2006 № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» на підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 № 578/3039.
Як зазначають у своїх поясненнях позивач та відповідач-2, спору між орендарем та орендодавцем стосовно орендної плати за спірну земельну ділянку між ними не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сторони не досягли домовленості щодо орендної плати, як істотної умови договору, що в силу частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» припиняє переважне право орендаря на укладення договору оренди землі.
Посилання апелянта на те, що він запропонував відповідачу-1 проект додаткової угоди, який містить умови щодо розміру орендної плати, які покращують становище відповідача-1 не приймаються до уваги, оскільки вказана обставина не зобов'язує відповідача-1 беззаперечно погоджуватися на запропоновані позивачем умови і у будь-якому разі має погоджуватися сторонами.
Отже, усе вищевикладене свідчить про неналежне виконання з боку позивача умов договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006, тоді як за умовами частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на пролонгацію договору оренди виникає лише за умов належного виконання останнім своїх обов'язків за договором оренди, який закінчив свою дію.
У апеляційній скарзі позивач також просить суд зобов'язати відповідача-2 зареєструвати додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 року за № 66-6-00348.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі № 5011-62/3230-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у частині відмови позивачу у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006 залишено без змін, а тому, вказана апелянтом вимога не може бути задоволена.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» до Київської міської ради про визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена» додаткової угоди до договору оренди від 04.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 за № 66-6-00348, на умовах, визначених угодою, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Катена», а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катена» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 5011-62/3230-2012 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 5011-62/3230-2012 залишити без змін.
Матеріали справи № 5011-62/3230-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Михальська Ю.Б.
Судді Отрюх Б.В.
Тищенко А.І.