Справа № 201/8760/13-ц (2/201/2566/2013)
04 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу № 201/8760/13-ц (2/201/2566/2013) за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25 липня 2013 року представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, зазначивши третьою особою ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на те, що 27 червня 2007 року між АКБ «Індустріалбанк», найменування якого було змінено на ПАТ КБ «Індустріалбанк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № KRA/0900/288/07, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_3 отримав у кредит грошові кошти у сумі 108 000,00 Євро на купівлю автомобіля зі сплатою 9,9% річних та строком повернення - до 29 травня 2014 року. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов зазначеного кредитного договору у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2010 року у сумі 1 427 596,89 грн., а також судовий збір у сумі 1 820,00 грн. Проте у зв'язку з тим, що вказане судове рішення боржником не виконано, станом на 09 липня 2013 року заборгованість за кредитним договором складає 53 630,05 Євро, що еквівалентно 552 249,12 грн., ПАТ КБ «Індустріалбанк» звернувся до суду з даним позовом до дружини боржника - ОСОБА_2 та на підставі ст. 65 Сімейного кодексу України просив суд стягнути з останньої як з солідарного боржника заборгованість за кредитним договором № KRA/0900/288/07 від 27 червня 2007 року у сумі еквівалентній 552 249,12 грн. (а. с. 3-6).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач та третя особа у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, судом були встановлені наступні факти:
27 червня 2007 року між АКБ «Індустріалбанк», найменування якого було змінено на ПАТ КБ «Індустріалбанк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № KRA/0900/288/07, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_3 отримав у кредит грошові кошти у сумі 108 000,00 Євро на купівлю автомобіля зі сплатою 9,9% річних та строком повернення - до 29 травня 2014 року. Викладені обставини підтверджуються копією зазначеного договору, наявним в матеріалах справи (а. с. 7-9).
Відповідно до заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27 червня 2007 року та зареєстрованої в реєстрі за № 2807, відповідач, будучи дружиною ОСОБА_3, надала згоду на отримання останнім у кредит грошових коштів в АКБ «Індустріалбанк» на придбання автотранспортного засобу, що підтверджується копією вказаної заяви та копіями паспортів на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2, наявними в матеріалах справи (а. с. 22, 23, 24).
Також судом встановлено, що за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2010 року, яке вступило в законну силу 26 лютого 2010 року з ОСОБА_3 стягнено на користь ПАТ КБ «Індустріалбанк» заборгованість за кредитним договором № KRA/0900/288/07 від 27 червня 2007 року у сумі 1 427 596,89 грн., а також судовий збір у сумі 1 820,00 грн. (а. с. 21).
З пояснень, наданими сторонами у судовому засіданні, вбачається, що вказане судове рішення від 15 лютого 2010 року не виконано ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач звернувся з листом-вимогою на адресу ОСОБА_2, як дружини боржника ОСОБА_3, що сплати заборгованості за кредитним договором (а. с. 25, 26).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № KRA/0900/288/07 від 27 червня 2007 року станом на 09 липня 2013 року заборгованість за даним кредитним договором становить 53 630,05 Євро, що еквівалентно 552 249,12 грн. та складається з 39 899,78 Євро - заборгованості по кредиту, що еквівалентно 410 863,28 грн. та 13 730,27 Євро - заборгованості по відсоткам, що еквівалентно 141 385,84 грн. (а. с. 13-15).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верхового суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх особі. При поділі майна враховується також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Оцінюючі всі докази досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що заборгованість за кредитним договором № KRA/0900/288/07 від 27 червня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_5 на сьогоднішній день не погашена, судове рішення щодо стягнення заборгованості не виконано, та враховуючи вимоги статей 60, 65 Сімейного кодексу України, суд вважає обґрунтованим звернення до суду позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Проте, керуючись також вимогами СК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 половину заборгованості за кредитними договором, загальний розмір якої станом на 09 липня 2013 року становить 552 249,12 грн., виходячи з того, що частки майна дружини та чоловіка у спільній сумісній власності є рівними, отже і частки їх заборгованості за невиконання певних кредитних зобов'язань також є рівними, частково задовольнивши таким чином позовні вимоги.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені в сумі 276 124,56 грн., відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України та Закону України „Про судовий збір”, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені судовий збір у сумі 2 761,24 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 541 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65,70 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» заборгованість за договором № KRA/0900/288/07 від 27 червня 2007 року в сумі 276 124 (двісті сімдесят шість сто двадцяти чотири) грн. 56 коп., яка складається з: 205 431,64 грн. - заборгованості по кредиту; 70 692,92 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» у рахунок повернення судового збору - 2 761 (дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 24 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий суддя: Г.В. Черновськой