Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2013 р.Справа № 922/4318/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мамалуя О.О.
при секретарі судового засідання Стоянові А.С.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Атомелектроприбор", м. Білгород
до Управління служби безпеки України в Харківській області
про звільнення майна з-під арешту
за участю :
позивача - Дворянчиков А.М. - дов.;
відповідача - Гайдамака В.М. - дов.
Позивач, ТОВ "Атомелектроприбор" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Управління служби безпеки України в Харківській області, в якій просить суд звільнити з-під арешту майно, а саме: автоматичні вимикачі серії А3700М по ТУ заводу - ТУ16-523.159-84 та ТУ16-641.032-85 в кількості 119 штук, код УКТ ВЕД 8536209000, з них А3798 СМ в кількості 5 штук, А3728 СМ в кількості 21 штуки, А3722 М в кількості 63 штук, А3721 М в кількості 24 штук, А3791 М в кількості 6 штук - які були вилучені відповідачем при обшуку та виїмці згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2013 р. в кримінальному провадженні № 22013220000000048 та повернути вищевказане майно власнику - позивачу.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що автоматичні вимикачі серії А3700М по ТУ заводу - ТУ16-523.159-84 та ТУ16-641.032-85 в кількості 119 штук, код УКТ ВЕД 8536209000, з них А3798 СМ в кількості 5 штук, А3728 СМ в кількості 21 штуки, А3722 М в кількості 63 штук, А3721 М в кількості 24 штук, А3791 М в кількості 6 штук (далі за текстом ухвали - товар) - був ним куплений у ДП «ХЕМЗ». 07.02.2013р. цей товар під час перетинання митного кордону був вилучений представниками відповідача як такий, що має військове призначення.
Позивач зазначає, що в подальшому, два рази, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова (від 11.02.2013 р. та від 20.03.2013р.) на вищезазначений товар накладався арешт, і обидва рази, ухвалами апеляційного суду Харківської області (від 25.02.2013р. та від 28.03.2013р. (з уточненнями від 11.04.2013р.)) арешти було скасовано як незаконні.
Позивач стверджує, що вищезазначений товар не є майном військового призначення, і будь-які обмеження на його експорт в українському законодавстві відсутні. Не зважаючи на це, як зазначає позивач, 18.04.2013р., відповідач, виконуючи ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.03.2013р. (з уточненнями від 11.04.2013р.) повернув позивачу товар, але одразу його знов вилучив під час обшуку автомашини позивача. Ці дії були здійснені відповідачем на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2013р. (про надання дозволу на обшук транспортного засобу з метою відшукання та вилучення автоматичних перемикачів). Зазначені дії відповідача позивач вважає незаконними.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що :
дії, що здійснені слідчими органами в межах слідства за кримінальним провадженням не підлягають оскаржу неню в господарських судах України;
товар, який позивач прохає звільнити з-під арешту, знаходиться не під арештом, а вилучений в ході проведення слідчої дії - обшуку, як предмет злочину, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, отже, арешт зняти неможливо.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 07.02.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про замах на переміщення через державний кордон України товарів військового призначення з порушенням існуючого порядку їх міжнародної передачі за ознаками ч.2 ст.15, ч.1 ст. ЗЗЗ Кримінального кодексу України, які 27.03.2013 року перекваліфіковані на ч.1 ст. ЗЗЗ КК України (кримінальне провадження №22013220000000048). Відповідно до витягу з кримінального провадження через державний кордон без дозволу Державної служби експортного контролю переміщувалися автоматичні перемикачі А 3722 М, А 3721 М, А 3791 М, А 3728 CM, А 3798 CM, які згідно з висновком цієї служби від 14.01.2013 року № 253 - є товарами військового призначення.
Матеріалами справи підтверджено, що двічі, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова (від 11.02.2013 р. та від 20.03.2013р.) на вищезазначений товар в межах кримінального провадження накладався арешт. Матеріалами справи також підтверджено, що обидва рази, ухвалами апеляційного суду Харківської області (від 25.02.2013р. та від 28.03.2013р. (з уточненнями від 11.04.2013р.)) зазначені ухвали слідчого судді були скасовані, а арешти - зняті.
Матеріали справи свідчать про те, що 18.04.2013р. відповідач, виконуючи ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.03.2013р. (з уточненнями від 11.04.2013р.) про зняття арешту, повернув позивачу товар (копія розписки представника позивача, який отримав товар, надана відповідачем до матеріалів справи), але одразу його знов вилучив під час обшуку автомашини, яку найняв позивач для перевезення товару. Обшук та вилучення були здійснені відповідачем на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2013р. (про надання дозволу на обшук транспортного засобу з метою відшукання та вилучення автоматичних перемикачів).
Таким чином, на момент розгляду справи, товар не знаходиться під арештом, арешт на товар не накладено. Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача з позовом та на момент розгляду справи, правовий статус товару визначається не главою 17 КПК України, що регламентує арешт майна, а главою 16 КПК України, яка регламентує тимчасове вилучення майна (в тому числі і під час обшуку), як такого, що, на думку слідчого, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом цього майна.
Між тим, в своїх позовних вимогах, позивач прохає суд звільнити майно саме з-під арешту.
Згідно зі ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Враховуючи вказані положення КПК України, положення ст. 12 ГПК України, а також той факт, що кримінальне провадження №22013220000000048 на момент розгляду справи ще не закінчене, господарським судам України не підвідомчі спори про повернення власнику майна, вилученого слідчим під час обшуку як предмет кримінального правопорушення за незакінченим кримінальним провадженням.
Отже, за таких підстав, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження по справі підлягає припиненню.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 43, 49, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі № 922/4318/13припинити .
Суддя Мамалуй О.О.