01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.04.2009 № 39/27
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Меланчук В.О. (довір. № 1 від 09.01.09р.)
відповідача Фастовець В.В. (довір. № 01-80/08/1 від 01.12.08р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Джей-Агро"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2009
у справі № 39/27 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Ю Джей-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгівельна компанія"
про стягнення 4025720,38 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.09р. у справі № 39/27 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Дабл ю Джей-Агро” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” збитків на суму 4 025 720,38 грн.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 за заявою ТОВ „Зерноторгівельна компанія” вжито запобіжні заходи шляхом витребування оригіналів документів та накладення арешту на майно і грошові кошти ТОВ „Дабл ю Джей-Агро”, ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.01.06р., від 13.12.06р. у справі № 39/3322-39/158-21/708 скасовані заходи по забезпеченню позову, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.08р. у справі № 39/3322-39/158-21/708 у задоволенні позовних вимог ТОВ „Зерноторгівельна компанія” відмовлено, але ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” вважає, що діями відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю „Дабл ю Джей-Агро” спричинені збитки. Місцевий господарський суд відмовив у позові про стягнення з відповідача збитків, завданих вжиттям запобіжних заходів посилаючись на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, вжиті заходи до забезпечення позову частково, щодо арешту сої, були скасовані у зв'язку із зменшенням позовних вимог, згідно зі статтею 4310 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках відшкодовується шкода, завдана вжиттям запобіжних заходів, а ГПК України не передбачає відшкодування шкоди, завданої вжиттям заходів забезпечення позову, позивачем не доведено протиправність дії чи бездіяльності відповідача, оскільки нормами ГПК України стороні надано право звертатись з заявою про вжиття запобіжних заходів та заходів до забезпечення позову, також позивачем не доведено, що йому були заподіяні збитки саме в результаті дій чи бездіяльності відповідача, позивач не надав суду доказів того, що завдана йому шкода була спричинена безпосередньо під час дії саме запобіжних заходів, позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю відповідача та збитками позивача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.09р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” про стягнення з ТОВ „Зерноторгівельна компанія” збитків в розмірі 4 025 720,38 грн.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 накладено арешт на активи позивача, в тому числі накладено арешт на сою, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.06р. у справі № 39/3322-39/158-21/708 скасовані заходи до забезпечення позову, а рішенням цього ж суду від 10.04.08р. відмовлено в позові ТОВ „Зерноторгівельна компанія”. Відповідно до статті 4310 Господарського процесуального кодексу України у випадках набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів, запобіжні заходи почали діяти як заходи до забезпечення позову, результат накладення арешту на сою не був змінений (скасований), заборона будь-яким чином відчужувати майно, послужила причиною вимагати відшкодування шкоди.
Також позивач в апеляційній скарзі зазначає, що безпідставними є доводи суду першої інстанції щодо недоведення позивачем протиправної дії чи бездіяльності відповідача, оскільки чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, але щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди покладається на особу згідно зі статтями 1173, 1174, 1187 Цивільного кодексу України без її вини.
Разом з тим, стаття 4310 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість відшкодування збитків не потребує доказування вини особи, на яку покладається відшкодування шкоди.
Позивачем наведено детальний і документально обґрунтований розрахунок втраченої вигоди та понесених витрат. Крім того, на підставі договору про надання юридичних послуг № 38/ЮП від 23.06.05р. позивач оплатив юридичній фірмі „ЕКС ЛЕГЕ” суму 126 250 грн. за ведення справи № 39/33222-39/158-21/708 та сплатив державне мито на суму 14 450 грн. за подачу апеляційної та касаційної скарг.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 вжито запобіжних заходів, витребувано від ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” та ВАТ „Азовське хлібоприймальне підприємство” всі документи, що послужили підставою та/або пов'язані з придбанням, завезенням, збереженням, відвантаженням, відчуженням насіння соняшнику в 2004 році на зерносховищах ВАТ „Азовське хлібоприймальне підприємство”, накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, насіння соняшнику, кукурудзи ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” та ВАТ „Азовське хлібоприймальне підприємство”. Цією ухвалою також накладено арешт на насіння сої в кількості 3 872,18 тонн, яка належить ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” і знаходиться на зерносховищах ТОВ „Геліос-1” і ВАТ „Новокаховський КХП”.
Відповідно до частини 3 статті 433 Господарського процесуального кодексу заявник повинен подати відповідну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів, після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
В межах строку, встановленого статтею 433 Господарського процесуального кодексу, ТОВ „Зерноторгівельна компанія” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” та ВАТ „Азовське хлібоприймальне підприємство” про визнання недійсною угоди та стягнення збитків.
Підставою для звернення до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” і ВАТ „Азовське ХПП” Товариство з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” зазначало, що за додатковою угодою № 3 від 08.11.04р. до контракту № 01-23/241/1 від 20.07.04 ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” поставило для ТОВ „Зерноторгівельна компанія” 2 550,46 тонн та 1 100 тонн насіння соняшнику, а ВАТ „Азовське ХПП” видало складські квитанції на це зерно від 09.11.04р., від 16.11.04р., ТОВ „Зерноторгівельна компанія” оплатило вартість насіння соняшника на суму 3 953 213 грн. ВАТ „Азовське ХПП” частково видало відповідачеві зерно соняшника, на інше зерно у відповідача були докази (про що зазначено в рішенні Господарського суду міста Києва від 14.04.05р. у справі № 39/3322-39/158) про те, що ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” не передавало Азовському ХПП насіння соняшника по складській квитанції № 180 від 09.11.04р.
Таким чином на час розгляду справи № 39/3322-39/158 були правові підстави для накладення арешту на майно відповідачів по цій справі - ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” і ВАТ „Азовське ХПП”, оскільки ТОВ „Зерноторгівельна компанія” звернулася з позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 08.11.04р., за якою реально зерно не поставлялося та повернення грошових коштів, сплачених за неотримане відповідачем зерно.
Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.05р. у справі № 39/3322-39/158, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.05р., позов ТОВ „Зерноторгівельна компанія” задоволено, визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 08.11.04р. до контракту № 01-23/241/1 від 20.07.04р., стягнуто в тому числі з ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” на користь ТОВ „Зерноторгівельна компанія” 7 906 426 грн. збитків, стягнуто з ВАТ „Азовське ХПП” на користь ТОВ „Зерноторгівельна компанія” 586 830 грн. збитків.
Частини 1 та 4 статті 4310 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів і під час розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів у випадках, передбачених пунктами 2-4 статті 439 цього Кодексу, які встановлюють, що запобіжні заходи припиняються у разі відмови господарським судом у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною 1 статті 62 цього Кодексу, невиконанням позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього Кодексу, винесенням судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.
При розгляді справи № 39/3322-39/158 не вживалися заходи, встановлені пунктами 2-4 статті 439 Господарського процесуального кодексу України, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.05р. у справі № 39/3322-39/158, яке набрало законної сили, задоволені позовні вимоги ТОВ „Зерноторгівельна компанія” по відношенню до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро”, а тому вжиття запобіжних заходів згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 було обґрунтованим і відсутні правові підстави для застосування частини 1 статті 4310 Господарського процесуального кодексу України щодо стягнення з ТОВ „Зерноторгівельна компанія” шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів.
Разом з тим, частина 1 статті 438 ГПК України передбачає, що на ухвалу про вжиття запобіжних заходів може бути подано апеляційну скаргу. Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 щодо вжиття запобіжних заходів.
За заявою ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.01.06р. у справі № 39/3322-39/158-21/78 частково скасував арешт на 772,18 тонн сої, що знаходилася на зерносховищах ТОВ „Геліос-1” та на 569,14 тонн сої, яка знаходилася на зерносховищах ВАТ „Новокаховський КХП” (т.1, а.с. 220).
Свою заяву позивач обґрунтував розрахунками, зазначивши, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 накладено арешт на майно позивача, вартість якого перевищує суму позову.
Також, ухвалою від 13.12.06р. у справі № 39/3322-39/158-21/708 (т.1, а.с. 184) за заявою ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” Господарський суд міста Києва скасував запобіжні заходи вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. у справі № 39/3322 в іншій частині арештованого майна позивача.
Заяву про скасування запобіжних заходів ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” документально обґрунтувало тим, що довгострокове зберігання арештованої сої призводить до погіршення її якості, збільшується кислотність сої, збільшується відсоток битих зерен у зв'язку з проведенням технологічних операцій щодо зберігання сої.
Із аналізу вказаних документів слідує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.05р. про вжиття запобіжних заходів позивачем не оскаржена, судовими інстанціями, як незаконна, не скасована, ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” своєчасно не звернулося з документально обґрунтованими заявами (заявою) про необхідність скасування арешту на сою, накладеного ухвалою Господарського суду міста Києва, а тому відсутні підстави для відшкодування відповідачем шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів.
Ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі позивач не обґрунтував позовні вимоги нормами матеріального права.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
- наявність шкоди;
- протиправна поведінка заподіювача шкоди;
- причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
- вина.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної або юридичної особи відшкодовується фізичній або юридичній особі в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відсутні підстави вважати протиправною поведінкою правопорушника- ТОВ „Зерноторгівельна компанія”, яке звернулося з заявою до суду за захистом порушеного права, а також із заявою про вжиття запобіжних заходів, гарантованих законом, зокрема, статтями 431 - 433 Господарського процесуального кодексу України.
Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій.
В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд, оцінюючи процесуальні документи додані до цієї справи по справі № 39/3322-39/158-21/708 вбачає, що ТОВ „Зерноторгівельна компанія” в лютому 2005 року звернулося до суду з позовом до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” і ВАТ „Азовське ХПП” за захистом порушеного права у зв'язку із відмовою видати ТОВ „Зерноторгівельна компанія” куплене останнім зерно. Судовими інстанціями три роки досліджувалося питання передачі зерна від ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” до ВАТ „Азовське ХПП” за результатами чого, прийнято Господарським судом міста Києва рішення від 10.04.08р. у справі 39/3322-39/158-21/708 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” по відношенню до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” (т. 1, а.с. 207), але рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.05р. у справі № 39/3322-39/158, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.05 та постановою Вищого господарського суду від 26.08.05р. задоволено позовні вимоги ТОВ „Зерноторгівельна компанія” по відношенню до ВАТ „Азовське ХПП”, а тому позивач у даній справі безпідставно намагається довести, що у справі № 39/3322-39/158 відмовлено ТОВ „Зерноторгівельна компанія” в позові і є підстави для застосування частини 1 статті 4310 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відмовляючи в позові Товариству з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” по відношенню до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро”, Господарський суд міста Києва в рішенні від 10.04.08р. по справі № 39/3322-39/158-21/708 (т. 1, а.с. 207) вказав, що рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 20.07.06р. у справі № 2-1/11434-2006 встановлені факти обізнаності ВАТ „Азовське ХПП” про відсутність на його складах відповідної кількості зерна, яке передавалося від ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” до ТОВ „Зерноторгівельна компанія”, але матеріалами справи № 2-1/11434-2006 не доведено, що ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” знало про відсутність його зерна на складі ВАТ „Азовське ХПП”, яке було продано ТОВ „Зерноторгівельна компанія”. При вирішенні справи № 39/3322-39/158-21/708 Господарський суд міста Києва не взяв до уваги акти перевірок ВАТ „Азовське ХПП”, в яких міститься інформація щодо відсутності зерна на складі Азовського ХПП на час укладення додаткової угоди № 3 від 08.11.04р., укладеної між ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” та ТОВ „Зерноторгівельна компанія”, також не взято до уваги матеріалами кримінальної справи, порушеної з цих підстав.
Із цього слідує, що відсутня вина відповідача по цій справі у зв'язку із вжиттям запобіжних заходів у справі № 39/3322-39 і незадоволенням позову ТОВ „Зерноторгівельна компанія” по відношенню до ТОВ „Дабл ю Джей-Агро” у справі № 39/3322-39/158-21/708.
На думку суду відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, можливе у випадку зловживанням правом позивачем щодо вжиття запобіжних заходів.
Як слідує із матеріалів справи № 39/3322-39/158 відповідачами по цій справі причинені ТОВ „Зерноторгівельна компанія” значні збитки, які до цього часу не відшкодовані.
Крім того, за матеріалами справи № 39/27 не доведено, що позивач продав сою, яка була під арештом, по меншій ціні у зв'язку з погіршенням якісних показників сої, а не зі зміною ціни сої на внутрішньому чи міжнародному ринку.
У справі № 39/27 позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення витрат за надання юридичних послуг за ведення судової справи № 39/3322-39/158-21/708 на суму 126 250 грн. та витрат на державне мито по цій же справі, але стаття 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат відносить оплату послуг адвоката.
Разом з тим, вартість послуг адвоката та державне мито відшкодовуються у справі по якій вони були затрачені, при цьому досліджується розмір, доцільність, співрозмірність цих витрат.
Крім того, до матеріалів справи № 39/27 не додано доказів про те, що справу № 39/3322-39/158-21/708 супроводжували саме адвокати і саме співробітники фірми „ЕКС-ЛЕГЕ”. Також в постанові Верховного суду України від 04.03.02р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укренергосервіс” до Промінвестбанку та Першого українського міжнародного банку вказується, що витрати на правове обслуговування не є збитками.
Також в пункті 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” вказується, що нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.09 по даній справі відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи.
Якщо за загальним правилом відшкодування шкоди по статті 4310 Господарського процесуального кодексу України не ставиться у залежність від вини особи, за заявою якої вжито запобіжні заходи, то для відшкодування такої шкоди необхідною умовою є доведення розміру шкоди і причинного зв'язку між шкодою та вжиттям запобіжних заходів особою, щодо якої вжито такі заходи.
Позивачем певними доказами не доведено факт спричинення йому шкоди, розмір цієї шкоди і причинного зв'язку між шкодою та вжиттям запобіжних заходів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дабл ю Джей-Агро” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.09р. у справі № 39/27 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 39/27 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.
21.04.09 (відправлено)