04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" листопада 2013 р. Справа№ 5011-4/19119-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Мартюк А.І.
при секретарі Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Собко О.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Сидорченко В.В. (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р.
по справі № 5011-4/19119-2012 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про стягнення 265 298 624,91 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. по справі № 5011-4/19119-2012 в частині відмовити в задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» прийнято до провадження.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заперечує проти апеляційної скарги та просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ПАТ «Укргазвидобування», з підстав викладених у відзиві.
Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. по справі № 5011-4/19119-2012 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до провадження.
ПАТ «Укргазвидобування» заперечує проти апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України», просить залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ «Украгазвидобування» задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.
16.10.2013 оголошувалась перерва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2013 р. продовжено строк розгляду справи № 5011-4/19119-2012 на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
21.03.2012 р. між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (Постачальник) та НАК «Нафтогаз України» (Покупець) було укладено договір № 14/1634/12 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого позивач зобов'язується передавати відповідачеві у березні-грудні 2012 р. у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а відповідач приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору позивач передає відповідачу у березні грудні 2012 року газ обсязі 11538 000 000 куб. м., утому числі:: березень 1 282 000 тис. куб. м.; II квартал 2012 року - 3 447 000 тис. куб.м., ІІІ квартал 2012 року - 3 376 000 тис. куб. м.; IV квартал 2012 року - 3 433 000 тис. куб. м.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що розподіл квартальних обсягів газу, вказаних у пункті 1.2 цього Договору, по місяцях кварталів здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального обсягу.
Відповідно до п. 3.2. договору ціна газу за 1000 куб. м. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 29.12.2011 р. №256 становить 350 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 70 грн., разом з ПДВ - 420 грн.
Згідно з п. 3.4. договору ціна газу визначається без врахування вартості транспортування та постачання газу територією України.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за газ здійснюються відповідачем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок позивача вартості фактично поставленого обсягу газу на підставі акту приймання-передачі газу, зазначеного у п.5.6 цього договору, та наданого рахунку.
Згідно з п.п. 4.2, 4.3 договору сторони домовились, що розрахунки за газ можуть здійснюватися протягом місяця, у якому постачається газ на підставі відповідного рахунку. До рахунку до дається акт приймання-передачі газу.
Пунктом 4.4. договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцятого) числа наступного за звітним місяцем поставки на підставі акту приймання-передачі газу.
Відповідно до п.5.6. договору позивач складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники Сторін. Підписаний акт приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків.
Згідно з п.5.7. Договору акт приймання-передачі газу, зазначений в п.5.6. Договору, складається та підписується сторонами до 8-го (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки.
27 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано акт №1 приймання-передачі газу в кількості 1 030 389 000 м. куб. на суму 432 763 380,00 грн.
30 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано акт №2 приймання-передачі газу в кількості 86 769 763 м. куб. на суму 36 443 300,46 грн.
Всього поставлено у листопаді - 1 117 158 763 м. куб газу на загальну суму 469 206 680,46 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що поставлений позивачем в листопаді 2012 року природний газ відповідач оплатив наступним чином: в грудні 2012 року - в сумі 237 473 163,47 грн. (платіжні доручення №11205, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2012 року, №11550, № 11548 від 14.12.2012 року, № 11549 від 17.12.2012 року, № 11848,№ 11852, № 11634,№ 11633 від 19.12.2012 року,).
Поставлений позивачем в листопаді 2012 року природний газ відповідач оплатив наступним чином: в грудні 2012 року: з 1 грудня по 20 грудня 2012 року (включно) - в сумі 201 029 863,01 грн. (платіжні доручення №11205, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2012 року, №11550, № 11548 від 14.12.2012 року, № 11549 від 17.12.2012 року, № 11848, № 11852, № 11634, № 11633 від 19.12.2012 року, № 11814, №11834,№ 11813, №11812, 11811, № 11832, № 11810 від 20.12.2012 року).
З 21 грудня по 29 грудня 2012 року (включно) - в сумі 231 733 516,99 грн. (платіжні доручення № 11835, № 11829, 11829, № 11831 від 24.12.2012 року, № 820172, № 820172 від 24.12.2012 року, № 12023, № 12024 від 26.12.2012 року, № 12540, № 12538, № 12533, № 12532, № 12534, № 12531 від 29.12.2012 року).
25 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано акт №1 приймання-передачі газу в кількості 953 965 000 м. куб. на суму 400 665 300,00 грн.
31 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано акт №2 приймання-передачі газу в кількості 197 462 468 м. куб. на суму 82 934 236,56 грн.
Всього поставлено у грудні - 1 151 427 468 м. куб газу на загальну суму 483 599 536,56 грн.
Поставлений позивачем в грудні 2012 року природний газ відповідач оплатив наступним чином: - в грудні 2012 року - в сумі 57 002 189,80 грн. (платіжне доручення №12531 від 29.12.2012 року).
В січні 2013 року: 18 січня 2013 року - в сумі 49 632 607,69 грн. (платіжне доручення №1000541 від 18.01.2013 року); 22 січня 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000681 від 22.01.2013 року). 24 січня 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000796 від 24.01.2013 року). 25 січня 2013 року - в сумі 140 000 000,00 грн. (платіжні доручення №1000820, №1000744, №1000745, №1000748, №1000747, №1000751, №1000746 від 25.01.2013 року). 28 січня 2013 року - в сумі 73 997 104,38 грн. (платіжні доручення №1000750, №1000758, №1000749, №1000754, №1000756, №1000755, №1000753, №1000752 від 28.01.2013 року). 29 січня 2013 року - в сумі 10 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000757 від 29.01.2013 року). 06 лютого 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1001262 від 06.02.2013 року).07 лютого 2013 року - в сумі 375 575,00 грн. (платіжне доручення №1001207 від 07.02.2013 року). 08 лютого 2013 року - в сумі 2 592 059,69 грн. (платіжне доручення №1001364 від 08.02.2013 року).
Таким чином, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач сплатив заборгованість за природний газ у розмірі 326 964739,07 грн.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Разом з цим, відповідно до п. 1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем сума основного боргу погашена під час розгляду справи у суді першої інстанції, то в цій частині слід припинити провадження у справі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи правильність нарахування 3 % річних, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окрім цього, пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу та додатково стягується штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від простроченої суми.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Разом з цим, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зменшуючи розмір штрафних санкцій на 50 % суд першої інстанції об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, надмірно великі порівняно із збитками кредитора належні до сплати штрафні санкції та враховував факт сплати.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками та зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природний газом» Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» визначено уповноваженим суб'єктом з формування ресурсу природного газу для населення та споживачів України і зобов'язано забезпечити гарантованих постачальників ресурсом природного газу в необхідному обсязі.
НАК «Нафтогаз України» не є газовидобувним та газотранспортним підприємством, тому для виконання своїх функцій має закуповувати природний газ у газовидобувних підприємств України на договірних засадах, та через недостатності природного газу власного видобутку для задоволення потреб споживачі, імпортувати природний газ за міжнародними контрактами, а також укладати договори щодо послуг з транспортування природного газу.
Прострочення виконання грошового зобов'язання викликано, перш за все, несвоєчасною оплатою за спожитий природний газ населенням.
Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку виробляє відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012 р. № 5023/3165/12.
Відповідно до пункту 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги вжиття відповідачем заходів щодо виконання зобов'язання шляхом погашення суми основного боргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 5011-4/19119-2012.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 5011-4/19119-2012 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
2. Матеріали справи № 5011-4/19119-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Мартюк А.І.