Справа №784/4316/13 04.11.2013 04.11.2013
Провадження №784/3415/13 Головуючий в першій інстанції: Кокорєв В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.
Іменем України
4 листопада 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Ямкової О.О.,
Буренкової К.О.,
із секретарем судового засідання: Руднік Є.М.,
за участю: державного виконавця Вакули І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області)
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2013 року постановлену за скаргою
Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області від 9 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження,-
В серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду із скаргою на постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області від 9 серпня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4600, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 9 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором 8 537 809 грн. 88 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2013 року вказану скаргу задоволено, постанову старшого державного виконавця Вакули І.А. від 9 липня 2013 року про відмову в відкритті виконавчого провадження скасовано.
В апеляційній скарзі ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області просить вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року, змінено рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2009 року та постановлено про стягнення солідарно з ТОВ «Каїр-Миколаїв» і ОСОБА_4 на користь ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») 8537809 грн. 88 коп. кредитної заборгованості. А також вказана сума стягнута на користь ВАТ «ВТБ Банк» солідарно з ТОВ «Каїр-Миколаїв» і ОСОБА_5 (т.1 а.с. 236 - 231).
9 квітня 2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ВАТ «ВТБ Банк» було видано виконавчий лист про солідарне стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «Каїр-Миколаїв» та ОСОБА_4 по вказаному судовому рішенню, яке набрало законної сили з 15 березня 2010 року (т. 2 а.с. 6-7).
Постановою державного виконавця від 9 липня 2013 року відмовлено у прийнятті до провадження вказаного виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання у зв'язку з пропущенням встановленого строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с. 5).
ПАТ «ВТБ Банк» в своїй скарзі вказував на помилковість в відмові у відкритті виконавчого провадження оскільки строк пред'явлення виконавчого документу не закінчився та поданий до виконання у строки встановлені законом.
Так, відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 4 листопада 2010 року, який набрав чинності з 9 березня 2011 року, змінено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Так, положеннями ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
В прикінцевих та перехідних положеннях наведеного Закону від 4 листопада 2010 року зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі.
Таким чином, оскільки оспорюваний виконавчий лист було видано 9 квітня 2010 року, тобто до набрання чинності вказаного Закону від 4 листопада 2010 року, то строк пред'явлення такого виконавчого документу до виконання є три роки, як то передбачено ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого документу.
Враховуючи наведені обставини, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність оскаржуваної постанови державного виконавця від 9 липня 2013 року про відмову в відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом про солідарне стягнення грошей з ТОВ «Каїр-Миколаїв» та ОСОБА_4 та вірно задовольнив скаргу ПАТ «ВТБ Банк», визнавши вказану постанову неправомірною .
Посилання апелянта на пропущення річного строку пред'явлення виконавчого документу стягувачем після його повернення не відповідає вимогам закону.
Оскільки відповідно до ч. 5 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього закону.
Положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувану строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Як зазначено вище в даній ухвалі, з урахуванням перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року, а також що виконавчий документ було видано до набрання чинності вказаним Законом, строк пред'явлення даного виконавчого документу є трирічний і міг бути пред'явлений до 9 квітня 2013 року. Оскільки ж з 28 лютого 20911 року по 29 грудня 2011 року виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, трирічний строк переривається, тобто вказаний період не враховується, тому трирічний термін продовжується до лютого 2014 року.
Встановлення ж державним виконавцем в постанові від 30 грудня 2011 року про повернення виконавчого документу строку його повторного пред'явлення до 30 грудня 2012 року також не заслуговує на увагу, оскільки, як зазначено вище, вказані строки встановлюються законом і не можуть бути змінені у такий спосіб.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відповідність її вимогам закону та, в зв'язку з цим, відсутності підстав для її зміни чи скасування.
Враховуючи наведене, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області -відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча
Судді