Справа №784/2775/13 11.09.2013 11.09.2013 11.09.2013
Провадження №22-ц/784/2362/13 Головуючий у 1-й інстанції Коваленко І.В.
Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.
Ухвала
Іменем України
11 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Буренкової К.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Локтіонової О.В.,
при секретарі Суслик Є.В.,
за участю:
- представника заявника Охрименка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВДВС)
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року
за скаргою
Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» на дії державного виконавця ВДВС
У квітні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС в якій просив зупинити реалізацію арештованого майна та зобов'язати державного виконавця призначити рецензування звіту щодо визначення вартості описаного та арештованого майна.
Банк зазначав, що у ВДВС на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь Банку заборгованості за кредитним договором.
В межах виконавчого провадження 06 грудня 2012 року здійснено опис і арешт транспортного засобу, належного боржнику ОСОБА_5
13 грудня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС винесено постанову про призначення експерта для підготовки звіту про оцінку майна з питання визначення вартості описаного майна боржника, а саме автомобіля MERSEDES - BENZ 2005 року випуску.
01 березня банком отримано повідомлення державного виконавця, що згідно звіту про неналежну оцінку майна вартість вказаного транспортного засобу складає 22 100 грн.
11 березня 2013 року Банк направив лист про не згоду з результатами визначення вартості зазначеного майна боржника та просив призначити рецензування звіту. Однак державний виконавець заперечення банку залишив без задоволення, у зв'язку з не проведенням у встановлений ним строк оплати витрат з рецензування звіту, тоді як така оплата була здійснена протягом семи робочих днів, про що Банк повідомив ВДВС.
Вважаючи такі дії державного виконавця незаконними, Банк просив про задоволення скарги.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року скаргу Банку задоволено частково.
Покладено обов'язок на старшого державного виконавця ВДВС Кравчука А.О. призначити рецензування звіту про оцінку майна - транспортного засобу марки MERSEDES - BENZ 2005 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_5
До виконання вимог ухвали в частині проведення рецензування звіту про оцінку майна зупинено реалізацію арештованого транспортного засобу.
В апеляційній скарзі ВДВС просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити Банку в задоволенні скарги, посилаючись на невірну оцінку доказів судом та порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2008 року та 02 жовтня 2008 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалені рішення, за яким на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_5 стягнуто 14 323 грн. 82 коп.; 15 211 грн. 77 коп.; 427 516 грн. 50 коп.; 46 580 грн. 73 коп. кредитної заборгованості.
На виконання вказаних рішень суду видано виконавчі листи за № 2-4342; № 2-4341; № 2-4382; № 2-4362 щодо примусового виконання зазначених рішень, які об'єднані у зведене виконавче провадження.
В межах виконавчого провадження 06 грудня 2012 року здійснено опис і арешт майна, належного боржнику ОСОБА_5, а саме автомобіля MERSEDES - BENZ 2005 року випуску.
13 грудня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС винесено постанову про призначення експерта для підготовки письмового висновку, звіту про оцінку майна з питання визначення вартості описаного транспортного засобу.
01 березня 2013 року Банк отримав повідомлення державного виконавця про результати визначення вартості арештованого транспортного засобу, яка склала 22 100 грн.
11 березня 2013 року Банк направив лист про не згоду з результатами визначення вартості зазначеного майна боржника та просив призначити рецензування звіту.
Листом ВДВС від 27 березня 2013 року Банку запропоновано сплатити витрати, пов'язані з рецензуванням звіту вартості майна в строк до 29 березня 2013 року.
28 березня 2013 року, тобто наступного дня Банк направив лист до ВДВС в якому дав згоду на проведення оплати та повідомив державного виконавця, що така оплата буде здійснена протягом семи робочих днів, оскільки повинна узгоджуватись із Головним правлінням Банку (а.с.44). В подальшому, на підставі платіжного доручення № 157264 від 08 квітня 20013 року Банком була здійснена оплата пов'язана з рецензуванням звіту в розмірі 700 грн.
Проте, державний виконавець ВДВС листом від 04 квітня 2013 року відмовив в призначенні рецензування звіту про оцінку майна через не оплату стягувачем витрат, пов'язаних з рецензуванням.
Відповідно до ч.4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки.
Отже, наведені норми Закону не передбачають строків проведення оплати з рецензування звіту.
А тому у останнього не було підстав для відмови у проведенні рецензування звіту про оцінку майна, у зв'язку з не оплатою.
Встановивши наведені обставини, суд обгрунтовано поклав на старшого державного виконавця ВДВС обов'язок призначити рецензування звіту про оцінку майна, що належить боржнику та до виконання вимог ухвали в частині проведення рецензування звіту про оцінку майна зупинив реалізацію арештованого транспортного засобу.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновки суду.
Керуючись статтями 303, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді