ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19093/13 31.10.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»
про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Майструк Є.С. (дов.№ 48/18 від 10.01.13)
від відповідача: не з'явився,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА-Страхування» звернулось до Господасрького суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП у порядку регресу у розмірі 16901,00 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку із пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.13 порушено провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено її розгляд на 31.10.13 року.
Представник позивача під час судового засідання 31.10.13 просив задовольнити позовні вимоги, надавши до суду довідку про залишок боргу, з якої вбачається, що відповідачем здійснено часткову сплату страхового відшкодування у розмірі 15774,03 грн.
Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні 31.10.13, про дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.06.12 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є позивач, та Пугаченко Євгенією Анатоліївною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 74300ГА/12зп (далі - Договір № 74300ГА/12зп), за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Nissan Almera Classic», державний реєстраційний номер АН 0782 НТ, від страхових ризиків.
Умовами Договору № 74300ГА/12зп, зокрема пунктом 20.1. визначено, що страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки та додаткові витрати, що відшкодовуються згідно з умовами п. 29.7, 29.8 цього Договору, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2, які носять ознаки ймовірності та випадковості.
07.08.12 у місті Донецьку по вулиці Богдана Хмельницького відбулось зіткнення автомобілів марки «Nissan Almera Classic», державний реєстраційний номер АН 0782 НТ, під керуванням Гусакова Ю.А.., та автомобіля марки «Камаз», державний реєстраційний номер АН 7045 НР, що належить Приватному підприємству «Стройсервіс» та на час скоєння ДТП перебував під керуванням водія Гудкова Едуарда Вікторовича. Наведена інформація підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, безпосередньо, Відомостями про дорожньо-транспортну пригоду № 9050553 від 29.08.12, сформованими АІПС ДТП (а. с. 25) та Довідкою, складеною інспектором Відділом оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ міста Донецька (а. с. 24).
Під час дорожньо-транспортної пригоди застрахованим транспортним засобом марки «Nissan Almera Classic», державний реєстраційний номер АН 0782 НТ, що належить Пугаченко Євгенії Анатоліївні, керував Гусаков Юрій Анатолійович, законність перебування за кермом якого підтверджується посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК 881185 (а. с. 23).
Зазначена вище ДТП сталася з вини водія автомобіля марки «Камаз», державний реєстраційний номер АН 7045 НР - Гудкова Едуарда Вікторовича, внаслідок порушення останнім п.п. 10.1 Правил дорожнього руху, що встановлено постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 29.08.12 року (а. с. 28).
Пункт 20.2. Договору № 74300ГА/12зп містить вичерпний перелік страхових ризиків, одним з яких є «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (п. 20.2.2 Договору № 74300ГА/12зп).
Порядок та умови виплати страхового відшкодування позивачем страхувальнику містяться у розділі 25 Договору № 74300ГА/12зп. Так, пунктом 25.2. визначено, що страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено у розділі 24 Договору.
Для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику наступні документи: заява на виплату страхового відшкодування встановленої страховиком форми (п. 24.1.1); договір (п. 24.1.2); лист вигодонабувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування (24.1.3); у разі настання страхової події за ризиком «збитки внаслідок ДТП»: копія посвідчення водія, що керував транспортним засобом; довідка ДАІ рпо ДТП, встановленої форми (п. 2.1.4).
Відповідно до п. 24.2. Договору № 74300ГА/12зп, розмір завданих збитків визначається страховиком за участі страхувальника на підставі, зокрема, документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, авто товарознавча експертиза, тощо).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» керуючись умовами зазначеного вище договору на підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № 1.002.12.00191 (а. с. 18), страхового акту № 1.002.12.00191/VESKO21877 від 03.09.12 (а. с. 35) та рахунку-фактури № СФ-0001167 від 08.08.13, яким визначено вартість відновлювального ремонту у розмірі 17496,00 грн., здійснило розрахунок страхового відшкодування у розмірі 16901,00 грн., виплата якого у зазначеній сумі підтверджується платіжним дорученням № ДП00004889 від 05.09.12 року (а. с. 37).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Камаз», державний реєстраційний номер АН 7045 НР застраховано відповідачем у справі - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус», згідно інформації наданої власником вказаного транспортного засобу (а. с. 29, 30) а також інформації за полісом № АА/6353486, отриманої від Моторного (транспортного) страхового бюро України (а. с. 44).
Отже, оскільки до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 11.07.13 ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до відповідача із Претензією № ЛВ 532, відповідно до якої позивач вимагав від ПрАТ «Страхова компанія «Статус» сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 16901,00 грн. Відповідачем вказана заява отримана, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення. Відповідачем відповіді або грошових коштів до позивача станом до 02.10.13 (подача позовної заяви) не направлено, у зв'язку із чим останній звернувся до суду.
У межах розгляду справи, позивач, шляхом подачі довідки через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, повідомив, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» сплатило на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суму боргу у розмірі 15774,03 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Право зворотної вимоги (регресу) Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» унормовано приписами 1191 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Камаз», державний реєстраційний номер АН 7045 НР перебував під керуванням страхувальника відповідача Мірошника Віталія Петровича, вина якого доведена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.11.11 року.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Nissan Almera Classic», державний реєстраційний номер АН 0782 НТ.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування"визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Стаття 9 Закону України "Про страхування" визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Судом встановлено, що страхове відшкодування позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» виплачено страхувальнику за договором у розмірі 16901,00 грн., у відповідності до вище вказаних норм законодавства та підтверджено платіжним дорученням № ДП00004889 від 05.09.12 року. Тобто позивачем на користь страхувальника здійснено виплату фактично понесених збитків, які підтверджуються рахунком-фактурою № СФ-0001167 від 08.08.12 року. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 11.04.13 у справі 5011-23/10750-2012.
Пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно із полісом №АА/6353486, розмір франшизи становить 1000,00 грн. Враховуючи визначені полісом розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою сумою страхового відшкодування, заявленої позивачем у порядку регресу, має бути 15901,00 грн., тобто за вирахуванням суми франшизи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на користь позивача здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15774,03 грн.
Відповідно до положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку із викладеним, суд вбачає за можливе припинити провадження у справі у частині стягнення суми боргу розміром 15774,03 грн. відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено припинення провадження у справі у разі відсутнього предмету спору.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються із положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином з системного аналізу вищевикладеного, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 126,97 грн.(15901,00 грн. - 15774,03 грн.), а тому позовні вимоги визнані судом правомірними, документально доведеними та такими що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Провадження у справі № 910/19093/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування шкоди у порядку регресу - припинити у частині 15774,03 грн.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (02160, місто Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, будинок 15, офіс 109; ідентифікацій код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікацій код 20474912) 126 (сто двадцять шість) гривень 97 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) гривень 70 копійок судового збору.
У іншій частині позову відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача 31.10.13 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова
Повне рішення складено
та підписано 05.11.13 року