07.11.13р. Справа № 904/8249/13
За позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води
до фізичної особи-підприємця Гуль Наталі Петрівни, м. Жовті Води
про про стягнення 6 977,11 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Бочанова Я.В. - дов. №1500 від 19.11.12р.
Від відповідача: не з'явився.
Позивач - комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Гуль Наталії Петрівни, м. Жовті Води про стягнення суми заборгованості у розмірі 6 977,11 грн. та судових витрат.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали господарського суду від 24.10.13р., в тому числі доказів додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи та акту звірки, а також довідки про стан заборгованості.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується копією листа та доказами направлення його на адресу відповідача.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа розглядається за наявними у матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
01.11.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №304/11-Т купівлі-продажу теплової енергії, згідно умов якого, позивач зобов'язується продавати (постачати) відповідачу теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а Відповідач зобов'язується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені цим Договором.
Згідно п.3.1. Договору, розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Строк оплати - до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідач має права самостійно здійснювати авансові платежі з остаточним розрахунком згідно рахунку Позивача. (п.3.2. Договору).
Відповідно до п.3.3. Договору, тарифи на момент укладення договору становлять (з ПДВ):
- централізоване опалення за 1 Гкал - 875,63 грн.;
- централізоване опалення для населення за 1 Гкал - 403,49 грн.
У разі зміни тарифів, згідно з рішенням виконкому, Відповідач інформується через засоби масової інформації у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що у випадку відсутності у платіжному документі Відповідача у реквізиті "призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, кошти перераховані Відповідачем за теплову енергію, Позивач має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього Відповідача з найдавнішим терміном її виникнення.
Згідно з п.6.2.5. Договору, Відповідач зобов'язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Позивач зобов'язання за Договором виконував належним чином.
В порушення умов Договору № 304/11-Т від .1.11.2011р. відповідач протягом січня 2012 року - березня 2012 року, лютого 2013 року та квітня 2013 року зобов'язання щодо оплати не виконував, у зв'язку із чим станом на 01.10.2013р. утворилась заборгованість на суму 3 423,84 грн. за рахунками:
- №65 від 23.01.12р. на суму 516 грн. 75 коп. (вручено 24.01.12р.);
- №236 від 23.02.12р. на суму 1217 грн. 12 коп. (вручено 24.02.12р.);
- №411 від 23.02.12р. на суму 744 грн. 29 коп. (вручено 26.03.12р.);
- №248 від 27.02.13р. на суму 709 грн. 26 коп. (вручено 27.02.13р.);
- №600 від 22.04.13р. на суму 236 грн. 42 коп. (вручено 23.04.13р.).
Вручення зазначених рахунків підтверджується копією журналу реєстрації документів, які направлені споживачам теплової енергії.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 3 423,84 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 129,43 грн.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Споживач який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.
Позивачем нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 3 423,84 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону україни "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Як зазначено у ч.8 п.6 Оглядового листа ВГСУ №01-06/767/2013 від 29.04.13р., оскільки Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані комунальні послуги, то нарахування пені має відбуватися відповідно саме до положень названого Закону, а приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" до таких правовідносин не застосовуються (див. постанову Вищого господарського суду України від 22.11.2012 N 18/1190/12).
На підставі вищевикладених норм, а також п. 3.5. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 4 454,74 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.
Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не надано.
Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 16, 509, 525, 526, 530, 551, 611, 549, 599, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 193, 218, 233 Господарського кодексу України, ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75, 83, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Гуль Наталії Петрівни, 52201, м. Жовті Води, вул. Франка, буд. 30, кв.2 (іден. код 2593806849) на користь комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", 52204, м. Жовті Води, вул. 8 Бережня, 42 (ЄДРПОУ 23645975) суму основного боргу у розмірі 3 423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 84 коп., суму пені у розмірі 3 423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 84 коп., суму 3 % річних у розмірі 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повний текст складено 11.11.13р.
Суддя І.В. Петренко