Справа 201/9293/13-ц (2/201/2671/2013)
(заочне)
16 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів, -
05 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів, в обґрунтування яких посилався на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 12 жовтня 2011 року був укладений попередній договір купівлі-продажу щодо продажу ОСОБА_3 квартири № 87, розташованої по вул. Набережній Перемоги, буд. 50 у м. Дніпропетровську, договір купівлі-продажу сторони зобов'язались укласти до 31 грудня 2011 року. Дана угода була укладена в приміщенні нотаріуса та за консультацією приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 При підписанні зазначеного попереднього договору купівлі-продажу позивач передав відповідачу частину грошових коштів за квартиру у сумі 3 300,00 доларів США, що є еквівалентом 24 000,00 грн.. Виконання попереднього договору купівлі-продажу за згодою сторін було декілька разів подовжено, а позивачем було виплачено відповідачу: 11 листопада 2011 року - 2 400,00 грн., 17 листопада 2011 року - 4 000,00 грн., 08 грудня 2011 року - 4 000,00 грн., 15 грудня 2011 року - 37 600,00 грн., 14 лютого 2012 року - 2 800,00 грн., 23 березня 2012 року - 7 100,00 грн., а також перераховано через банки України: 20 лютого 2012 року - 1 000,00 грн., 03 квітня 2012 року - 2 580,00 грн., 12 квітня 2012 року - 200,00 грн., 06 травня 2012 року - 1 500,00 грн., 03 липня 2012 року - 3 000,00 грн., 07 серпня 2012 року - 3 000,00 грн., 29 жовтня 2012 року - 1 700,00 грн. Оскільки відповідачем не було виконано зобов'язання щодо укладання основного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу квартири № 87, розташованої по вул. Набережній Перемоги, буд. 50 у м. Дніпропетровську, укладеного 12 жовтня 2011 року між сторонами, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 94 880,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5 000,00 грн. - моральної шкоди, 4 000,00 грн. - матеріальної шкоди, 4 038,80 грн. - судових витрат (а. с. 3).
У судовому засіданні сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом надання оголошення з викликом у судове засідання в засобах масової інформації (а. с. 45), про причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за правилами постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, судом були встановлені наступні факти:
12 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу щодо продажу ОСОБА_3 квартири № 87, розташованої по вул. Набережній Перемоги, буд. 50 у м. Дніпропетровську. Відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу від 16 жовтня 2010 року, укладеного між сторонами, позивач та відповідач мали укласти основний договір купівлі-продажу до 31 грудня 2011 року (а. с. 4).
З розписок та квитанцій, наданих представником позивача та копії яких наявні в матеріалах справи вбачається, що на виконання укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу ОСОБА_1В сплатив ОСОБА_3 грошові кошти, загальна сума яких становить 94 880,00 грн. (а. с. 4, 6-15).
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 60 кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача про визнання попереднього договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1В та ОСОБА_3, та стягнення грошових коштів у розмірі 94 880,00 грн. отриманих відповідачем на виконання позивачем даного попереднього договору, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що форма спірного договору відповідає вимогам ЦК України, а також те, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт сплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 94 880,00 грн. отриманих відповідачем на виконання позивачем даного попереднього договору, та факт ухилення ОСОБА_3 від укладення договору купівлі-продажу належно їй квартири.
Вирішуючи вимоги позивач до відповідача щодо стягнення матеріальної шкоди у сумі 4000,00 грн., моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки не вбачається в чому саме полягало завдання матеріальної шкоди у сумі 4 000,00 грн., не надано доказів на підтвердження завдання відповідачем позивачу матеріальної та моральної шкоди, а також належних доказів на підтвердження сплати 3 000,00 грн. на правову допомогу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по даній цивільній справі, а також приймаючи до уваги результат розгляду справи, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1 038,00 грн. (а. с. 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 208-210, 212, 218 ЦПК України, ст. ст. 220, 657 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів - задовольнити частково.
Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 12 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані за попереднім договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2011 року грошові кошти у сумі 94 880,00 грн., в рахунок повернення судового збору - 1 038,00 грн., а разом - 95 918 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
ОСОБА_5 Черновськой