Справа № 127/17772/13-ц
Провадження № 2/127/5543/13
07.11.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Бойко В. М.,
при секретарі Мельник А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що з 28 травня 2000 року позивач із ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Від шлюбу мають двох неповнолітніх доньок, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Анну, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження. У шлюбі сторонами спору придбано двокімнатну квартиру № 32-А по вул. Р. Скалецкого в м. Вінниці, що підтверджується свідоцтвом № 37 про право власності на квартиру в багатоповерховому будинку, виданим 15.01.2003р. на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 21 від 14.01.2003 р. Квартира зареєстрована КП ВООБТІ за ОСОБА_2, що записано в реєстрову книгу №546 22.01.2003p., реєстр №1837. З 04.07.2003р.
Позивач зазначає, що в грудні 2012 р. між нею та ОСОБА_2 склались вкрай неприязні стосунки. Він постійно, на очах у дітей, створював конфліктні ситуації, які призвели до вчинення з його боку неодноразово відносно позивача неправомірних дій, а саме: неодноразове нанесення позивачу тілесних ушкоджень, насильства у сім'ї, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів. На даний час в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги в заяві від 14.10 2013р. та в заяві від 07.11. 2013р., зокрема в заяві 07.11.2013р. просив суд визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 квартири № 108, яка розташована по вул. Р.Скалецького в будинку № 32-А. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 3000 грн. решта вимог залишені без розгляду на підставі заяви представника позивача Ухвалою суду від 07.11.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав відповідно до уточненої позовної заяви від 07.11.2013р.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в обсязі відповідно до умов уточненої позовної заяви від 07.11.2013р. в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на ? квартири №108, яка розташована в місті Вінниці по вул. Р.Скалецького в будинку №32А, щодо задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу заперечував.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно свідоцтва на право власності на квартиру в багатоквартирному будинку від 15.01.2003р. №37 видане виконкомом ВМР, квартира 108, що знаходиться за адресою м. Вінниця вул. Р. Скалецького в буд 32-А, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. ( а. с. 4)
28.05.2000р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( шлюбне прізвище дружини ( ОСОБА_1 ) укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про
одруження в виданого відділом реєстрації актів громадянського стану ВМР Вінницької області від 28.05.2000р. серія 1-АМ, № 046960. (а. с. 5) Під час шлюбу народилось двоє дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. ( а. с. 6-7)
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї від 08.04.2013р. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. ( а. с. 11)
ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
ст. 60 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання прав.
ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
ч. 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ майна в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
ч.2 ст. 367 ЦК України встановлено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
ч. 1 ст. 65 СК України встановлено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно п. 22 ППВС України № 11 від 21.12.2007р. - поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-72 та ст. 372 ЦК України. Згідно з п. 23 Постанови, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.З ст. 368 ЦК), відповідно до частини 2,3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі. Тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 квартири № 108, яка розташована по вул. Р.Скалецького в будинку № 32-А. в місті Вінниці.
Разом з тим вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягає оскільки позивачем в порушення норм чинного законодавства зокрема Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ” не надано доказів про понесення витрат на правову допомогу, а саме акту виконаних робіт на підготовку процесуальних документів та ведення цивільної справи.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої
сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви
позивач сплатив судовий збір у розмірі 2294, 00 грн грн. та судовий збір у розмірі 114, 70 грн. за заяву про витребування доказів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 364, 367, Цивільного кодексу України, ст. 60, 65, 70, СК України ст.ст. 3, 88, 118-120, 224 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? квартири №108, яка розташована в місті Вінниці по вул. Р.Скалецького в будинку №32А.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2408,7 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя :