Справа № 107\9821\13р
2\107\2723\13ц
29 жовтня 2013 року Керченський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючого - судді Григор'євської І.В., при секретарі - Роднової І.В.,за участю прокурора -Сердюкова І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа орган опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, мотивуючі вимоги тим, що вони з відповідачем перебували в цивільному шлюбі та мають спільну дитину - малолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопаду 2010 року відповідач пішов від неї, з сином не спілкувався з листопаду 2010 року, його долею та здоров'ям не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання сина не оказує. Просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що відповідач з сином не спілкувався жодного разу з 2010 року, коли дитина хворіла батько жодного разу не цікавився її здоров'ям, матеріальної допомоги не надає.
Прокурор у судовому засіданні вважає доцільним позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, з'явився його представник, який довів суду позицію відповідача по позовним вимогам, пояснив, що ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення нього батьківських прав відносно сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник органу опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради, просила суд позов задовольнити, так як відповідач тривалий час не брав участі у вихованні дитини, не виконував взагалі батьківських обов'язків з 2010 року.
Заслухавши пояснення позивача, прокурора, представника третьої сооби,представника відповідача, дослідивши обставини по справі та перевіривши їх доказами, надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову , якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Виконуючи наведені вимоги ЦПК України, суд перевіряє законність заявлених позовних вимог, насамперед маючі на меті захист прав та інтересів неповнолітньої дитини та на підставі результатів такої перевірки доходить висновку про відсутність підстав для неприйняття визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в цивільному шлюбі з 2005 року по листопада 2010 року.
З свідоцтва про народження дитини вбачається, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі батько записаний ОСОБА_2 (а.с.7).
З довідки №441 від 28 липня 2013 року, наданої КП «Войковець», вбачається, що неповнолітня дитина зареєстрована та проживає разом з матір'ю - позивачем по справі(а.с.8).
Відповідно до акту служби у справах дітей від 06.08.2013 року , щодо обстеження житлово-побутових умов проживання малолітнього ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, у дитини існують нормальні побутові умови для життя і розвитку дітей(а.с.10).
Суд при винесенні рішення також вчитує, що відповідач надавав на адресу служби у справах дітей заяву, в якої не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та підтвердив, що матеріальну допомогу не надає на утримання сина та долею дитини не цікавиться ( а.с.11)
З висновку №170\27\2\3-2 від 23.08.2013 року вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.9).
Представник органу опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради у судовому засіданні вважала, також доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітнього сина .
З роз'яснень Верховного Суду України, наданих в Постанові Пленуму від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» вбачається, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суду сторони підтвердили, що відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною взагалі .
Оскільки відповідач не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, то суд вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками щодо малолітньої доньки.
Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Вичерпаний перелік підстав позбавлення батьківських прав визначений статтею 164 СК України, за ч. 2 якої батьки можуть бути позбавлені батьківських прав на підставі того, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд знаходить доведеним, що з боку відповідача відсутні належні прояві батьківської уваги, піклування відносно неповнолітнього сина, він тривалий час не виконує свої батьківські обов'язки .
Вищевикладене, з урахуванням визнання відповідачем позову, надає підстави для висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків з утримання, виховання та розвитку дитини , що у відповідності до ч.2 ст. 164 СК України є законною підставою для позбавлення його батьківських прав.
Встановлені судом обставини свідчать про відсутність бажання з боку відповідача брати участь у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3.
Відсутність батьківської уваги і турботи стосовно дитини, байдужість до умов її проживання і виховання свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно дитини, у зв'язку з чим суд вважає, що ОСОБА_2 повинен бути позбавлений батьківських прав.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, дослідивши усі докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 свідомо не виконує покладені на нього батьківські обов'язки щодо виховання та розвитку його малолітнього сина - ОСОБА_3, тобто виходячи з принципу захисту прав та інтересів малолітньої дитини необхідно позбавити його батьківських прав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.150, 164 СК України, Постанови Пленуму від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа орган опіки та піклування - виконавчий комітет Керченської міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Ростовської області , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Феодосії Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ/підпис/
копія вірна:суддя -