07 листопада 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючої Перепелюк І. Б.
суддів: Чупікової В.В., Яремка В.В.
секретар Андрушків С.П.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та визначення порядку користування спільним майном за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 серпня 2013 року за заявою ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, про вжиття заходів забезпечення впливу, -
ОСОБА_2, діючи від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та визначення порядку користування спільним майном.
Справа № 1587/13 головуючий в суді першої інстанції Богдан С.І.
Категорія 5 доповідач Перепелюк І.Б.
Одночасно з позовом вона звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_5, заборонити відповідачам вчиняти будь-які правочини щодо цього майна, заборонити відповідачам проводити будь-які зміни технічного стану АДРЕСА_6 та вчиняти будь-які правочини щодо цього майна. Посилалася на те, що відповідачі можуть розпорядитися спірним майном на свою користь та відчужити його.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 27 серпня 2013 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
В забезпечення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та визначення порядку користування спільним майном, накладено арешт на будинковолодіння та земельну ділянку АДРЕСА_5, заборонено відповідачам вчиняти будь-які правочини щодо цього майна і вживати заходів щодо створення перешкод у користуванні цим майном ОСОБА_2; заборонено відповідачам проводити будь-які зміни технічного стану АДРЕСА_6 та вчиняти будь-які правочини щодо цього майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.
Апелянт вказує на те, що суд, постановляючи ухвалу, не звернув увагу на те, що позивачем не надано жодного доказу на право спадкування після смерті батька позивача. Судом також не враховано те, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивач звернулася з позовом 22.08.2013р. Апелянт вважає, що земельна ділянка по АДРЕСА_5 за своїм правовим статусом не може бути спадковим майном. Також накладаючи арешт на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_5 суд не врахував те, що воно побудоване відповідачем, на земельній ділянці, яка також їй належить і згідно правовстановлюючих документів на дану нерухомість, відповідач є власником даного будинковолодіння.
Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частина 3 ст.151 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки нерухоме майно, яке зазначене в позовній заяві є спірним, не виключена можливість його відчуження, саме тому висновки суду про доцільність забезпечення позову є вірними.
Посилання апелянтів на те, що майно, відносно якого застосовані заходи забезпечення позову не являється спадковим майном є передчасними, оскільки ці обставини можливо встановити тільки під час розгляду справи по суті.
Статтею 152 ЦПК України передбачено види забезпечення позову. Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову одночасно шляхом накладення арешту на будинковолодіння і земельну ділянку по АДРЕСА_5 та заборони відповідачам вчиняти будь-які правочини щодо цього майна і вживати заходів щодо створення перешкод у користуванні цим майном ОСОБА_2, а також заборони відповідачам проводити будь-які зміни технічного стану АДРЕСА_6 є помилковим.
Накладення арешту на будинковолодіння та земельну ділянку включає в себе і заборону розпоряджатись цим майном, в тому числі і вчиняти будь-які дії з вищезазначеним майном, тому необхідності забезпечення позову, окрім накладення арешту, ще й забороною вчиняти певні дії немає.
Безпідставно суд забезпечив позов шляхом заборони відповідачам вживати заходів щодо створення перешкод у користуванні спірним майном ОСОБА_2 Така вимога не передбачена законом як вид забезпечення позову, а в разі порушення прав позивача, це може бути підставою для звернення із позовом про усунення перешкод.
Забезпечення позову у виді заборони відповідачам проводити будь-які зміни технічного стану АДРЕСА_6 є безпідставним, оскільки позовними вимогами є визнання права власності на спадкове майно та визначення порядку користування спільним майном, а не спір з приводу робіт по зміні технічного стану квартири.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.
Керуючись ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_4, завольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 27 серпня 2013 року в частині забезпечення позову у виді заборони відповідачам вчиняти будь-які правочини щодо будинковолодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5, заборони вживати заходів щодо створення перешкод у користуванні спірним майном ОСОБА_2, а також заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проводити будь-які зміни технічного стану АДРЕСА_6 скасувати.
В задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно :