Заставнівський районний суд Чернівецької області
Справа №: 716/1520/13-п
13.08.2013 року Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С. розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ст. 173 КпАП України,
09 серпня 2013 року дільничним інспектором Заставнівського РВ УВМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за те, що остання 08.08.2013 року о 20 год. 45 хв. перебуваючи на вулиці 1 - го Травня виражалась нецензурною лайкою, чим вчинила дрібне хуліганство.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнала, суду пояснила, що на протязі тривалого часу перебуває в неприязних стосунках із ОСОБА_3, яка постійно ображає її та її дітей. 08.08.2013 року вона вступила в конфлікт із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Однак вона не висловлювалася нецензурною лайкою в адресу вищезазначених осіб, сказала щоб її та її сім»ю не ображали.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Тому посилання ОСОБА_1М на те, що конфлікт відбувся не з її ініціативи та без хуліганських мотивів як на причини відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, безпідставні, оскільки саме висловлювання/ображання нецензурними словами/лайкою посягає на усталені правила співжиття, спілкування, поведінки в побуті, повазі і ставленні членів спільноти один до одного. У даному випадку вживання нецензурних слів позбавлено будь-якої необхідності, є проявом розгнузданого самолюбства ОСОБА_6, пов'язаного з неповагою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, людської гідності, байдужим ставленням до законів та правил співжиття. Такі дії безумовно утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вина ОСОБА_6 у вчиненому адміністративному правопорушенні повністю доведена матеріалами справи та за наведених вище обставин підтверджується також і сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3
Крім того, як вбачається із характеристики виданої Веренчанською сільської ради Заставнівського району Чернівецької області до виконкому сільської ради надходили скарги на поведінку ОСОБА_1 з боку сусідів. Конфліктна ситуація між нею та сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжується протягом 2 років.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженими на такі дії працівниками ДІМ Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Оскільки дані протоколу ґрунтуються на інших матеріалах справи, суд визнає їх також належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Доказів щодо не вчинення правопорушення ОСОБА_1 суду не надано, будь-яких клопотань заявлено не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, невизнання вини останньою суд розцінює, як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, особу правопорушника, яка по місцю проживання характеризується добре, вважаю, достатнім та необхідним для виховання ОСОБА_1 буде стягнення у виді мінімального штрафу у межах санкції ст.173 КУпАП, оскільки саме таке стягнення забезпечить досягнення мети зазначеної у ст.23 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 34, 35, 173-2 ч. 2, 280, 284, 287, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді 51 (п»ятдесят одна) гривня штрафу в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.С. Сірик
.