30.10.2013
Справа № 765/4746/13-а
Категорія 2.9
(повний текст)
30 жовтня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді: - ОСОБА_1,
при секретарі: - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Севастопольського Національного університету ядерної енергії та промисловості про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення певних дій та стягнення не донарахованої грошової допомоги,
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя ОСОБА_11 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати дії Севастопольського Національного університету ядерної енергії та промисловості (далі - СНУЯЕП) щодо не донарахування випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги, неправомірними; зобов'язати СНУЯЕП донарахувати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування одноразову грошову допомогу в розмірі 2 прожиткових мінімуму для осіб відповідного віку, тобто ОСОБА_3 в розмірі 1.882,00 гривні, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 2.188,00 гривень кожній, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в розмірі 1.920,00 гривень кожному; стягнути з СНУЯЕП не донараховану одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_3 в розмірі 1.882,00 гривні, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 2.188,00 гривень кожній, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_12, ОСОБА_10 в розмірі 1.920,00 гривень кожному.
Вимоги позову мотивовані тим, що перевіркою дотримання вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», проведеною прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя було встановлено, що відповідно до наказів ректора СНУЯЕП № 226/ок від 02 грудня 2011 року ОСОБА_3, № 952 від 21 травня 2012 року ОСОБА_4, № 951 від 21 травня 2012 року ОСОБА_5, № 1301 від 20 червня 2011 року ОСОБА_6, № 1296 від 20 червня 2011 року ОСОБА_7, № 1297 від 20 червня 2011 року ОСОБА_8, № 1298 від 20 червня 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 випустилися з університету, проте в порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» допомогу в розмірі 1.882,00 грн. (двох прожиткових мінімумів) ОСОБА_3, 1.920,00 грн. (двох прожиткових мінімумів) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 2.188,00 грн. (двох прожиткових мінімумів) ОСОБА_4, ОСОБА_5 не отримали.
В судовому засіданні прокурор та позивач ОСОБА_10 вимоги позову підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги прокурора не визнав, вказуючи на те, що розмір виплат вказаним дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування був визначений згідно Постанови КМУ № 226 від 05 квітня 1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Законних підстав для виконання п.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» відповідач не мав, оскільки станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не розроблено порядку забезпечення випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів. Таким чином, на думку представника відповідача, не передбачено механізму реалізації норм Закону у цій частині, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості здійснити виплати вищезазначеним особам.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить вимоги прокурора обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказами ректора СНУЯЕП: № 226/ок від 02 грудня 2011 року ОСОБА_3; № 952 від 21 травня 2012 року ОСОБА_4; № 951 від 21 травня 2012 року ОСОБА_5; № 1301 від 20 червня 2011 року ОСОБА_6; № 1296 від 20 червня 2011 року ОСОБА_7; № 1297 від 20 червня 2011 року ОСОБА_8; № 1298 від 20 червня 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були позбавлені батьківського піклування та перебували на навчанні у СНУЯЕП, були виключені зі списків змінного складу студентів СНУЯЕП, у зв'язку із закінченням навчання.
Також з матеріалів справи вбачається, що наказами ректора СНУЯЕП: № 377 від 21 лютого 2011 року ОСОБА_3; № 1151 від 13 червня 2012 року ОСОБА_4; № 1425 від 17 серпня 2012 року ОСОБА_5; № 1762 від 09 вересня 2011 року ОСОБА_6; № 1976 від 30 вересня 2011 року ОСОБА_7; № 2522 від 05 грудня 2011 року ОСОБА_8; № 1694 від 05 вересня 2011 року ОСОБА_9; № 2686 від 21 грудня 2011 року ОСОБА_10 була сплачена одноразова допомога на комплект одягу і взуття, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів, що передбачені пунктом 4 статті 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою та встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.
Частиною 7 статті 8 цього Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Оскільки частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування забезпечуються одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів за рахунок навчального закладу, отже обов'язок по виплаті даній категорії дітей одноразової грошової допомоги покладено на заклад освіти, а саме на СНУЯЕП.
Також суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» врегульований розмір одноразової грошової допомоги випускника навчального закладу, а пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05 квітня 1994 № 226 (зі змінами та доповненнями), на який відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти заявлених прокурором вимог, встановлює розмір грошової допомоги, що виплачується дітям-сиротам при їх вступі на навчання до професіонально-технічних та вищих навчальних закладів, тобто вказані допомоги мають різну правову природу.
Згідно зі статтею 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту і матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», пунктом 4 статті 13 якого передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
При цьому Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з 01 січня 2011 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 941 грн., а з 01 квітня 2011 року - 960 грн.
Згідно до положень статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», з 01 квітня 2012 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1.094 грн.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного Суду України від 27 жовтня 2010 року № К-16968/10.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про визнання неправомірними дій СНУЯЕП та зобов'язання відповідача донарахувати та сплатити випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одноразової грошової допомоги, підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання про грошові виплати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не довів суду, що він вжив всі залежні від нього заходи для нарахування та сплати вказаним особам грошових коштів відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Щодо вимоги прокурора про стягнення з СНУЯЕП на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не донарахованої одноразової грошової допомоги, то вона задоволенню не підлягає, оскільки вимога про стягнення соціальних виплат не співвідноситься з компетенцією адміністративного суду щодо відшкодування матеріальної шкоди, стягнення якої передбачено ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України, та в розумінні Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» шкодою не є.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», керуючись статтями 3, 9-11, 17, 21, 99, 100, частиною 4 статті 118, статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Севастопольського Національного університету ядерної енергії та промисловості щодо не донарахування випускникам з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги, неправомірними.
Зобов'язати Севастопольський Національний університет ядерної енергії та промисловості донарахувати та сплатити випускникам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування одноразову грошову допомогу в розмірі 2 прожиткових мінімуму для осіб відповідного віку, тобто ОСОБА_3 в розмірі 1882 гривні, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 2188 гривень кожній, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в розмірі 1920 гривень кожному.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд міста ОСОБА_13 протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень повідомлення може отримати копію постанови суду.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя Нахімовського районного
суду міста ОСОБА_13ОСОБА_1