07 листопада 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Савчук М.В.
суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.
секретар Скрипник С.В.
за участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2013 року,
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилалося на те, що відповідно до укладеного договору №CVXRRX36770062 від 12.02.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2998,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Однак у порушення умов договору відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала умов договору, в зв'язку з чим станом на 18.05.2013 року заборгованість за договором становить 46818,47 грн., яка складається із наступного: 2998,80 грн. - заборгованість за кредитом; 18558,38 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 881,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 21674,01 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно
22ц-1359/2013 р. Головуючий у 1нстанції Кибич І.А.
Категорія 19/27 доповідач Савчук М.В.
до п. 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2205,64 грн. - штраф (процентна складова).
Просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №CVXRRX36770062 від 12.02.2007 року в розмірі 46818,47 грн. та судові витрати.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вирішити питання судових витрат.
Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд помилково застосував встановлену законом позовну давність в 3 роки та на підставі статті 257 ЦК України відмовив у задоволенні позовних вимог позивачу, оскільки сторони в письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності до 5 років. Крім того, 15 липня 2008 року Вижницьким районним судом Чернівецької області було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором від 12.02.2007 року, тобто відбулося переривання позовної давності.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом за межами позовної давності, перебіг якої почався з дати закінчення кредитного договору.
Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі.
Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, що 12.02.2007 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CVXRRX36770062, згідно якого останній надано кредит у розмірі 2998,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення по 11.02.2008 року.
У заяві від 12.02.2007 року на отримання кредиту вказано, що боржник ОСОБА_1 ознайомився та згодний із умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт), які були надані у письмовій формі, своїм підписом підтвердив факт про надану йому повну інформацію щодо умов кредитування.
Відповідачка зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, жодних платежів по кредитному договору не здійснено, отриманий кредит не повернуто.
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання такого грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначеними родовими ознаками, він зобов'язаний оплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті до дня їх фактичного повернення позикодавцю, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частиною 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка «Стандарт» ), тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.
Відповідно до п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.
Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, Вижницьким районним судом Чернівецької області від 15 липня 2008 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 8982 грн. 14 коп. за кредитним договором від 12.02.2007 року на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261, ст. 264 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 15 липня 2008 року та сплив 15 липня 2013 року, позов було пред'явлено до суду 08 липня 2013 року. Отже, банк звернувся в суд з позовом до відповідачки в межах строку позовної давності.
Таким чином, суд першої інстанції необґрунтованого прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову частково.
Відповідно до п. 5.4 Умов договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконане позичальником.
Із розрахунку ПАБ КБ « Приватбанк» вбачається, що заборгованість за кредитним договором з врахуванням стягнутого розміру заборгованості за судовим наказом від 15.07.2008 року, складає - 34778 грн., з яких 14432,89 грн. заборгованість по відсотках, 18212,83 грн. заборгованість по пені за період з 19.08.2008 року по 19.05.2011 року, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1632,28 грн. - штраф (процентна складова 5% від суми заборгованості). Зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачки.
Відповідно до вимог ст.ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути 521 гривень 67 копійок судового збору.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2013 року скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості) - заборгованість за кредитом у розмірі 34778,00 грн. та судові витрати у розмірі 521 грн. 67 коп. - (рахунок № 64993919400001), МФО№ 305299.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді :
07.11.2013