Справа № 116/4491/13-к
Провадження № 1-кп/116/282/13
07.11.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Сердюка О.С.
при секретарі Стрельцовій Н.В.
за участі прокурорів - Фролова Ф.В., Лобова Р.В., Склярова К.Г., потерпілого - ОСОБА_1, цивільного позивача - ОСОБА_2, представника потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_3, обвинуваченого - ОСОБА_4, захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012130810000290 за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
26.10.2012 року приблизно о 15 годині в світлу пору доби ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ 2752-414», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь з боку м. Сімферополь по правій смузі руху при виїзді з с. Чистеньке Сімферопольського району АР Крим перед зміною напрямку руху не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, не переконався у безпечності свого маневру, та почав здійснювати поворот ліворуч, через лінію дорожньої розмітки 1.1, яка визначає лівий край сторони проїзної частини, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «ОСОБА_6 Віана», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку по лівій смузі руху. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ОСОБА_6 Віана», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які потягнули за собою тривалий розлад здоров'я.
В даній дорожньо-транспортній ситуації обвинувачений ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки руху мав діяти відповідно до вимог суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1., яка визначає лівий край сторони проїзної частини в напрямку м. Бахчисарай, яку йому перетинати було заборонено та п.п. 9.2, 9.4, 10.1, 10.4 ПДР України. Він мав технічну можливість запобігти даному зіткненню шляхом виконання вищезазначених вимог п.п. 9.2, 9.4, 10.1, 10.4 ПДР України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні вищевказаного злочину визнав частково та пояснив, що 26.10.2013 року він керував автомобілем «ГАЗ Соболь» та рухався у правому ряду автодороги Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь в с.Чистеньке Сімферопольського району АР Крим. Перед розворотом за 150 м він включив покажчик лівого повороту та за 20-25 метрів перестроївся до лівого ряду, рухався зі швидкістю не більше 30-40 км на годину, після чого відчув удар. На його думку водій автомобіля «Мерседес Бенс», який скоїв зіткнення з його автомобілем, мав можливість уникнути зіткнення, а тому вважає, що дорожньо-транспортна пригода відбулася також з вини водія автомобіля «Мерседес Бенс». Обвинувачений ОСОБА_4 вважав за можливе, що його дії не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України.
У підтвердження своїх доводів обвинувачений та його захисник надали до суду висновок експертного авто технічного дослідження №26н за фактом зіткнення автомобілів ГАЗ-2752, номерний знак НОМЕР_1 та Mercedes-Benz Vito, номерний знак НОМЕР_3, виконаного експертом-автотехніком ТОВ «Експертна компанія «Кримська незалежна експертиза» ОСОБА_7 (а.с.85-107).
Згідно висновків даного дослідження дії водія ОСОБА_4 могли не відповідати вимогам пунктів 10.1, 10.3, 10.4 ПДР України, його дії могли перебувати у причинному зв'язку з зіткненням. Дії водія автомобіля Mercedes-Benz Vito ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України та перебували у причинному зв'язку з зіткненням.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_4 визнав частково, а саме в сумі 1736 грн. матеріальної шкоди, цивільний позов ОСОБА_2 визнав також частково, а саме в сумі 683,55 грн. матеріальної шкоди. В частині моральної шкоди цивільні позови не визнав, оскільки не мав наміру заподіяти моральну шкоду.
Не зважаючи на часткове визнання провини обвинуваченим ОСОБА_4 його винність у вчиненні злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він у якості пасажира рухався на автомобілі «ОСОБА_6 Віана», під керуванням ОСОБА_2 у лівому ряду по автодорозі Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь у напрямку м. Бахчисарай зі стабільною швидкістю не більше 80 км на годину. Проїхавши с. Чистеньке він помітив автомобіль «ГАЗ Соболь» білого кольору, який рухався у попутному напрямку по правій смузі для руху. Випередивши їх автомобіль, водій автомобіля «ГАЗ Соболь» без вмикання покажчиків зміни напрямку руху раптово почав здійснювати маневр повороту наліво. Водій автомобіля «Мерседес» ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування та звуковий сигнал, однак зіткнення уникнути не вдалося. Зіткнення відбулося на їх смузі для руху передньою правою частиною їх автомобіля з лівою середньою частиною автомобіля «ГАЗ Соболь». Після зіткнення вони зупинились на узбіччі, його забрала швидка медична допомога та відвезла до лікарні. Цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Аналогічні пояснення дав у судовому засіданні і цивільний позивач - водій автомобіля «ОСОБА_6 Віана» ОСОБА_2, а саме що 26.10.2013 року у світлу пору доби він рухався по лівій смузі автодороги Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь з боку м. Сімферополь, у салоні автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_1 В районі с. Чистеньке по правій смузі для руху зі швидкістю близько 80 км на год він помітив автомобіль ГАЗ, який рухався у попутному напрямку. Раптово останній почав зміщуватись на його смугу для руху, покажчики поворотів при цьому ввімкнені не були, він застосував екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалося. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_8 при допиті у суді пояснив, що 26.10.2013 року він на власному автомобілі «Саманд» рухався по автодорозі Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь у напрямку с. Пріятне свідання. Приблизно о 14 год. 45 хв. він проїхав с. Чистеньке та побачив попереду автомобіль «Газель» білого кольору, який рухався по правій смузі для руху зі швидкістю приблизно 30-40 км/год. По лівій смузі для руху його випередив автомобіль «Мерседес» вишневого кольору зі швидкістю приблизно 80 км/год. Автомобіль «Газель» під'їжджаючи до кінця металевої огорожі на роздільній смузі раптово почав здійснювати маневр повороту наліво, при цьому перетинаючи смугу для руху автомобіля «Мерседес», який майже зрівнявся з ним, після чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні також підтверджується:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2012 року зі схемою місця ДТП та фототаблицею, якими зафіксовано обстановку на місці події на автодорозі Сімферополь-Бахчисарай-Севастополь при виїзді з с. Чистеньке Сімферопольського району АР Крим, де сталося зіткнення автомобіля «ГАЗ-275-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ОСОБА_6 Віана», реєстраційний номер НОМЕР_3. Також зафіксовано ушкодження цих автомобілів (т.1 а.с.8-23);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.02.2013 року за участю ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, в ході якого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у присутності експерта ОСОБА_9 показали як відбувалась дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 26.10.2013 року, а ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на місці підтвердили показання ОСОБА_2 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.90-95);
- висновком судової медичної експертизи №239(д) від 30.01.2013 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закритий перелом дистального мета епіфізу лівої променевої кістки, забійна рана голови, забій м'яких тканин грудної клітини, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили за собою тривалий розлад здоров'я (т. 1 а.с.66-69);
- висновком комплексної судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди та транспортно-трасологічної експертизи №3/194 від 17.04.2013 року, згідно якому місце зіткнення автомобілів розташоване приблизно в районі лівого краю сторони проїзної частини в напрямку м. Бахчисарай (можливо на лівій смузі руху) та перед початком зони розсіювання уламків скла та деталей автомобілів. У випадку обставин та механізму ДТП відповідно до свідчень ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 у даній дорожньо-транспортній ситуації ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки руху повинен був діяти відповідно до вимог суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1., яка визначає лівий край сторони проїзної частини в напрямку м. Бахчисарай, яку йому перетинати було заборонено та пунктів 9.2, 9.4, 10.1, 10.4 ОСОБА_11 дорожнього руху України:
п. 9.2 - Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом;
п. 9.4 - Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів;
п. 10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 10.4 - Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Відповідно до зазначеного висновку ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти даному зіткненню шляхом виконання вищезазначених вимог п.п.9.2, 9.4, 10.1, 10.4 ПДР України. Водій автомобіля «ОСОБА_6 Віана» ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти даному зіткненню (т.1 а.с.100-104).
Згідно висновків судової транспортно-трасологічної експертизи №3/342 від 16.07.2013 року первинне контактування відбулося між передньою правою кутовою частиною автомобіля «ОСОБА_6 Віана» та водійськими дверима автомобіля «ГАЗ-2752-414». Кут між їх подовжніми осями на момент зіткнення складав приблизно 45 градусів (т.2 а.с.148-160).
Експерт ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердив вищезазначені висновки виконаних ним у кримінальному провадженні судових експертиз та пояснив, що експертні висновки зроблені із дотриманням вимог законодавства, при цьому вивчались обидві версії, як на підставі показань обвинуваченого, так і на підставі показань потерпілих та свідка. На думку експерта версія обставин події, висунута обвинуваченим ОСОБА_4 не є правдоподібною ,оскільки за таких обставин швидкість автомобіля «Мерседес» мала бути значно більшою, що при русі по узбіччю маловірогідно.
Суд не приймає до уваги висновки експертного дослідження експерта ОСОБА_7, наданого обвинуваченим та його захисником, оскільки вказаний висновок спростовується показаннями потерпілого та свідків, висновками судових експертиз, які узгоджуються з матеріалами справи, є обґрунтованими та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.
Також зазначені висновки суду були підтверджені у судовому засіданні при одночасному допиті експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_7, а останній крім того в суді пояснив що його висновки носять вірогідний характер і він не ставить під сумнів компетентність експерта ОСОБА_9 щодо зроблених останнім висновків.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачуваного ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При визначенні виду і розміру покарання ОСОБА_4 суд відповідно до ст.65 КК України бере до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який в силу ст.12 КК України належить до категорії невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який характеризується з позитивного боку, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, скоїв злочин з необережності.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого та його матеріальний стан, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді арешту в межах санкції, встановленої ч.1 ст.286 КК України, як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Більш м'які покарання у виді штрафу або виправних робіт не можуть бути застосовані до обвинуваченого, оскільки він офіційно не працевлаштований та виходячи з обставин скоєного злочину будуть недостатніми для його виправлення.
Крім того, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася через незнання обвинуваченим ОСОБА_11 дорожнього руху, явною зневагою до їх виконання з боку обвинуваченого та через неуважність ОСОБА_4, а застосування додаткової міри покарання пов'язано з обов'язковою перездачею ОСОБА_11 дорожнього руху в МРЕВ ДАІ, що в свою чергу сприятиме належній перевірці та оцінці знань і навичок виконання ним ОСОБА_11 дорожнього руху.
Підстав для обрання запобіжного заходу з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних, які характеризують обвинуваченого, у суду немає.
Доводи представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 про визнання висновку експертного авто технічного дослідження №26 від 05.08.2013 року, виконаного експертом -автотехніком ТОВ «Експертна компанія «Кримська незалежна експертиза» ОСОБА_7 недопустимим доказом, не можуть бути визнані судом спроможними, оскільки даний висновок був виконаний експертом-автотехніком на підставі звернення захисника обвинуваченого у встановленому законом порядку, тобто був отриманий у порядку, встановленому КПК України та є належним (т.2 а.с.82, 83).
В процесі судового розгляду вказаний висновок був досліджений судом та йому дана відповідна правова оцінка у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
У задоволенні цивільних позовів потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 заподіяні матеріальні збитки в сумі 1737,04 грн., які пов'язані з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності та визнані обвинуваченим.
Цивільному позивачу ОСОБА_2 дорожньо-транспортною пригодою була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 683,55 грн., яка визнана обвинуваченим ОСОБА_4
Суд вважає твердження потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_2 про заподіяння ним моральної шкоди обґрунтованими та такими, що відповідають положенням ч.1 ст.23, ст.1167, ч.1 ст.1186 ЦК України, оскільки внаслідок заподіяння їм тілесних ушкоджень вони перенесли сильний фізичний біль та були у стані стресу.
Однак, заявлена потерпілим та цивільним позивачем сума моральної шкоди у розмірі 20000 грн. кожному є такою, що не відповідає заподіяним їм моральним стражданням. Виходячи з глибини фізичних та душевних страждань, тривалістю моральних переживань потерпілого та цивільного позивача, майнового стану обвинуваченого, обставин скоєного злочину а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд знаходить обґрунтованою суму моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 5000 грн., а суму моральної шкоди, заподіяної цивільному позивачу ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн.
Між тим, як встановлено судом, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4, як власника транспортного засобу, застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «СК «Райп» (т.1 а.с.29).
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.22, ст.ст.23-24 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Статтею 26-1 Закону встановлено розмір моральної шкоди, який відшкодовується страховиком потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що складає 5000 грн.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
За таких обставин, у задоволенні цивільних позовів потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі, роз'яснивши їм, що вони мають право звернутись із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
- автомобіль «ГАЗ 2752-414», реєстраційний номер НОМЕР_1, долучений до матеріалів справи на підставі постанови старшого слідчого СВ Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 від 04.11.2012 року, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, слід залишити останньому за належністю (т.1 а.с.39).
Згідно п.5 ч.6 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям.
Відповідно до положень ст. ст.386, 395, 396 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 13 постанови №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» до осіб, які володіють транспортним засобом на законних підставах належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 ОСОБА_11 дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
З урахуванням викладеного та того, що ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом «ОСОБА_6 Віана», мав при собі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тобто володів автомобілем на законних підставах, автомобіль «ОСОБА_6 Віана», реєстраційний номер НОМЕР_3, долучений до матеріалів справи на підставі постанови старшого слідчого СВ Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 від 04.11.2012 року, що знаходиться на зберіганні на ТОВ «ОСОБА_14 Ті» (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Гагаріна, 28-а) необхідно передати ОСОБА_2 як володільцю (т.1. а.с.39);
Диск DVD-R TDK з фото і відео записами на ньому, долучений до матеріалів справи на підставі постанови старшого слідчого Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 від 06.02.2013 року, слід зберігати у матеріалах справи (т.1 а.с.82).
Судові витрати за проведення комплексної експертизи обставин і механізму ДТП та транспортно-трасологічної експертизи №3/194 від 17.04.2013 року в сумі 588,40 грн. (т.1 а.с.98-99), судової транспортно-трасологічної експертизи №3/342 від 16.07.2013 року в сумі 978,88 грн. (т.1 а.с.146-147) та судової експертизи обставин і механізму ДТП №3/418 від 17.07.2013 року в сумі 244,50 грн. (т.1. а.с.162-163), а всього на загальну суму 1811,78 грн. відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 370, 371, 373-376, 395 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому не встановлювати.
Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Речові докази:
- автомобіль «ГАЗ 2752-414», реєстраційний номер НОМЕР_1 передати ОСОБА_4 за належністю;
- автомобіль «ОСОБА_6 Віана», реєстраційний номер НОМЕР_3 передати ОСОБА_2 за належністю;
диск DVD-R TDK з фото і відео записами - зберігати у матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1811 грн. 78 коп.
Вирок може бути оскаржено через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя