Справа № 2-1316/144/11
Провадження № 2/450/1095/13
"04" листопада 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Гук О.П.
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсним державного акту, зобов"язання вчинити дії та усунення перешкод,-
Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися із цивільним позовом, котрий згодом уточнили, до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якому просять визнати недійсним державний акт на право власності на землю серія ЛВ № 19613, виданий ОСОБА_9 сільською радою Пустомитівського району Львівської області 11.08.2000 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2284 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Окрім цього, просять зобов'язати відповідачів відновити на місцевості вулицю Квіткову в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_8, а також усунути перешкоди у користування вказаною вулицею та зобов'язати відповідача ОСОБА_8 звільнити цю вулицю від багаторічних насаджень і піску.
Свої вимоги мотивують тим, що ними після смерті ОСОБА_10 успадковано в рівних частках земельну ділянку площею 0,1498 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована на території села Лисиничі ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_10 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серія І-ЛВ № 069154, виданого Лисиничіською сільською радою від 25.12.1997 року.
Згідно з зазначеним державним актом їхня земельна ділянка має два заїзди, зокрема з вулиці Квіткової в селі Лисиничі, про що зазначено в плані зовнішніх меж земельної ділянки. В описі меж вказано, що від Б до В знаходяться землі ОСОБА_9 сільської ради (вулиця), від Ж до З землі ОСОБА_9 сільської ради (вулиця).
З метою переоформлення державного акту в порядку спадкування Позивачі звернулися в землевпорядну організацію та замовили виготовлення технічної документації. Складовою такої документації є акт узгодження і відновлення меж земельної ділянки, який підписують суміжні землекористувачі. Однак, відповідач ОСОБА_11, ділянка якої межує з ділянкою позивачів відмовилася підписати акт, мотивуючи свою позицію тим, що дороги, яка зазначена в абрисі земельної ділянки під літерами від В до Б, в її державному акті немає.
Вважають, що оскільки через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_11 згідно з їх державним актом проходить вулиця, яка ділить таку земельну ділянку на дві частини, приватизація зазначеної земельної ділянки відповідачки проведена незаконно, зокрема через включення до площі спірної земельної ділянки земель загального користування, які не підлягають приватизації.
Також наголосили на тому, що відповідно до проекту забудови земельної ділянки ОСОБА_11, погодженого районним архітектором, ширина дороги, що межує з її присадибною ділянкою і включена до площі приватизованої земельної ділянки згідно оспорюваного державного акту, становить 6 м.
Позивач ОСОБА_6 та представники позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судовому засідання надали пояснення, аналогічні викладеному, заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена, однак подала письмові заперечення, у яких вказує про те, що позовних вимог вона не визнає вважає такі незаконними та необгрунтованими. Свою позицію мотивує тим, що на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 18.08.1995 року нею було виготовлено оспорюваний державний акт на право власності на землю. Землевпорядною організацією було встановлено межі земельної ділянки в натурі та погоджено такі із суміжними землекористувачами, зокрема і з ОСОБА_10, правонаступниками, якої є позивачі.
Щодо вимог про відновлення та усунення перешкод у користуванні вулицєю Квітковою, пояснює, що згідно генерального плану с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, вказана вулиця не проходить через її присадибну ділянку, а позивачі на спростування цього не надали жодного належного та допустимого доказу.
Представник ОСОБА_8, ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеному, просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила та пояснила, що згідно з проектом генерального плану села та проектом роздержавлення і приватизації землі ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області, вулиця Квіткова розривається присадибними ділянками ОСОБА_11 та ОСОБА_10, а тому факт незаконної приватизації земель загального користування відсутній.
Заслухавши пояснення сторін у справі та їх представників, розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно державного акта на право приватної власності на землю, серія І-ЛВ № 069154, виданого Лисиничіською сільською радою Пустомитівського району Львівськоїх області, 25.12.1997 року земельна ділянка площею 0,1498 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована на території села Лисиничі ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області належала ОСОБА_10, після смерті якої, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 22.05.2008 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 успадкували таку в рівних частках.
Згідно з зазначеним державним актом ОСОБА_10 земельна ділянка згідно опису меж від Б до В межує із землями ОСОБА_9 сільської ради (вулиця), що за твердженнями позивачів є вул. Квітковою, яка нібито захоплена відповідачкою ОСОБА_8 Цим же державним актом, а саме планом меж земельної ділянки встановлено, що від А до Б та від В до Г земельна ділянка успадкована позивачами межує із земельною ділянкою ОСОБА_8
Згідно державного акту на право власності на землю серія ЛВ № 19613, виданого ОСОБА_9 сільською радою Пустомитівського району Львівської області 11.08.2000 року, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 18.08.1995 року № 38, ОСОБА_8 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2284 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, та встановлено, що така по межі від Е до Є межує із земельною ділянкою ОСОБА_10 і не переділена на дві частини землями загального користування (вулицею), як про це вказують позивачі.
Відповідно до вимог ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, а документом, що посвідчує таке право є державний акт.
Згідно положень п. 1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року, у редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій
Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що видається на підставі, зокрема рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності законності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано цей документ.
Не зважаючи на це позивачі не оспорюють рішення виконавчого комітету ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 18.08.1995 року № 38, що було підставою для виготовлення та проведення реєстрації оспорюваного державного акту.
Положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
У відповідності із довідкою ОСОБА_9 сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 12.07.2013 року № 945 встановлено, що земельна ділянка згідно з проектом роздержавлення і приватизації землі Лисиничіської сільської ради вулиця Квіткова розривається присадибними ділянками ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Окрім цього, позивачами 20.08.2013 року через канцелярію суду було подано письмові пояснення із додатками, зокрема із викопіюванням з плану села Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, в якому зазначено земельні ділянки позивачів та відповідача, однак такі, згідно документу не мають спільної межі, що суперечить іншим письмовим доказам у матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Не зважаючи на це, позивачами на підтвердження описаних у матеріалах справи порушень не було надано жодного доказу.
Так з матеріалів справи не можливо встановити чи діями відповідачів було порушено будь яке право позивачів з приводу володіння, користування чи розпорядження їхньою земельною ділянкою.
Згідно ст. 143 ч. 1 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Аналогічне положення міститься у п. 25 ППВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ». Для встановлення об'єктивних обставин у справі виникла потреба у застосуванні спеціальних знань, про що сторонам було роз'яснено у судових засіданнях, за допомогою яких можливо було б виявити факт порушення права користування земельною ділянкою. Однак, з врахуванням того, що позивачами не було заявлено клопотання про проведення відповідної будівельно-технічної експертизи, суд не наділений повноваження самостійно призначати її проведення.
Таким чином, з наведеного вище випливає висновок про те, що матеріалами справи не доведено порушення прав позивачів, через, що позовні вимоги про скасування державного акту на земельну ділянку є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на недоведеності порушень з боку ОСОБА_8 майнових прав позивачів, не підлягають задоволенню також вимоги про зобов'язання відновити на місцевості вулицю Квіткову в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_8, а також усунути перешкоди у користування вказаною вулицею та зобов'язати відповідача ОСОБА_8 звільнити цю вулицю від багаторічних насаджень і піску.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 143, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328 ЦК України, ст. 125,126 ЗК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_12