Справа № 404/6891/13-ц
Номер провадження 2/404/2771/13
05 листопада 2013 року Кіровський суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - судді Галагана О.В.,
при секретарі - Кульчицькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та повернення коштів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, просила визнати недійсною угоду про завдаток від 21.03.2013 року, стягнути з відповідача на її користь 1000 доларів США та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог у позові вказано, що 21.03.2013 року між позивачем та ОСОБА_2 було досягнуто попередньої згоди на купівлю - продажу будинку №17, по вулиці Тельмана в місті Кіровограді за 33 000 доларів США та укладено одночасно угоду про завдаток у вигляді передоплати в розмірі 100 доларів США.
Зазначено, що під час оформлення документів у нотаріуса, були виявлені недоліки об'єкту нерухомості у вигляді наявності співвласників.
Внаслідок зазначених недоліків позивачем було запропоновано відповідачу за взаємною згодою розірвати укладену угоду про завдаток і повернути сплачені кошти, проте відповідач відмовилась. 20.05.2013 року позивачем була направлена претензія про повернення коштів сплачених в рахунок оплати нерухомості рекомендованим листом, який відповідачем було отримано 25.05.2013 року. Відповіді позивач так і не отримала. За наведеного позивач вимушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, зазначаючи, що 21.03.2013 року
між позивачем та ОСОБА_2 було укладено попередній договір на укладення договору купівлі - продажу об'єкта нерухомості, а саме будинку №17, по вулиці Тельмана в місті Кіровограді за 33 000 доларів США. Згодом виявилось, що земельна ділянка на якій знаходиться будинок відповідача має співвласників. Вказували, що позивач пропонувала ОСОБА_2 вирішити питання щодо відокремлення землі, проте остання відмовилась та згодом продала будинок. Про існування співвласників земельної ділянки позивач не знала, відповідач їй про це не повідомляв, спільного двору не хотіла. Звернувшись до відповідача з приводу повернення коштів, отримала відмову.
На підставі викладеного, позивач та її представник просили позов задовольнити.
Відповідач позов не визнала, зазначала що дійсно нею отримано 1000 доларів США від позивача, як завдаток, оскільки сторони у справі мали намір вчинити правочин купівлі-продажу належного їй житлового будинку. Проте, позивач відмовилась від подальшого укладення договору купівлі-продажу, оскільки знайшла дешевший будинок. Просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначала, що із-за відмови позивача купити її будинок, нею також було втрачено 2000 доларів США, сплачених як завдаток за намір купити квартиру (а.с.28).
Суд заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог.
Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 21.03.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір на укладення договору купівлі - продажу об'єкта нерухомості (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувалась укласти договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №17, по вулиці Тельмана в місті Кіровограді (а.с.9).
Відповідно до п. 1 вказаного договору позивач сплатила відповідачу завдаток в сумі 1000 доларів США, що не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до ч.1 ст.570 ЦК завдатком визнається грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом даної статті завдатком може забезпечуватись тільки дійсне зобов'язання, тому правила абз.1 ч.1 ст.571 ЦК про залишення завдатку особі, яка його одержала, застосовується у випадках, коли договір було укладено, але сторона ухиляється від його виконання.
Статтею 635 ЦК України визначено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 та ч. 3 ст. 640 ЦК України такий договір є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ст. 215 ЦК України). Згідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Суд вважає доведеним, що позивачем було передано відповідачу за житловий будинок №17, розташований по вулиці Тельмана в місті Кіровограді 1000доларів США, які за вищенаведених підстав є авансом, а не завдатком, а відтак підлягають поверненню позивачу.
За наведених же підстав, суд відмовляє у вимозі про визнання недійсною угоди про завдаток від 21.03.2013року, оскільки її недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Станом на день прийняття судом рішення, НБУ встановлено офіційний курс гривні до долара у розмірі 799, 30грн. за 100 доларів США. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 7993грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, ст.ст. 203-205,207-210,212,214,215,216,220, 570,571, 655, 657, 1212, 1213 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та повернення коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 05 листопада 2013 року (799,30 грн. за 100 доларів США) становить 7993грн. та 229 грн. 40 коп. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда