Справа № 121/9175/13-ц
4-с/121/90/13
04 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді - Веденмеєр М.В., при секретарі -Косенко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, відповідно до вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 26 липня 2013 року.
Вимоги заяви мотивовані тим, що державний виконавець відмовив у відкритті провадження посилаючись на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Учасники процесу у судове засіданні не з'явились, про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що вироком Ялтинського міського суду від 26 липня 2013 року, який набрав законної сили, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2555,40 гривень та моральну шкоду у розмірі 100000 гривень, спричинену злочином (а.с.101-102).
17 вересня 2013 року за вказаним вироком суду був виданий виконавчий лист, однак при цьому у виконавчому листі не було зазначено ідентифікаційного номеру ОСОБА_2, оскільки ці дані не були відомі суду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», яка набрав чинності 08.08.2012 року, згідно якого внесені зміни до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у виконавчому документі обов'язково повинно бути зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника ( для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків). Відповідні зміни до процесуального законодавства в частині зазначення ідентифікаційного коду позивача та боржника у позовній заяві, заяві про видачу судового наказу. Протоколі про адміністративне правопорушення не внесені.
07 жовтня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ( відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Таким чином, посилання державного виконавця на ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» при відмові у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю у постанові суду зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, є безпідставними.
Так, індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_2 суду не відомий, у зв'язку з чим і не був зазначений в вироку суду.
Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
П. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Таким чином, запитувану в органі Державної податкової служби України податкову інформацію може бути надано державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження в установленому порядку.
У зв'язку з чим, відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру боржника платника податків не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець має право витребувати його у відповідному органі.
За викладених обставинах підстави для внесення виправлень у виконавчий документ який був виданий Ялтинським міським судом 17 вересня 2013 року за № 121/6131/13-к (1-кп/121/319/13) відповідно до вироку Ялтинського міського суду від 26 липня 2013 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, не має, оскільки індивідуальний ідентифікаційний номер боржника не був відомий суду на час видачі виконавчого документа.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 11, 18, 65 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 213, 383, 385,386 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 07 жовтня 2013 року у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 121/6131/13-к (1-кп/121/319/13) відповідно до вироку Ялтинського міського суду від 26 липня 2013 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у порядку та строки зазначені у ст.ст. 294- 296 ЦПК України.
Суддя: