"14" квітня 2009 р.
Справа № 4/418/08
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого: Петрова М.С.
Суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача : Мінін М.В., довіреність № 1/2007 від 13.01.07 р.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Агро-торгівельної фірми „Баратівське”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.03.2009 року
по справі № 4/418/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Уніфер” (далі по тексту ТОВ „Уніфер”)
до Приватного підприємства Агро-торгівельної фірми „Баратівське” (далі по тексту ПП АТФ „Баратівське”)
про стягнення 28383,64 грн.
08.12.08 р. ТОВ „Уніфер” звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з ПП АТФ „Баратівське” 27410,04 грн. основного боргу за поставлений товар, а також збитків від інфляції у сумі 767,48 грн. за період з вересня по жовтень 2008 р, 3 % річних у сумі 206,12 грн. за період з 31.08.08 р. по 02.12.08 р. за прострочення оплати основного боргу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.03.2009р.(суддя Дубова Т.М.) позов в частині стягнення основного боргу у сумі 27410,04 грн., збитків від інфляції у сумі 767,48 грн. задоволено у повному обсязі на підставі ст.ст.526, 625 ЦК України з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки товару відповідачу у сумі 407559,32 грн. і часткової несплати його вартості у сумі 27410,04 грн.
Позовні вимоги ТОВ „Уніфер” щодо стягнення 3% річних задоволені частково у сумі 188,72 грн., оскільки позивачем неправильно визначено період нарахування з 31.08.08 р., вказаний період повинен починатися з 09.09.08 р., так як відповідач отримав вимогу про оплату основного боргу 02.09.08 р., а тому 7-денний строк його оплати відповідно із ст.530 ЦК України закінчувався 08.09.08 р.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ПП АТФ „Баратівське” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду Миколаївської області від 02.03.2009 р. та відмовити у позові, оскільки місцевий господарський суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому його висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ПП АТФ „Баратівське” посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно задовольнив позов ТОВ „Уніфер” на підставі накладних, так як товар поставлявся на підставі договору поставки №22/08-КО від 07.03.08 р. і часткова оплата поставленого товару здійснювалася на підставі умов цього договору.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції -без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
Як вбачається з позовної заяви ТОВ „Уніфер”, останнє просило стягнути з відповідача основний борг, збитки від інфляції та 3% річних посилаючись на наявність договірних відносин між ним і ПП АТФ „Баратівське”. При цьому в якості доказів, підтверджуючих його позовні вимоги, ТОВ „Уніфер” навело у позовній заяві та надало до суду накладні на поставку товару та виписки з банківського рахунку про часткову оплату відповідачем поставленого товару.
Задовольняючи частково позов ТОВ „Уніфер” місцевий господарський суд, враховуючи накладні на поставку товару, його часткову оплату та положення ст.181 ГК України, дійшов висновку про те, що сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб і відповідач повинен був оплатити поставлений товар у строки, встановлені ст.530 ЦК України.
Однак, господарський суд 1 інстанції вирішуючи спір по суті, не звернув уваги на те, що у банківських виписках з рахунку позивача підставою для часткової оплати поставленого товару відповідач зазначав договір поставки №22/08-КО від 07.03.08 р., а тому відповідно із ст.38 ГПК України місцевий господарський суд повинен був витребувати у позивача вказаний договір і вирішити спір у відповідності із умовами зазначеного договору.
У зв'язку із вищенаведеним, судова колегія згідно із ст.101 ГПК України приймає наданий скаржником договір поставки №22/08-КО від 07.03.08 р. як додатковий доказ.
За умовами п.1.1 вказаного договору ТОВ „Уніфер” (Постачальник) зобов'язався передати, а ПП АТФ „Баратівське” (Покупець) прийняти та оплатити товари (товар) згідно із специфікацією та на умовах, що визначаються у додатках, яки є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна товару, а також умови оплати зазначаються у додатках на кожну партію товару. В ціну товару входить вартість тари, упаковки й маркування. (п.2.1. договору).
Відповідно із п.2.2 договору ціна товару, що вказана у додатках до цього договору, може бути змінена Постачальником для кожної партії товару у випадку зміни офіційного курсу гривні НБУ до Евро ЄС, що діє на дату виписки рахунку-фактури на відповідну партію товару, відносно офіційного курсу гривні НБУ до Евро ЕС, що діяв на дату укладання цього договору. У цьому випадку ціна товару, що вказується в рахунку-фактурі підлягає розрахунку за формулою: Ц2=Ц1хК2/К1, де Ц2 -ціна товару, що визначається в рахунку-фактурі;
Ц1 -ціна товару, що вказана в додатках;
К1 -офіційний курс гривні НБУ до Евро ЕС на дату укладення цього договору;
К2 -офіційний курс гривні НБУ до Евро ЕС на дату виписки рахунку-фактури.
Згідно із додатком №1 від 07.03.08 р. до договору №22/08-КО від 07.03.08 р. сторони узгодили партію товару -найменування; ціну - 389654,11 грн.; умови оплати -50% від ціни партії (194827,06 грн.) передоплата до 14.03.08 р., 50% від ціни партії 194827,05 грн. до 25.04.08 р.; умови поставки склад Постачальника -до 15.04.08 р. крапельна трубка, до 25.04.08 р. трубопровід LFT, комплектуючі.
За період з 16.04.08 р. по 02.06.08 р. на виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар відповідно до накладних №№ УТ-00760 від 16.04.08 р., УТ-01139 від 16.05.08 р., УТ- 01228 від 21.05.08 р., УТ-01242 від 22.05.08 р., УТ-01369, УТ-01370, УТ-01376 від 02.06.08 р., а відповідач прийняв на підставі довіреностей ЯОХ № 425760 від 16.04.08 р., ЯОХ № 425768 від 16.05.08 р., ЯОХ № 425778 від 02.06.08 р. вказаний товар на загальну суму 407559,32 грн.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 380149,28 грн., про що свідчать виписки банку.
Вищезазначені накладні на поставку товару на загальну суму 407559,32 грн., його прийняття відповідачем у повному обсязі і часткова оплата свідчать про те, що сторони збільшили кількість товару за даною поставкою і його загальну вартість.
Таким чином, борг відповідача за поставлений товар складає 27410,04 грн., а тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.ст. 525,526 ЦК України стягнув з відповідача цей борг.
Як зазначалося вище, згідно із умовами додатку №1 до договору поставки відповідач повинен був остаточно розрахуватися за поставлений товар 25.04.08 р., однак всупереч умовам договору до теперішнього часу не сплатив позивачу залишок боргу у сумі 27410,04 грн., тобто прострочив виконання цього грошового зобов'язання.
Відповідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ „Уніфер” про стягнення з відповідача збитків від інфляції у сумі 767,48 грн. за період з вересня по жовтень 2008 р, 3 % річних у сумі 206,12 грн. за період з 31.08.06 р. по 02.12.08 р. у зв'язку із простроченням оплати 27410,04 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судова колегія не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову про стягнення 3% річних, так як останній не витребувавши від позивача договору поставки неправильно визначив строк оплати поставленого товару, а відповідно із цим неправильно визначив 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП АТФ „Баратівське” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду в частині відмови у стягненні 3% річних в сумі 17,4 грн. скасуванню, позов задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі і витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги, оскільки вимоги скаржника по суті залишені без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства агро-торгівельна фірма „Баратівське” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.03.09 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Уніфер” задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства агро-торгівельна фірма „Баратівське” (57370, Миколаївська обл., Снігурівський район, с.Баратівка, вул.Шкільна, 31, р/р 26002129800737 в МФ ТОВ „Кредитпромбанк”, МФО 326007, код ЄДРПОУ 09326438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Уніфер” (74800, Херсонська обл., м.Каховка, вул. Мелітопольська, 17-Б, р/р 2600201693379 в ФВАТ „Держ.екс-імп.банк України) м.Херсон, МФО 352639, код ЄДРПОУ 31431146) 27410 грн. 04 коп. основного боргу, 206 грн.12 коп. -3% річних, 767 грн. 48 коп. збитків від інфляції, 283 грн. 83 коп. витрат по сплати держмита за розгляд позовної заяви, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.”
2.Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов