14 квітня 2009 р.
№ 6/473
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
Гордієнко В.І. -дов. від 29.12.2008 року
відповідача
Манойло Н.Г. -дов. від 01.01.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група"
на рішення
господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року
у справі
№ 6/473 господарського суду міста Києва
за позовом
Міністерства оборони України
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група"
про
стягнення 188 758, 80 грн.
У листопаді 2008 року Міністерство оборони України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 152 349, 95 грн. та штрафу в розмірі 34 610, 68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог статей 526, 532 Цивільного кодексу України та умов договору відповідач поставив позивачу продукцію з порушенням строку поставки. Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6.2 договору та статтями 546-549 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року (суддя: Ковтун С.А.) по справі № 6/473 господарського суду міста Києва позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" на користь Міністерства оборони України пеню в розмірі 152 349, 95 грн. та штраф в розмірі 33 352, 11 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" на користь Державного бюджету України 1 875, 00 грн. державного мита та 117, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті 526, 530 Цивільного кодексу України зазначає про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 152349,95 грн. пені та 33352,11 грн. штрафу.
Не погоджуючиcь з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року по справі № 6/473 господарського суду міста Києва, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, заявник зазначає про те, що справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та дослідивши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судове рішення цим вимогам не відповідає.
Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна, зокрема, містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2008 року Міністерство оборони України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 152349,95 грн. та штрафу у розмірі 34610,68 грн.
У позовній заяві Міністерство оборони України зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" розташоване за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 15-А. В матеріалах справи є договір № 246/1/08/5 від 31.03.2008 року, видаткові накладні та Довідка № 18042/06 з ЄДРПОУ, згідно яких адреса відповідача: м. Київ, вул. П.Лумумби, 15-А.
Саме за вказаною адресою господарським судом і направлялися ухвали відповідачу у справі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 10.11.2008 року була повернута поштовим відділенням до суду (а.с. 2), у зв'язку з тим, що адресат вибув.
З матеріалів справи не вбачається,що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, оскільки, як вбачається з довідки з ЄДРПОУ №190398 та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, доданих до касаційної скарги, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" з 10.09.2008 року є: м. Київ, вул. Щорса, 32-В, офіс 1-10, тоді як, ухвали надсилались відповідачу за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 15-А.
Судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що Довідка з ЄДРПОУ № 18042/06, що знаходиться в матеріалах справи видана 05.10.2006 року.
Отже, судом першої інстанції 18.12.2008 року було розглянуто справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання.
Водночас, розглянувши справу за відсутності відповідача, суд позбавив його можливості взяти участь в засіданні, подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, чим порушив принципи змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, які встановлені статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Згідно частини 1 статті 46 вказаного вище кодексу державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" не передбачено у даному випадку звільнення відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" від сплати державного мита, оскільки за змістом пункту 38 статті 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.
Отже, за змістом даної норми, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" є відповідачем у даній справі, останній від сплати державного мита не звільняється, а відтак, з відповідача слід стягнути в доход Державного бюджету України 937,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги.
Згідно із пунктом 11 частини 2 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Враховуючи те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року у справі № 6/473 господарського суду міста Києва підлягає скасуванню, колегія суддів дійшла висновку, що з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" підлягає стягненню 937,50 грн. витрат по сплаті державного мита.
Керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2008 року у справі № 6/473 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" в доход Державного бюджету України державне мито за подання касаційної скарги в сумі 937,50 грн.
Стягнути з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов'янська група" витрати по сплаті державного мита в сумі 937,50 грн.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.
Головуючий О.Муравйов
Судді : А.Полянський
Г.Фролова