16 квітня 2009 р.
№ 10/76
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі
на постанову
та
на рішення
Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року
господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року
у справі господарського суду
Донецької області
за позовом
ТОВ "Етна"
до
ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі
про
стягнення суми,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Гербут Н.П.,
- відповідача:
Кабанова Л.О.,
У травні 2008 року ТОВ "Етна" звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі про стягнення прямих матеріальних збитків: за актом №022708 від 22.09.2006 року у розмірі 96677,63 грн., за підключення -56,95 грн., проїзд -312,81 грн., матеріальної шкоди орендарю -30000,00 грн., процентів по кредиту банку -26539,81 грн.; упущену вигоду -двократна вартість недовідпущеної електричної енергії у розмірі 120000,00 грн.; інфляційних втрат -28269,46 грн.
ТОВ "Етна" неодноразово уточнювало позовні вимоги. Останнім уточненням позивач просив суд стягнути з відповідача: безпідставно перерахованих грошових коштів за актом № 022708 в розмірі 96 677,63 грн.; інфляційних втрат в розмірі 26 539,81 грн.; збитків в розмірі 30 000 грн., як суму перерахованих коштів ТОВ "Гарант-Мангуш" за зіпсовану продукцію; процентів від суми кредиту за Кредитним договором № 43 в розмірі 26 539,81 грн.; збитків (неотриманий прибуток) від розірвання договорів оренди з підприємствами в розмірі 79 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача суму безпідставно утримуваних коштів у розмірі 96647,51 грн., інфляційних втрат у розмірі 16140,13 грн. та 1171,97 грн. судових витрат. В решті позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 30000,00 грн., 26539,81 грн., 79000,00 грн. та безпідставно отриманої суми у розмірі 30,12 грн., інфляційних втрат у розмірі 10399,68 грн. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року рішення місцевого господарського суду від 20.11.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.09.1999 року між ВАТ"Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж (енергопостачальна компанія) та ТОВ "Етна" (споживач) було укладено договір № 2122 на користування електричною енергією, яким узгоджено умови постачання, порядок реалізації електричної енергії та її використання на межі балансової належності електромережі між сторонами.
Даний договір був пролонгований на підставі п.5 договору.
22.09.2006 року ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж було проведено перевірку на об'єкті ТОВ "Етна", розташованого за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Боткіна,15. За результатами перевірки був складений Акт № 022708 про порушення "Правил користування електричною енергією", яким зафіксовано самовільне підключення споживачем електроустановок до мережі енергопостачальника та зазначено про відсутність договору на поставку електроенергії.
На засіданні відповідача було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 28 від 28.09.2006 року, про нарахування споживачу -ТОВ "Етна" суми недоврахованої електричної енергії за період 12 місяців в розмірі 96 677,63 грн., про що було останньому направлено повідомлення № 6525/АБП/022708 від 10.10.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, на підставі акту №022708, перерахував відповідачеві грошові кошти в розмірі 96677,63 грн., як заборгованість, що виникла на підставі нарахування за вищезазначеним Актом.
23.04.2007 року ТОВ "Етна" звернулося до ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж з проханням зарахувати помилково внесені за договором №2122 від 15.09.1999р. платежі в розмірі 15 118,11 грн. в рахунок погашення заборгованості за недовраховану електричну енергію за Актом №022708.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.04.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3531 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору про постачання електроенергії № 3531 від 13.11.06р., згідно якої позивач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 96 677,63 грн., яка виникла на підставі Акту № 022708 від 22.09.2006 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007 року у справі №20/288а за позовом ТОВ "Етна" до ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил, оформлене протоколом №28 від 28.09.06р. було визнано недійсним рішення комісії Приазовських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", оформлене протоколом №28 від 28.09.2006р. Дане рішення суду першої інстанції було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2007 року та постановою Вищого господарського суду від України від 19.03.2008 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 29.05.2008 року було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2008 року.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи вищевикладене, а саме, рішення господарського суду у справі №20/288а, яким визнано недійсним рішення комісії відповідача про нарахування на підставі Акту № 022708 позивачу вартості недоврахованої електроенергії в сумі 96677,63 грн., те, що позивач суму 96647,51 грн. перерахував відповідачу, як заборгованість по Акту №022708, а також враховуючи приписи ст. 1212 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 96647,51 грн., як безпідставно отриманих грошових коштів.
Враховуючи приписи ст. 625, 530 ЦК України, а також те, що 19.11.2007 року позивач направив відповідачу лист №133 з вимогою повернути йому грошові кошти у розмірі 96677,63 грн., судова колегія також погоджується з висновками попередніх інстанцій про часткове стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 16140,13 грн.
Стосовно доводів скаржника, щодо відсутності правових підстав для стягнення 96647,51 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України та 16140,13 грн. інфляційних втрат з огляду на те, що перерахування заборгованості здійснювалось позивачем не на підставі Акту №022708, а на підставі додаткової угоди №3531 від 23.04.2007 року до договору №11/3531 про реструктуризацію заборгованості не може братись судом до уваги враховуючи, що позивачем було сплачено за платіжними дорученнями, а відповідачем зараховано суму у розмірі 96647,51 грн., як заборгованість саме по Акту №022708, а не по додатковій угоді №3531 від 23.04.2007 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій договір на який посилається скаржник - договір №3531 та №11/3531 відсутній в матеріалах справи, а сама додаткова угода №3531 від 23.04.2007 року підписана невідомою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Враховуючи, що між діями відповідача - відключенням від електроенергії позивача та укладенням позивачем кредитного договору з банком і сплата по ньому відсотків, розірванням договорів оренди з ТОВ "Азовекономтехнологія", ІП "Кока-кола", ТОВ "Кверкус", сплатою 30000,00 грн. ТОВ "Гарант-Мангуш" за зіпсовану продукцію та 79000,00 грн. недоотриманого позивачем прибутку відсутній причинно-наслідковий зв"язок, тому судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем збитків.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та враховуючи повноваження касаційної інстанції, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у справі № 10/76 залишити без змін.
Головуючий М.М.Черкащенко
Судді О.М.Мамонтова
Л.В.Стратієнко