ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2013 р. Справа № 809/2671/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Скільського І.І.
за участю: секретаря Боднар В.Я.,
представника позивача - Солонини Р.Д.,
представника відповідача - Кічури Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Корнекс» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000481594 від 12.11.2012 року та №0000591594 від 20.12.2012 року, -
Приватне підприємство «Корнекс» (далі-позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000481594 від 12.11.2012 року та №0000591594 від 20.12.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкову накладну №5 від 14.05.2012 року по контрагенту ПП «ЛІС.С» на суму ПДВ 22555грн., позивачем отримано 22.08.2012 року, про що свідчить запис в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року. І тільки 22.08.2012 року, підприємством встановлено, що ПП «ЛІС.С» вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано. Позивачем тільки в звітному податковому періоді серпень 2012 року отримано право включити до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної №5 від 14.05.2012 року, суму ПДВ в розмірі 22555, 00 грн., з дотриманням вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, з поданням заяви із скаргою на постачальника ПП «ЛІС.С». На думку позивача, жодних порушень вимог п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст. 200 ПК України при включенні до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суми ПДВ в розмірі 22555,00 грн., згідно податкової накладної №5 від 14.05.2012 року по контрагенту ПП «ЛІС.С» та заявлені цієї суми бюджетному відшкодуванню за вересень 2012 року, не допущено, а тому зменшення ПП «Корнекс» розміру від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 22555,00 грн., та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у цьому ж розмірі за вересень 2012 року по контрагенту ПП «ЛІС.С» відповідачем проведено безпідставно.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та додатково пояснив, що у податковому періоді травень 2012 року контрагент позивача - ПП «ЛІС.С» не висував будь-яких вимог про те, що він не надасть ПП «Корнекс» податкову накладну №5 від 14.05.2012 року (не відмовляв у наданні), а тому позивач помилково, без наявності вказаної податкової накладної, в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, однак перед проведенням перевірки позивачем самостійно було виявлено помилку, що ПП «Корнекс» включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 22555,00 грн. за відсутності податкової накладної і поданим уточнюючим розрахунком виключив дану суму ПДВ з складу податкового кредиту. У серпні 2012 року згідно супровідного листа ПП «ЛІС.С» від 20.08.2012 року позивач отримав податкову накладну №5 від 14.05.2012 року, побачив, що вона не включена в реєстр податкових накладних і тому додав до декларації заяву за формою згідно додатку 8. Крім того, представник позивача зазначив, що позивачем подається до податкового органу звітність в електронному вигляді, а тому будь-яких можливостей щодо подання документів, які свідчать про факт придбання товарів, первинних документів до заяви, є не можливим.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила з мотивів наведених у письмовому запереченні (а.с. 77-78).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
У період з 25.10.2012 по 31.10.2012 року відповідачем на підставі п.78.2 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідно до п.п.200.11 ст.200 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Корнекс» щодо правомірності нарахування ПП «Корнекс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 107829,0 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у сумі 93515,0 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2012 року, про що складено акт № 10120/15-4/35516799 від 01.11.2012 року (а.с.7-19).
Згідно висновків акта перевірки, перевіркою підтверджено відображене ПП «Корнекс» по декларації за серпень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 93 515грн., та від'ємне значення у сумі 85274 грн.; на порушення п.201.10 ст. 201 ПК України ПП «Корнекс» завищено суму податкового кредиту на 22 555,0 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 22 555,0 грн.
12.11.2012 року відповідачем на підставі акту перевірки від 01.11.2012 № 10120/15-4/35516799 та встановлених порушень п.201.10 ст. 201 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000481594, яким ПП «Корнекс» зменшено розмір від'ємного значення суму податку на додану вартість за серпень 2012 року в розмірі 22555 грн.(а.с.20).
У період з 27.11.2012 по 03.12.2012 року відповідачем на підставі п.78.2 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідно до п.п.200.11 ст.200 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Корнекс» щодо правомірності нарахування ПП «Корнекс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 98537,0 грн., та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у сумі 99805,0 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2012 року з врахуванням уточнюючого розрахунку, про що складено акт №11710/15-4/35516799 від 10.12.2012 року (а.с.21-37).
Згідно висновків акта перевірки, перевіркою підтверджено відображене ПП «Корнекс» у податковій декларації з врахуванням уточнюючого розрахунку за вересень 2012 року бюджетне відшкодування у сумі 77250,0 грн., та від'ємне значення у сумі 98537,0 грн.; на порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст. 200 ПК України ПП «Корнекс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2012 року на суму 22 555,0 грн.
20.12.2012 року відповідачем на підставі акту перевірки від 10.12.2012 року №11710/15-4/35516799 та встановлених порушень п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст. 200 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000591594, яким ПП «Корнекс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на 22555,0 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5639,0 грн.(а.с.38).
Вищенаведених висновків про порушення ПП «Корнекс» п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України, податковий орган дійшов з огляду на те, що в ході аналізу даних Реєстру податкових накладних за серпень 2012 року встановлено факт включення позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2012 року, накладної від 14.05.2012 року №5 по контрагенту ПП «ЛІС.С» з відображенням у Розділі ІІ «Податковий кредит» періоду виписки « 05.2012 р.» із одночасним поданням додатку 8 «заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та не наданням відповідних документів, що підтверджують факт оплати вказаному постачальнику або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт отримання таких товарів/послуг.
Не погоджуючись із висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.
Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000481594 від 12.11.2012 року та №0000591594 від 20.12.2012 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено, що 22.02.2012 року між ПП «ЛІС.С»(Продавець) та ПП «Корнекс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів за №2202.02 (а.с.70-72), згідно якого Продавець зобов'язаний протягом дії договору передавати Покупцеві крупу кукурудзяну в асортименті, борошно кукурудзяне в асортименті, окремими партіями за цінами та в кількості, що погоджуються Сторонами в Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим Договором.
На виконання вказаного договору ПП «ЛІС.С» виписано 14 травня 2012 року видаткову накладну №РН-0000073 (Борошно кукурудзяне тонкого помолу (мішки по 45 кг -1467)) та податкову накладну № 5 від 14.05.2012 року, всього на суму 135330,75 грн., ПДВ - 22555,13 грн. Позивачем на підставі рахунку-фактури проведено оплату за товар - борошно кукурудзяне тонкого помолу в сумі 135335,47 грн., в т.ч. ПДВ 22555,13 грн.(а.с.73-75).
Позивачем податкова накладна від 14.05.2012 року №5 по контрагенту ПП «ЛІС.С» була включена до складу податкового кредиту за травень 2012 року, згідно декларації від 20.06.2012 року №9035099109.
В подальшому податкова накладна №5 від 14.05.2012 року виключена позивачем з податкового кредиту уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 03.08.2012 року №9045950685, за звітний період травень 2012 року, (р10.1,19,20.2 декларації за травень 2012 року) на суму 22555,0 грн., та зменшено на цю суму бюджетне відшкодування за червень 2012 року.
Позивач, отримавши від Продавця - ПП «ЛІС.С», згідно супровідного листа №2008.01 від 20.08.2012 року, податкову накладну №5 від 14.05.2012 року, включив її до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2012 року з відображенням у Розділі 2 «Податковий кредит» період виписки « 05.2012р» та з'ясувавши, що вказана накладна ПП «ЛІС.С» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, подав відповідачу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) (а.с.100).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Отже, платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.
Водночас, у тому випадку, коли податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми ПДВ, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).
При цьому, суд зазначає, що ПК України не містить обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, додавання заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну, та одночасного надання із заявою документів, що підтверджують факт отримання таких товарів. Натомість п. 201.10 ст. 201 ПК України, за висновком суду, прямо кореспондується з п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим, за вказаних обставин покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної за будь-який звітний податковий період у рамках зазначеного строку.
Крім того, судом також враховується, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З врахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №0000481594 від 12.11.2012 року та №0000591594 від 20.12.2012 року. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 01.11.2013 року.