Справа № 314/2487/13-к
Провадження № 1-в/314/789/2013
м. Вільнянськ 05 листопада 2013 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі :
головуючий суддя - Кофанов А.В.,
з участю: секретар судового засідання - Лазечна Н.С.,
прокурор - Беженарь Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про залік часу тримання під вартою,
ОСОБА_1 був засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14.04.2010 року за ч.2 ст.186 КК України до 5-ти років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном на 3 роки.
Після цього ОСОБА_1 був засуджений вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.04.2011 року за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 6-ти років позбавлення волі.
Після цього ОСОБА_1 знову був засуджений Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2011 року за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 6-ти років позбавлення волі
В теперішній час ОСОБА_1 відбуває призначене йому покарання у вигляді позбавлення волі у Софіївській ВК-55 УДПС України в Запорізькій області.
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду за місцем відбуття покарання із клопотанням, згідно якого просить зарахувати в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строк його тримання під вартою в період часу з 10.12.2008 року по 02.03.2010 року, коли Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя розглядалася кримінальна справа відносно нього за ч.2 ст.186 КК України. Засуджений зазначив, що при винесенні Вільнянським районним судом Запорізької області вироку від 11.04.2011 року ця обставина не була врахована.
Під час судового розгляду засуджений заявив клопотання про розгляд справи за своєї відсутності, у зв'язку з чим його виклик у судове засідання не проводився.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви засудженого, зазначивши, що його доводи вже фактично розглянуті судом апеляційної інстанції.
Суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1
Так, при винесенні вироку від 14.04.2010 року судом першої інстанції строк тримання підсудного ОСОБА_1 під вартою вже був зарахований у строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. При винесенні наступного вироку від 11.04.2011 року суд першої інстанції врахував цю обставину, призначивши ОСОБА_1 покарання згідно вимог ст.71 КК України. Більш того, на цей вирок засудженим була подана апеляція, в якій він зазначив, що суд нібито не провів заліку строку попереднього ув?язнення, як він того вимагав; проте, виходячи з змісту ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 04.07.2011 року, ці доводи були перевірені і визнані апеляційною інстанцією необґрунтованими, у задоволенні апеляції засудженого в цій частині було відмовлено.
За змістом ст.ст.537, 539 КПК України, в порядку, передбаченому цими статтями, суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку.
Вимоги засудженого ОСОБА_1 стосуються саме суті вироків, ухвалених відносно нього; заявляючи ці вимоги, засуджений фактично вимагає перегляду по суті вироків суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, що не є можливим в порядку, передбаченому ст.ст.537, 539 КПК України.
Враховуючи це, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залік часу тримання під вартою - відмовити.
На ухвалу протягом семи діб може бути подана апеляція до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя А.В. Кофанов
05.11.2013 року
05.11.2013