Справа № 314/5553/13-ц
Провадження № 2/314/1249/2013
05.11.2013 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Беспалько Т.Д.,
при секретарі Печонкіній В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на новостворене майно.
Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій вказує, що 14.07.2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майна, а саме: будівель свинарників - літери «Г» і «В» та недобудованих будівель літери «Ж» і «З», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
За обставин відмови посвідчення даного договору нотаріально позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і рішенням Вільнянського районного суду від 10.12.2010 року за ним було визнано право власності на вищезазначене майно.
27.12.2010 року на підставі вищевказаного рішення Запорізьке ОП ЗМБТІ провело реєстрацію і позивач на руки отримав Витяг про державну реєстрацію цих прав.
На протязі декількох останніх років з 2009 по 2012 рік, згідно даних технічного паспорту від 13.09.2013 року, позивачем здійснено добудування наступного майна: будівлі свинарнику літера «Ж», будівлі свинарнику літера «З», будівлі свинарнику літера «К», будівлі складу літера «Л», водогін № 6, ворота № 7, ворота № 8, замощення І, свердловину № 3.
Вiдповiдно до ст. 319 ЦК України власник володiє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Не дивлячись на той факт, що рішення суду від 10.12.2010 року відповідачем ОСОБА_2 не оскаржувалося і вона не заперечує проти власності, яке набув позивач, відповідач останнім часом почав пред»являти свої права на новостворене майно, яке знаходиться поряд з її свинарником, яке зазначене в технічному паспорті під літерою «А».
Відповідач частково приймала участь у будуванні свинарників, але вносив фінансові кошти та наймав будівельників для роботи виключно позивач.
Оскільки, на сьогоднішній день фактично порушуються права позивача, він вважає, що у нього є всі підстави для визнання право власності на новостворене ним нерухоме майно, тому для вирішення цього спору вимушений звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач наполягає на позові, відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.
Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд розглядає дану цивільну справу за наявністю у справі доказів, ухвалює заочне рішення, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджується наступними обставинами:
Згідно до вимог ст. 16 ч.1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як було встановлено в судовому засіданні та вбачається із матеріалів справи 14.07.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майна, а саме: будівель свинарників - літери «Г» і «В» та недобудованих будівель літери «Ж» і «З», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Вільнянського районного суду від 10.12.2010 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на вищезазначене майно.
27.12.2010 року на підставі вищевказаного рішення Запорізьке ОП ЗМБТІ провело реєстрацію і позивач на руки отримав Витяг про державну реєстрацію цих прав.
На протязі декількох останніх років з 2009 по 2012 рік, згідно даних технічного паспорту від 13.09.2013 року, позивачем здійснено добудування наступного майна: будівлі свинарнику літера «Ж», будівлі свинарнику літера «З», будівлі свинарнику літера «К», будівлі складу літера «Л», водогін № 6, ворота № 7, ворота № 8, замощення І, свердловину № 3.
Вiдповiдно до ст. 319 ЦК України власник володiє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідач частково приймала участь у будуванні свинарників, але будівництво об»єктів нерухомого майна здійснювалося силами та коштами позивача. Сторони дійшли згоди, що після закінчення будівництва право власності на об»єкти нерухомого майна буде зареєстровано за ОСОБА_1, проти чого відповідач не заперечував.
Відповідно до положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частина 2 статті 331 ЦК України зазначає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.
Згідно ч. 5 ст. 375 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 208,209-215 ЦПК України, ст. 16,328,331,375 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності на новостворене майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на наступне майно: будівлі свинарнику літера «Ж», будівлі свинарнику літера «З», будівлі свинарнику літера «К», будівлі складу літера «Л», водогін № 6, ворота № 7, ворота № 8, замощення І, свердловину № 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Т.Д. Беспалько
05.11.2013