06.11.2013
Справа № 765/943/13-ц
Кат. 4
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ ______________________________________________________________________
(повний текст)
06 листопада 2013 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:
головуючого судді - Пекарініної І.А.
при секретарі - Фроловій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права власності на ? частку домоволодіння у порядку спадкування та набувальної давності,
Представник позивача за довіреністю, збільшив позовні вимоги просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини, що відкрилася у 1998 році після смерті її бабусі ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, також просить суд встановити факт прийняття спадщини позивачем та його малолітньою донькою ОСОБА_6, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті дружини ОСОБА_4 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, також просить суд визнати за ним право власності на ? частку домоволодіння у порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_4
Вимоги позову мотивовані тим, що позивач тривалий час, з 1994 року мешкає в будинку як член сім'ї ОСОБА_4, оскільки вселився в будинок та був там зареєстрований у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Спадкове домоволодіння належало ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина позивача ОСОБА_4 весь час до смерті ОСОБА_5, а також після її смерті проживала в будинку, а значить в порядку ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, вважається такою, що прийняла спадщину, що дає право позивачу як спадкоємцю прав та обов'язків спадкодавця звертатися до суду з позовними вимогами в її інтересах.
В свою чергу, після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач як спадкоємець померлої, та у зв'язку з тим, що також тривалий час проживає та відкрито безперервно та добросовісно користується будинком, прийняв спадщину, про що просить суд встановити юридичний факт, а також визнати за ним право власності на ? частку домоволодіння в порядку спадкування та набувальної давності.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, наполягали на його задоволенні з підстав зазначених вище.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провадити розгляд справи за відсутність відповідача та постановити рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 03.03.1994 року зареєстрований та проживає в будинку АДРЕСА_1. В будинок вселився у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_7 16.01.1988 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05.02.2010 року, з урахуванням ухвали про усунення описки від 17.02.2012 року, за ОСОБА_3 (матір'ю дружини позивача та дочкою власника будинку ОСОБА_5) відповідачем по справі, визнано права власності на 21/50 часток спірного домоволодіння, які належали на праві власності ОСОБА_5, право власності зареєстровано за відповідачем в БТІ м. Севастополя 13.04.2012 року.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 28.01.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 11.04.2013 року, задоволений позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 був виселений з будинку АДРЕСА_1 та знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Згідно наданих до сплави документів, витрати пов'язані з утриманням будинку несе ОСОБА_2
Відповідно до ст. 524 ЦК України в ред.1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно ст. 527 ЦК України в ред.1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ст. 529 ЦК України в ред.1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Таким чином, ОСОБА_4 на час смерті ОСОБА_5 не входила до кола спадкоємців визначених законом. Також суд зазначає, що звернення до суду з вимогами в інтересах померлої особи, суперечить ст. 25 ЦК України, оскільки у момент смерті припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Крім того, на час смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, діяли норми цивільного Кодексу України 2004 року, що унеможливлює звернення до суду з позовними вимогами про встановлення факту прийняття спадщини; встановлення і дослідження юридичних фактів у позовному провадження здійснюється судом для формування висновків про права та обов'язки сторін, та не може бути заявлене як окрема позовна вимога.
Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяті років або рухомим майном - протягом п'яті років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, ст. 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме, володіння має бути добросовісним, тобто у випадку, якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, а саме, ті обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України права власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач також зазначав, що він добросовісно заволодів нерухомим майном, і продовжує безперервно володіти нею з 1994 року, тобто протягом більш десяті років.
Разом з тим, згідно рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05.02.2010 року, ухвали суду від 17.02.2012 року (справа № 2-1030/08) 21/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 передані у власність у порядку спадкування ОСОБА_3
Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду справи спірне домоволодіння має власника, яким є ОСОБА_3, згідно рішення суду. Посилання позивача на норми цивільного права, які регулюють порядок здійснення права власності за набувальною давністю є помилковими, та не підлягають застосуванню до правовідносин сторін, що в свою чергу унеможливлює задоволення позовних вимог позивача з зазначених ним підстав.
Відповідно до змісту положень ст. 344 ЦК України, набуття права власності на майно за набувальною давністю є самостійною підставою для набуття права власності. В зазначеному випадку право власності на нерухоме майно не переходить від спадкодавця до спадкоємця (ст. 1216 ЦК), а набувається за рішенням суду (ч.4 ст. 344 ЦК України). Отже, спори про набуття права власності за набувальною давністю не є спорами із спадкування, в тому числі й у випадках, коли особа заявляє про давність володіння (ч.2 ст. 344 ЦК України).
У зв'язку з зазначеним, підстав для набуття права власності за ОСОБА_2 згідно підстав зазначених ним позовних вимог як спадкоємця за набувальною давністю немає.
Також суд зазначає, що в матеріалах цивільної справи № 2-1030/08 наявна ухвала Апеляційного суду м. Севастополя від 01.10.2012 року, якою апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05.02.2010 року повернута особі, що її подала, у зв'язку з тим, що наведені апелянтом підстави для скасування рішення суду, у зв'язку з тим, що він є особою, яка відкрито користується та володіє спірним домоволодінням понад 15 років, являється спадкоємцем першої черги після смерті своєї жінки ОСОБА_4 у порядку трансмісії та постійно проживає і зареєстрований за адресою цього домоволодіння, не свідчать про те, що судом першої інстанції вирішено питання про його права та обов'язки.
У зв'язку з тим, що позивачем було заявлено позовні вимоги про встановлення юридичних фактів у позовному провадженні, а також збільшено позовні вимоги з визнання права власності на 1/3 частку домоволодіння до ? частки, то з ОСОБА_2 на користь держави підлягає до сплаті судовій збір в загальній сумі 802,90 грн. (114,70 + 114,70 + 573,50 (3441 х 1/6).
На підставі ст. 524, 527, 529, 534, 535, 549, 554 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ч.1 ст. 321, ст. 344, 1216 Цивільного Кодексу України, п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права власності на ? частку домоволодіння у порядку спадкування та набувальної давності, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в загальній сумі 802 гривни 90 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис
Копія вірна
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя І.А. Пекарініна