718/2715/13-ц
07.11.2013 року м. Кіцмань
Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі : головуючого - судді Олексюк Т.І.
при секретарі - Пітак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного 20 квітня 2007 року Кредитного договору № 189 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який 14 червня 2010 року змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9 200 гривень зі сплатою 21,5% річних з кінцевим строком погашення не пізніше 18 квітня 2009 року. Зобов'язання за кредитним договором забезпечено майна - побутової техніки та Договором поруки № 189 від 20 квітня 2007 року, укладеного із ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_1 порушила зобов'язання за кредитним договором і заборгованість станом на 21.08.2013 року становить 21 056,66 гривень, з яких: 8 307,76 гривень - заборгованість за кредитом, 10 028 гривень - заборгованість за відсотками, 1 248,47 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 369,19 гривень - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 49,85 гривень - інфляційні витрати за кредитом, 53,40 гривень - інфляційні витрати за відсотками. Просив стягнути солідарно з відповідачів 24003,46 гривень заборгованості за кредитним договором № 189 від 20.04.2007 року.
Представник позивача Супрун В.В. підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутності, погодив на заочний розгляд справи, що вбачається з поданої ним письмової заяви.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не повідомивши причини неявки та не подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який 14 червня 2010 року змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 20 квітня 2007 року укладено Кредитний договір № 189, за яким відповідач ОСОБА_1 отримала 9 200 гривень зі сплатою 21,5% річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 18 квітня 2009 року.
Зобов'язання за кредитним договором забезпечено майна - побутової техніки та Договором поруки № 189 від 20 квітня 2007 року, укладеного із ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_1 порушила зобов'язання за кредитним договором і заборгованість станом на 21.08.2013 року становить 21 056,67 гривень, з яких: 8 307,76 гривень - заборгованість за кредитом, 10 028 гривень - заборгованість за відсотками, 1 248,47 гривень - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 369,19 гривень - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 49,85 гривень - інфляційні витрати за кредитом, 53,40 гривень - інфляційні витрати за відсотками.
У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.
При порушені зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статті 610,611,612 ЦК України передбачають правові наслідки порушення зобов'язання.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності зобов'язання.
Згідно ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржника.
Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо цей строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється. Якщо кредитор не пред'явить позову протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України у п. 24 постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Термін виконання зобов'язання за кредитним договором 18 квітня 2009 року.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості останню проплату за Кредитним договором здійснено 24 вересня 2007 року.
Судом не встановлено, що позивачем було направлено вимоги поручителю ОСОБА_2 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Окрім того, згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.
Як передбачено статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Позивач звернувся з позовом 23 вересня 2013 року, тобто за межами строку позовної давності.
Відповідно до п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову.
Однак, як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.31 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Враховуючи наведене, ст.ст. 261, 267 України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, -
У задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :