Справа № 375/1762/13-ц
Провадження № 2/375/476/13
04.11.2013 року Рокитнянський районний суд Київськоі області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Рокитнянського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними прострочення кредитора та розрахунку суми заборгованості по зобов»язаннях за кредитним договором № SAMD № 37000006950255 від 26.04.2006 року в частині нарахування процентів за період з 16.10.2007 року по 18.09.2013 року,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що з 06.05.06 по даний час користується кредитною карткою відповідача, а з 14.09.06 почав користуватися кредитними коштами, використовуючи їх на побутові потреби. У жовтні 2007 року отримав листа від відповідача від 16.10.07, в якому зазначено про прострочення виконання зобов»язання в сумі 1160 грн. 34 коп.. Згодом погасив борг 25.03.08 в сумі 1500 грн. і з того часу не здійснював жодних операцій по рахунку. У травні 2012 року отримав письмове попередження відповідача із зазначенням суми заборгованості в розмірі 5609,60 грн.. Так як відповідач не повідомляв про заборгованість з 2007 року і позивач вважав, що борг не існує, тому просить визнати прострочення кредитора по зобов»язаннях за кредитним договором від 26.04.06 в частині нарахування процентів та суми заборгованості за період з 16.10.07 по 18.09.13 недійсними.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та пояснила, що борг перед відповідачем у позивача не існує, так як 2008 році ним погашена заборгованість в розмірі 1500 грн, тоді як борг складав 1160,34 грн.. Вважає безпідставними вимоги відповідача, направлені позивачу у вигляді листів з вимогою погасити заборгованість, при цьому вказуються різні суми і просить визнати недійсними прострочення кредитора по зобов»язаннях за кредитним договором від 26.04.06 в частині нарахування процентів та суми заборгованості за період з 16.10.07 по 18.09.13, так як вважає, що борг перед відповідачем відсутній.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 24.04.06 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, який складався з анкети (заяви) та Правил надання банківських послуг та тарифів банку, з якими позивач був ознайомлений. Позивач у 2006-2007 р.р. користувався кредитною карткою, знімаючи з неї кошти для власних потреб та оплачуючи придбані товари, при цьому частково погашаючи заборгованість. У 2008 році відповідач направив до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з позивача простроченої заборгованості в розмірі 1647,02 грн., але по заяві позивача судовий наказ скасований. Кожного місяця на прострочену заборгованість йдуть нараховування за користування кредитним лімітом і тому внесені позивачем 25.03.08 1500 грн. не погасили борг, а тільки зменшили його розмір і в подальшому нарахування за користування кредитом продовжувалися. На 31.05.13 прострочена заборгованість складала 6399,22 грн. і списання з картки позивача боргу в розмірі 3267,60 грн. зменшило заборгованість і на 30.09.13 прострочена заборгованість складає 3466,79 грн.. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.
В судовому засіданні встановлено, що 24.04.06 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, який складався з анкети (заяви), Правил надання банківських послуг та тарифів банку, з якими позивач був ознайомлений. Позивач у 2006-2007 р.р. користувався кредитною карткою, знімаючи з неї кошти для власних потреб та оплачуючи придбані товари, при цьому частково погашаючи заборгованість, чого не заперечують сторони та підтверджено випискою з особистого рахунку позивача. У 2008 році відповідач направив до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з позивача простроченої заборгованості в розмірі 1647,02 грн., але по заяві позивача судовий наказ був скасований. Як вбачається із особистого рахунку позивача кожного місяця на прострочену заборгованість йдуть нараховування за користування кредитним лімітом і тому внесені позивачем 25.03.08 1500 грн. не погасили борг, а тільки зменшили його розмір і в подальшому нарахування за користування кредитом продовжувалися. На 31.05.13 прострочена заборгованість складала 6399,22 грн. і списання з картки позивача боргу в розмірі 3267,60 грн. зменшило заборгованість і на 30.09.13 прострочена заборгованість складає 3466,79 грн..
Відповідно до ст.509 ЦК України в силу зобов»язання одна особа (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Ст.525 ЦК України оговорено, що одностороння відмова від зобов»язання не допускається.
Згідно ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обов»язується повернути кредит та сплатити проценти, а ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (гроші) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Керуючись ст.ст.509, 525, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 56, 57, 79, 88, 209 та 215 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Рокитнянського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними прострочення кредитора та розрахунку суми заборгованості по зобов»язаннях за кредитним договором № SAMD № 37000006950255 від 26.04.2006 року в частині нарахування процентів за період з 16.10.2007 року по 18.09.2013 року
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 6 листопада 2013 року.
Суддя