Справа № 0907/16651/2012
Провадження № 2/344/1589/13
06 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Сивухіної Ю.Ю.,
за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_3, представника відповідачів Івано-Франківської міської ради та виконавчого комітету по довіреностях Деренько З.М., відповідача ОСОБА_6, представника третьої особи по довіреності ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_6, приватного підприємства «Вертикаль-623», ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 12.03.2005 року, визнання за позивачами переважне право перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання за позивачами переважне право перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 37 кв.м. під квартирою АДРЕСА_4, які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, визнання нечинними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додаток №3; № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м.; від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м.; від 29.03.2005 року в частині передачі у комунальну власність будинку АДРЕСА_4, визнання нечинним та скасування розпорядження міського голови з приватизації державного житлового фонду від 20.01.1999 року за № 27-р в частині надання дозволу ОСОБА_8 на приватизацію підвальних приміщень під квартирою № 1 площею 37 кв.м., які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, зобов'язання вчинити дії, об'єднану в одне провадження із позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_6, приватного підприємства «Вертикаль-623» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додаток №3; № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м.; від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м., визнання права власності, -
Позивачі звернулись в суд з позовом до відповідачів, мотивуючи тим, що відповідачі Івано-Франківська міська рад та виконавчий комітет міської ради незаконно прийняли оскаржувані рішення, приватизували - оформили право власності за територіальною громадою міста на підвальні нежитлові приміщення загального користування, отримали державний акт та в подальшому вказаними приміщеннями незаконно розпорядилися, а саме надали дозвіл на приватизацію підвальних приміщень ПП «Вертикали-623» та надали дозвіл фізичній особі підприємцю на проведення реконструкції підвального приміщення без отримання згоди позивачів. Позивачів не було повідомлено, що буде проводитись приватизація, цим самим було порушено переважне право позивачів на купівлю приміщень, адже позивачі є співвласниками допоміжних приміщень.
В процесі розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали та збільшували позовні вимоги, цим самим затягуючи розгляд справи. Позивачам на попередньому судовому засіданні та на судовому засіданні було роз'яснено їх права та обов'язки, в тому числі й статті 36 та 131 ЦПК України.
В судовому засіданні позивачі та представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні суду додатково пояснила, що вона продала свою частку в нежитлових приміщеннях, але окрім неї ще є інші люди, які також мають право на ці нежитлові приміщення.
Представник відповідачів Івано-Франківської міської ради та виконавчого комітету міської ради в судовому засіданні вимоги позову заперечила, просила в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень Івно-Франківська міська рада та виконавчий комітет міської ради діяли в межах наданих їм повноважень та у спосіб визначений законом. Позовні вимоги позивачів є безпідставними та необгрнутованими, рішеннями Івано-Франківської міської ради та виконачого комітету права позивачів жоним чином не порушені. Будинок по АДРЕСА_4 був відомчим житлом та перебував на балансі Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу. За заявою директора заводу його було передано у комунальну власність територіальної громади міста, було оформлено право власності на нежитлові приміщення за територіальною громадою міста, як це передбачено законодавством України.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки він є необґрунтованим. Він придбав нежитлові приміщення по АДРЕСА_4 у ПП «Вертикаль-623» та зареєстрував за собою право власності на них. Позивачі вводять суд в оману вказуючи що їй не відомо хто володіє вказаними приміщеннями, позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші жителі під'їзду дали згоду на відчуження вказаних приміщень.
Представник відповідача ПП «Вертикаль-623» в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись за закінченням терміну зберігання та повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням в газеті «Галичина», про причини неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в судовому засіданні вимоги позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані. Фонд діяв на підставі рішень міської ради та виконавчого комітету.
23 липня 2013 року до суду надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_6, приватного підприємства «Вертикаль-623» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додаток №3; № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м.; від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м., визнання права власності. Позов третьої особи з самостійними вимогами обґрунтований тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень Івано-Франківська міська рада та виконавчий комітет порушили її право співвласника нежитлових приміщень. Відповідачі одноосібно розпорядились нежитловими приміщеннями без отримання її згоди та згоди інших позивачів.
В судовому засіданні третя особа свої позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві.
Представник відповідачів Івано-Франківської міської ради та виконавчого комітету міської ради в судовому засіданні вимоги позову третьої особи з самостійними вимогами заперечила, просила в задоволенні позову відмовити оскільки рішеннями відповідачів прав третьої особи не порушено.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову третьої особи відмовити, оскільки він є необґрунтованим.
В судове засідання 06.11.2013 року третя особа ОСОБА_10 не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується її підписом на повідомленні про розгляд справи. До суду надійшло клопотання за підписом ОСОБА_10 про відкладення судового засідання узв'язку з тим, що вона перебуває на лікуванні за межами області, однак належних доказів цього суду не надала. Також третьою особою ОСОБА_10 подано клопотання про витребування доказів.
Суд відмовив у задоволенні такого клопотання оскільки воно є необгрунтованим та спрямованим на затягування судового розгляду. Майже аналогічне клопотання вже подавалось представником позивача ОСОБА_3, воно було задоволено судом. Відповідачі Івано-Франківська міська рада та виконавчий комітет надали суду всю відому їм інформацію на виконання ухвали суду про витребування доказів (т.2 а.с.66).
Також судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про відкладення розгляду справи, оскільки вказане клопотання спрямоване на затягування судового процесу, а не на захист своїх прав ОСОБА_10 Позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 майже ідентична позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обґрунтування позовних вимог одинакові.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивачки ОСОБА_3, представників відповідачів, відповідача, представника третьої особи без самостійних вимог, третьої особи з самостійними вимогами, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивачка ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с.8).
Позивач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 (а.с.9).
Позивачка ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.10).
Що стосується вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування розпорядження міського голови з приватизації державного житлового фонду від 20.01.1999 року за № 27-р в частині надання дозволу ОСОБА_8 на приватизацію підвальних приміщень під квартирою № 1 площею 37 кв.м., які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, то судом встановлено наступне.
В силу вимог статті 60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачам неодноразово роз'яснювалось вказане положення статті, однак позивачами не надано суду належним чином засвідченої копії розпорядження міського голови з приватизації державного житлового фонду від 20.01.1999 року за № 27-р в частині надання дозволу ОСОБА_8 на приватизацію підвальних приміщень під квартирою № 1 площею 37 кв.м., які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, клопотання про його витребування в порядку статей 133 чи 137 ЦПК України сторонами не заявлялось. Також позивачами в своїх усних поясненнях, в заяві про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с.60-61) не наведено підстав для визнання вказаного розпорядження нечинним та його скасування.
З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що у вказаній позовній вимозі позивачів слід відмовити.
Щодо вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання нечинними та скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 29.03.2005 року в частині передачі у комунальну власність будинку АДРЕСА_4, то суд виходить з наступного.
Будинок АДРЕСА_4 перебував у віданні ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (т.1 а.с.151). 07.10.2004 року голова правління ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» звернувся до міського голови із проханням про прийняття у комунальну власність декілька будинків, в тому числі й будинку АДРЕСА_4 (т.1 а.с.151).
Згідно акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність (т. 1 а.с.152-153) будинок АДРЕСА_4 з підвальними приміщеннями 599,45 кв.м. було передано у комунальну власність міста.
Правові засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Оскаржуваним рішенням Івано-Франківська міська рада згідно п. 30, п.1 ст. 26, ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про передачу об'єктів державної і комунальної власності» (в редакціях які діяли на час прийняття рішення), прийняла у комунальну власність територіальної громади міста і передала на баланс ЖЕО №2 житловий будинок АДРЕСА_4, який належав ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод». Порядок та умови передачі були дотримані міською радою.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Майже аналогічне визначення міститься і в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Тобто, Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення, що цілком узгоджується з положеннями п. 2 ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до змісту якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення Івано-Франківська міська рада діяла відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їй повноважень, у спосіб визначений Конституцією та законодавством України.
Права позивачів оскаржуваним рішенням не було порушено, а тому вимога про визнання нечинними та скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 29.03.2005 року в частині передачі у комунальну власність будинку АДРЕСА_4 не підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про визнання нечинними та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., то суд виходить з наступного.
При прийнятті оскаржуваного рішення виконавчий комітет діяв відповідно до вимог Цивільного кодексу України, в межах своїх повноважень відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» (т. 1 а.с.14). Додаток до вказаного рішення виконавчого комітету сторонами суду не надано.
Відповідно до оскаржуваного рішення виконавчого комітету було видано свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської на нежитлові приміщення А, 7,7 кв.м. по АДРЕСА_4, а не 130,1 кв.м., як вказують позивачі та третя особа з самостійними вимогами (т. 1 а.с.200).
Отже, позивачами та третьою особою з самостійними вимогами не доведено факту порушення їхніх прав виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні вказаних позовних вимог позивачам та третій особі з самостійними вимогами слід відмовити.
Щодо вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додатку №3, то суд виходить з наступного.
При прийнятті оскаржуваного рішення виконавчий комітет діяв відповідно до вимог Цивільного кодексу України, в межах своїх повноважень відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» та Програми приватизації в місті Івано-Франківську на 2008-2010 роки (т. 1 а.с.12). Вказаним рішенням виконавчий комітет вирішив оформити право власності за територіальною громадою міста в особі Івано-Франківської міської ради на нерухоме майно вказане в Додатку №3, зокрема і на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_4.
Після прийняття рішення виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було видано свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської на нежитлові підвальні приміщення А, 130,1 кв.м. по АДРЕСА_4 (т. 1 а.с.154, 155).
Позивачами та третьою особою з самостійними вимогами не надано суду доказів того, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету міської ради порушено їхні прав, а тому у задоволенні вказаних позовних вимог позивачам та третій особі з самостійними вимогами слід відмовити.
Щодо вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про визнання нечинним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м., то суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Івано-Франківська міська рада в силі статті ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, розпорядилась вказаним майно в інтересах громади міста Івано-Франківська.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 21.05.2008 року, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, на підставі п. 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 5.2 «Положення про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська», та ПП «Вертикаль-623» уклали договір оренди нежитлових приміщень площею 139 кв.м. в будинку АДРЕСА_4. Передача в оренду приміщень здійснена на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 21 травня 2008 року № 237 (т. 2 а.с.23-26). За оренду вказаних приміщень відповідачем ПП «Вертикаль-623» вносилась плата (т. 2 а.с.27).
Як вбачається з протоколу № 3/09, комісія виконавчого комітету міської ради з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста вирішила рекомендувати виконавчому комітету міської ради схвалити на черговому засіданні виконавчого комітету рішення про включення даних приміщень в «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, що підлягають приватизації. Рекомендовано також затвердити спосіб приватизації вищевказаних приміщень, шляхом викупу ПП «Вертикаль-623» (т.1 а.с.146-150).
Своїм рішення від 04.06.2009 року Івано-Франківська міська рада, як власник, в межах своїх повноважень наданих законом, вирішила затвердити «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, що підлягають приватизації за визначеними способами та вартістю». Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська зобов'язано укласти договори купівлі-продажу об'єктів комунальної власності міста Івано-Франківська за вартістю та способами вказаними в додатку, зокрема і з ПП «Вертикаль-623» підвальних приміщень площею 130,1 кв.м. (т. 1а.с.143-145).
Таким чином відповідач ПП «Вертикаль-623» набув право власності на частину нежитлових приміщень пор АДРЕСА_4 площею 130,1 кв.м.
Інша частина нежитлових приміщень по АДРЕСА_4 і надалі залишилась у власності територіальної громади міста.
Позивачі та третя особа з самостійними вимогами із заявами про надання їм у власність частини нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_4 до Івано-Франківської міської ради не звертались, доказів такого звернення суду не надали.
Отже, позивачами та третьою особою з самостійними вимогами не доведено факту порушення їхніх прав Івано-Франківською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні вказаних позовних вимог позивачам та третій особі з самостійними вимогами слід відмовити.
Щодо вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м. та визнання нечинним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м., то судом встановлено наступне.
ПП «Вертикаль-623», як власник підвальних приміщень в будинку АДРЕСА_4 площею 130,1 кв.м. продало вказані нежитлові приміщення відповідачу - фізичній особі підприємцю ОСОБА_6, договір купівлі-продажу від 31.08.2010 року (т. 2 а.с.51-52).
ОСОБА_6 зареєстрував за собою право власності на вказані вище приміщення, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності від 07.09.2010 року (т. 2 а.с.53).
Підстав з яких вказаний договір слід визнати недійсним та скасувати, відповідно до статей 203, 215 та глави 54 Цивільного кодексу України позивачами та третьою особою з самостійними вимогами суду не наведено, доказів недійсності суду не надано.
Відповідач ОСОБА_6 реалізовуючи своє право власності на нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_4 звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про погодження та затвердження містобудівних умов та обґрунтувань.
Своїм рішенням від 28.02.2012 року № 620-21 Івано-Франківська міська рада діючи в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений законом вирішила затвердити розроблені та погодженні управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та громадськими слуханнями, містобудівні обґрунтування відповідачу ОСОБА_6 - для реконструкції підвальних приміщень під торгові приміщення на АДРЕСА_4 (т. 1 а.с.16).
Відповідно до п. 42 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Отже приймаючи оскаржуване рішення Івано-Франківська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень відповідно до Конституції та законів України.
З урахуванням наведеного в задоволенні вказаних вимог позивачів та третьої особи з самостійними вимогами сіл відмовити.
Що стосується вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 12.03.2005 року, то судом встановлено наступне.
В силу вимог статті 60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачам неодноразово роз'яснювалось вказане положення статті, однак позивачами не надано суду належним чином засвідченої копії, договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 12.03.2005 року, клопотання про його витребування в порядку статей 133 чи 137 ЦПК України сторонами не заявлялось. Також позивачами в своїх усних поясненнях, в заяві про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с.60-61) не наведено підстав для визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним та його скасування.
Крім того, в заяві про збільшення позовних вимог позивачі вказують що їм стало відомо про договір купівлі-продажу від 12.05.2013 року, а в прохальній частині просять скасувати договір купівлі-продажу від 12.03.2005 року.
З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що у вказаній позовній вимозі позивачів слід відмовити.
Що стосується вимоги позивачів про визнання за ними переважного права перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 130,1 кв.м., визнання за позивачами переважне право перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 37 кв.м. під квартирою АДРЕСА_4, які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, то суд вважає такі вимоги необгрунтованими. Оскільки позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала, що віддала свою частину нежитлових приміщень.
Також, як вбачається із листа представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, рішенням міської ради № 1163-37 від 01.08.2013 року «Про затвердження висновків оцінювача про вартість об'єктів комунальної власності міста і надання дозволу на їх приватизацію» дано дозвіл на приватизацію нежитлових підвальних приміщень площею 10 кв.м. громадянкою ОСОБА_11 та нежитлових підвальних приміщень площею 17,8 кв.м. громадянкою ОСОБА_3 (позивачкою по справі). У 2009 році Фондом було відчужено шляхом викупу нежитлові підвальні приміщення площею 7,7 кв.м. ОСОБА_12 Щодо решти площі нежитлових приміщень за вказаною адресою рішень міською радою не приймалось (т. 2 а.с.66).
Якщо позивачі мають намір приватизувати свої частки нежитлових приміщень, то їм слід звернутись із відповідними заявами до органів місцевого самоврядування. З урахуванням вищенаведеного у задоволенні вказаних позовних вимог позивачам слід відмовити.
Також безпідставною та необґрунтованою є вимога третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 про визнання за нею права власності на 42 кв.м., що становить 1/5 підвальних нежитлових приміщень площею 210 кв.м.
Оскільки, як встановлено судом Івано-Франківська міська рада та виконавчий комітет міської ради діяли в межах наданих їм повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач ОСОБА_6 є законним власником 130,1 кв.м. нежитлових приміщень по АДРЕСА_4 в м. Івано-Франківськ, то не має підстав для задоволення позовної вимоги позивачів про зобов'язання відповідача ОСОБА_6 повернути в належному стані підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_4 позивачам.
Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Позивачами та третьою особою з самостійними вимогами не надано суду доказів того, що рішення прийняті міською радою та виконавчим комітетом суперечать актам цивільного законодавства та порушують права або інтереси позивачів та третьої особи з самостійними вимогами.
Рішення відповідають вимогам чинного законодавства та прийняті в межах повноважень міської ради та виконавчого комітету.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачів та третьої особи з самостійними вимогами є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 19, 140 Конституції України, п.2 ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985 року, яка ратифікована Україною 15.07.1997 року, ст.ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 16, 25, 26, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про передачу об'єктів державної і комунальної власності» ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 133, 137 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_6, приватного підприємства «Вертикаль-623», ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 12.03.2005 року, визнання за позивачами переважне право перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання за позивачами переважне право перед іншими особами на приватизацію шляхом викупу, купівлі підвальних нежитлових приміщень площею 37 кв.м. під квартирою АДРЕСА_4, які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, визнання нечинними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додаток №3; № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м.; від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м.; від 29.03.2005 року в частині передачі у комунальну власність будинку АДРЕСА_4, визнання нечинним та скасування розпорядження міського голови з приватизації державного житлового фонду від 20.01.1999 року за № 27-р в частині надання дозволу ОСОБА_8 на приватизацію підвальних приміщень під квартирою № 1 площею 37 кв.м., які вказані на план-схемі підвальних приміщень літерою - ІІ, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_10 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_6, приватного підприємства «Вертикаль-623» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу між ПП «Вертикаль-623» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 від 31.08.2010 року підвальних нежитлових приміщень площею 130, 1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: № 164 від 23.04.2009 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» та Додаток №3; № 616 від 16.12.2008 року в частині визнання права власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м., визнання нечинними та скасування рішень Івано-Франківської міської ради: від 04.06.2009 року з додатком в частині затвердження об'єкту комунальної власності на підвальні нежитлові приміщення площею 130,1 кв.м.; від 04.06.2009 року про надання дозволу на приватизацію нежитлових підвальних приміщень ПП «Вертикаль - 623» площею 130,1 кв.м.; від 28.02.2012 року № 620-21 в частині надання дозволу фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 на проведення реконструкції придбаного підвального приміщення площею 130,1 кв.м., визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2013 року.
Суддя О.М. Бабій