Дата документу 14.10.2013
Справа № 320/9448/13-а
« 14» жовтня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Горбачової Ю.В.,
при секретарі - Сюсель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3840 про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна,
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини А 3840, в якому просить стягнути з військової частини А 3840 м. Мелітополя грошову компенсацію замість речового майна в сумі 9018,37 гривень, та судових витрат зазначивши, що вона проходила військову службу у військовій частині А 3840, в якій знаходилася на фінансовому та речовому забезпеченні. За наказом Командира частини А 3840 № 144 від 03 серпня 2013 року була звільнена в запас за пунктом «В» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ", військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно, або, за їх бажанням, грошову компенсацію замість речового майна. За період проходження служби, заборгованість з виплати грошової компенсації за належне до видачі речове майно на підставі довідки заборгованості №326ж від 03.08.2013 року складає 9 018,37 грн.
Дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», у зв'язку з економією бюджетних коштів дійсно з 11.03.2000 року були призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459.
Позивачка в судове засідання не з'явилася від неї надійшла заява з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, надав суду свої заперечення, де зазначив, що визнає позовні вимоги частково, за тими підставами, що Законом України від 11 березня 2000 року «Про деякі заходи для економії бюджетних коштів» зупинена дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року, у частині виплати грошової компенсації за речове майно після 11.03.2000 року.
Тому представник відповідача визнає позов на суму 9018 гривень 37 копійок, як компенсацію за речове майно з 11.03.2000 року. Крім того, відповідно до ст..52 Податкового Кодексу України компенсація виплачена військовослужбовці, звільненому з лав Збройних сил України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах, а саме 15% від суми компенсації, а саме сума податку складає: 9018, 37 грн. х 15% = 1352,87 грн.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Ураховуючи означене, з метою повного, всебічного та своєчасного захисту прав позивача в сфері публічно - правових відносин, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А 3840, в якій знаходилась на фінансовому та речовому забезпеченні.
За наказом Командира частини А 3840 № 144 від 03 серпня 2013 року була звільнена в запас за пунктом «В» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком) (а.с. 9).
Згідно витягу з наказу командира Військової частини А 3840 № 23-к від 27.06.2013 року позивачку виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено для постанови на військовий облік до Мелітопольсько - Веселівського ОРВК Запорізької області, (а.с.7).
При звільненні з військової служби у запас з позивачем повний грошовий розрахунок здійснений не був, зокрема по виплаті компенсації замість речового майна.
В матеріалах справи мається довідка № 326ж на одержання грошової компенсації замість речового майна і перелік предметів, які підлягають до видачі ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини А-3840 від 03.08.2013 року № 144, а саме грошової компенсації до 11.03.2000 року в розмірі 1082,37 гривень, після 11.03.2000 року, на суму 7936,71 гривень, а всього 9018, 37 гривень.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно, або, за їх бажанням, грошову компенсацію замість речового майна.
Дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», у зв'язку з економією бюджетних коштів дійсно з 11.03.2000 року були призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459.
Однак вказані обмеження суперечать, як вимогам Конституції України, так і діючому законодавству України.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 5 статті 17 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, а також членів їхніх сімей.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи людини та громадянина гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускатися звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Статтею 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах та свободах, встановлених законодавством України.
Крім того, статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» від 05.10.2000 року гарантовано забезпечення державою соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, робітників та військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених в запас або відставку, а також членів їх сімей.
Вказаною ж статтею встановлено, що військовослужбовцям гарантується отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Слід відзначити, що дана стаття Закону України «Про Збройні Сили України» вступила в законну силу з січня 2001 року, отже дію статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України» в частині гарантованого отримання за рахунок держави житла, грошового, майнового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення не було призупинено чи скасовано.
Крім того, оскільки Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» був введений в дію з 11.03.2000 року, вступивши в законну силу дія ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 01.01.2001 року фактично скасовує дію Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».
Таким чином, за час проходження військової служби ОСОБА_1 була призначена грошова компенсація замість речового майна, однак ця компенсація не була сплачена, отже позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. 3, 8, 17, 22, 68 Конституції України, ст.ст. 158-164, 167 КАС України, ст. 9, 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 16 Закону України «Про Збройні сили України», п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 144 «Про речове забезпечення», суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини А3840 про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна - задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А 3840 (72307,м.Мелітополь-7) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гур'єв, Казахстану, (і.к. НОМЕР_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, (іншими даними суд не володіє) грошову компенсацію замість не отриманого речового майна на загальну суму 9018 (дев'ять тисяч вісімнадцять) гривень 37 копійок.
Стягнути з Військової частини А 3840 (72307,м.Мелітополь-7) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гур'єв, Казахстану, (і.к. НОМЕР_1), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, (іншими даними суд не володіє), судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Ю.В. Горбачова