Провадження № 2/333/2891/13
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
15 жовтня 2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Холода Р.С.,
при секретарі Вашато А.Б.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи МКП «ОСНОВАНІЄ» - Федорука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: МКП «ОСНОВАНІЄ», Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користування квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку, -
15.08.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_3, треті особи: МКП «ОСНОВАНІЄ», Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користування квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку посилаючись на те, що вона є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору найму житлового приміщення. Зазначена квартира була отримана у 1964 році на підставі ордеру на житлове приміщення батьком сторін ОСОБА_4 Після смерті останнього, вона стала квартиронаймачем та особовий рахунок був переведений на неї. Квартира не приватизована та є комунальною власністю, перебуваючи на обслуговуванні у МКП «ОСНОВАНІЄ». У житлі зареєстровані позивач, її діти - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та брат позивача - відповідач у справі ОСОБА_3 Проте останній не мешкає у спірному житлі з 1985 року. На цей час місце проживання відповідача невідомо. У зв'язку з реєстрацією відповідача у будинку проводиться нарахування з комунальних послуг, які позивач змушена сплачувати впродовж усіх років відсутності ОСОБА_3 Ніяких перешкод відповідачу у користуванні вказаною квартирою ні вона, ні її діти не вчиняли, ОСОБА_3 не користується житловим приміщенням добровільно. ОСОБА_1 просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, усунути їй перешкоди у користуванні вказаною квартирою, шляхом зняття ОСОБА_3 з реєстрації та зобов'язати Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області зняти останнього з реєстраційного обліку по зазначеній адресі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила суд його задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Згідно даних поштових повідомлень судові повістки про виклик у суд відповідача повернуті у зв'язку з тим, що він не проживає за адресою: АДРЕСА_1. На підставі даних довідково-адресного бюро м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області відповідач зареєстрований за вказаною адресою.
Судом вживалися заходи до встановлення місця перебування ОСОБА_3 та належного його повідомлення про час і місце розгляду справи.
05.10.2013 року в газеті «Запорізька Січ» була розташована об'ява про виклик відповідача ОСОБА_3 у судове засідання.
Представник третьої особи - МКП «ОСНОВАНІЄ» Федорук О.М. не заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи - Комунарського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та про винесення рішення на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.
Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу, за згодою позивача, на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
За вимогами ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Житлове приміщення - квартира за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована та знаходиться у комунальній власності.
Позивач ОСОБА_1 є основним наймачем зазначеної квартири, що підтверджується договором найму житлового приміщення від 1997 року між ОСОБА_1 та ЖЕУ-13 (а.с. 5), особистим рахунком на спірну квартиру (а.с. 9), довідкою МПК «ОСНОВАНІЄ» від 16.07.2013 року (а.с. 6).
Згідно довідки МКП «ОСНОВАНІЄ» від 14.10.2013 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 (основний квартиронаймач), ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Відповідно до акту МКП «ОСНОВАНІЄ» від 18.07.2013 року ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак не проживає у вказані квартирі з 1985 року.
Допитані у судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 пояснили суду, що дійсно відповідач не проживає та не має особистих речей за адресою: АДРЕСА_1. Останній раз ОСОБА_3 бачили, приблизно 2003-2006 р.р., адреса місця проживання відповідача на цей час невідома.
З урахуванням вищевикладеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 2 вiд 10.03.89р., N 13 від 25.12.92р., № 15 від 25.05.98р. - «у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк».
На підставі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Разом за тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, яке є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі, зняти з реєстраційного обліку відповідача, за вказаною вище адресою, так як вказаний орган приймав участь у розгляді справи не як відповідач, а як третя особа без самостійних позовних вимог і за процесуальним становищем вона не являється суб'єктом матеріально-правових відносин, не користується правами сторін і не несе їх обов'язків.
Тому суд не вправі поширювати на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, матеріально-правові наслідки вирішення позову та покладати обов'язок виконання рішення. Крім того, зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентним (уповноваженим державою) органом, зокрема, на підставі рішення суду і лише у разі відмови компетентного органу здійснити зняття з реєстрації, а спір з цього приводу між сторонами не виник. В подальшому в разі відмови у знятті з реєстрації в зазначеній квартирі відповідачів після визнання їх такими, що втратили право користування квартирою на підставі рішення суду, такі дії Комунарського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 не мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, без поважної причини з 1985 року, отже, за ним не збереглося право на житлове приміщення, що в свою чергу, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64, 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, ч.4 ст.169, 209, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: МКП «ОСНОВАНІЄ», Комунарський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користування квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод