Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" квітня 2009 р. Справа № 07/92-09
вх. № 2107/5-07
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився; відповідача - Шихайло О.Б., дов. б/н від 20.06.08 р.;
розглянувши справу за позовом ТОВ "ТФ Кабель", м.Київ
до АТЗТ "Спецбудмонтаж", м. Харків
про стягнення 5636,86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" просить стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" 5554,68 грн. основної заборгованості, 73,05 грн. пені, 3% річних в сумі 9,13 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за накладною № РТ - 0003427 від 28.10.08 р. на суму 5554,68 грн.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого вказує про оплату основного боргу у повному обсязі. Враховуючи, що відповідачем надано докази оплати заборгованості після звернення позивача з позовом до суду (платіжне доручення № 1400 від 31.03.09 р. та відповідна банківська виписка), суд вважає за необхідне провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 5554,68 грн. припинити, відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 5554,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № РТ-0003427 від 28.10.08 р. та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯПГ № 603616 від 21.10.08 р. (а.с.9-11).
Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.
Сторонами не було встановлено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 59.1 від 28.01.09 р. про оплату 5554,68 грн. заборгованості у строк до 04.02.09 р. (а.с.13-15).
Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав лише 31.03.09 р.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач 5554,68 грн. заборгованості сплатив лише 31.03.09 р.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 04.02.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладною № РТ-0003427 від 28.10.08 р.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5554,68 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Позивачем не надано суду доказів вчинення між сторонами в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, з оплати товару, поставленого за накладною № РТ-0003427 від 28.10.08 р.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 73,05 грн. пені, визнається судом необґрунтованою, неправомірною та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9,13 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" (пров. Метизний, 14-А, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 30289207, р/р 26001001312488 в філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Харкова, МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель" (пр-т. Героїв Сталінграду, 20, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 31188527, п/р 26007501320400 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) 3% річних в сумі 9,13 грн., 100,68 грн. державного мита та 116,47 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині вимоги щодо стягнення з відповідача 73,05 грн. пені, в позові відмовити.
Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 5554,68 грн. припинити, відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 17 квітня 2009 року.
Суддя