"28" жовтня 2013 р. Справа № 917/1493/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В. , суддя Барбашова С.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Олійник В.О.
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2841 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.13 р. у справі № 917/1493/13
за позовом ТОВ "СКС Консалд", м. Суми
до Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління, м. Лубни
про стягнення 92291,64 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління 92 291,64 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.08.2013 р. у справі № 917/1493/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд": 92291,64 грн. заборгованості та 1845,83 грн. на повернення судового збору.
Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Зокрема, в обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що договором на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем № 23 від 15.08.2008 р. передбачається досудове врегулювання конфлікту, але позивач не виконав цієї умови. Також посилається на те, що у відповідача відсутні кошти для належного виконання своїх зобов'язань з оплати за договором № 23 від 15.08.2008 р. у зв'язку з арештом коштів за виконавчими провадженнями та ін.
Позивач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та ін.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.
Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 15.08.2008 року між Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд" (підрядник) укладено договір на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем № 23, відповідно до умов якого замовник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе і здійснює організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (а. с. 15-17).
Згідно з п. 2.1. договору, вартість предмету договору (щомісячна оплата робіт) згідно з договором, визначена узгодженням сторін і на день його укладення з урахуванням ПВД складає 12181,95 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 01.05.2011 р. про внесення змін до договору на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем вартість предмету договору (щомісячна оплата робіт) визначена узгодженням сторін і на день укладення з урахуванням ПВД складає 31132,61 грн.
Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що оплата фактично виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем здійснюється згідно з підписаним сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і ОДС, не пізніше 10 (десятого) числа наступного за звітним місяця.
Оплата за виконані роботи проводиться замовником по мірі надходження коштів від мешканців (споживачів), але не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяцем (тобто розрахунковий період складає 45 календарних днів). Різниця сплачується замовником по факту надходження оплати заборгованості мешканцями. Відшкодування підряднику пільг та субсидій за послугу "технічне обслуговування та ремонт ліфтів і ОДС" здійснюється замовником в той же день, коли вони були отримані з державного бюджету.
Замовник самостійно проводить роботу безпосередньо з мешканцями багатоповерхових будинків, обладнаних ліфтами (споживачами): здійснює нарахування, корегування чи зняття грошових коштів за послугу "Технічне обслуговування та ремонт ліфтів і ОДС".
Щомісяця, не пізніше 20 числа, замовник і підрядник проводять звірку нарахувань і взаєморозрахунків по даному договору.
Відповідно до п. 5.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що у кінці поточного місяця підрядник надає замовнику 2 (два) примірники (1-й примірник - для замовника, 2-й примірник - для підрядника) акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем з зазначенням їх вартості та кількості працюючих ліфтів і диспетчерських систем. Акт пред'являється замовнику не раніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця.
Згідно з п. 6.4. договору, замовник протягом 3 (трьох) календарних днів з дати одержання акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем зобов'язаний направити підряднику оформлений (підписаний та засвідчений печаткою) акт або обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт. Якщо відмова в підписанні акту не надіслана замовником в обумовлені строки, виконані роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті.
Позивач зазначає, що умови укладеного договору виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів (а. с. 20-22) за період з березня по травень 2013 р., які підписані сторонами без зауважень:
- акт приймання виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів у березні 2013 р. на суму 30026,42 грн.
- акт приймання виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів у квітні 2013 р. на суму 31132,61 грн.
- акт приймання виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів у травні 2013 р. на суму 31132,61 грн.
У позовній заяві позивач вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати за виконані роботи, у нього виникла заборгованість за період з 01.03.2013 р. по 31.05.2013 р. в сумі 92291,64 грн., яка підтверджується належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав доказів виконання своїх зобов'язань в частині оплати за виконані роботи. В рішенні суд також зазначив про те, що посилання відповідача на арешт коштів не заслуговують на увагу, оскільки не можуть бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплатити відповідні роботи, оскільки відповідно до умов договору замовник самостійно проводить роботу безпосередньо з мешканцями багатоповерхових будинків, обладнаних ліфтами (споживачами): здійснює нарахування, корегування чи зняття грошових коштів за послугу "технічне обслуговування та ремонт ліфтів і ОДС", та ін.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 23 від 15.08.2008 р. на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 92291,64 грн., що підтверджується відповідними актами за номерами 23 в період з березня 2013 р. по травень 2013 р. (а. с. 20-22).
Однак відповідач свої зобов'язання по договору в частині оплати виконаних робіт не виконав.
Відповідач доказів виконання зобов'язань за договором, оплати за технічне обслуговування у спірний період в повному обсязі ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції не надав, обставини, на які посилається позивач також не спростував.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем не було дотримано досудового порядку врегулювання спору, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою, тобто, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Правомірно також зазначив суд першої інстанції про те, що посилання відповідача на арешт коштів в даному випадку не заслуговують на увагу, оскільки не можуть бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплатити відповідні роботи, оскільки відповідно до умов договору замовник самостійно проводить роботу безпосередньо з мешканцями багатоповерхових будинків, обладнаних ліфтами (споживачами): здійснює нарахування, корегування чи зняття грошових коштів за послугу "технічне обслуговування та ремонт ліфтів і ОДС".
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 92291,64 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення з огляду на задоволення позову та з посиланням на ст. ст. 44, 49 ГПК України зазначив про розподіл судових витрат, та стягнув з відповідача на користь позивача 1845,83 грн. судового збору.
З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.13 р. по справі № 917/1493/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Полтавської області від 28.08.13 р. по справі № 917/1493/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 31.10.2013 р.
Головуючий суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Суддя Барбашова С.В.