01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.04.2009 № 30/19
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Рибак В.В.(довір. №01-07Д/08 від 07.11.08);
Від відповідача - Міняйло Є.В. (довір. № 04-200 від 01.04.09);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Трейдінг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.02.2009
у справі № 30/19 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Трейдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Менеджмент Груп"
про стягнення 27641,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 30/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і неодержаних доходах.
Однак, як вказує суд, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що поліпшення приміщення здійснені ним у період дії саме договору суборенди № 569 від 01.07.08 р. та відповідно позивачем були понесені збитки внаслідок неналежного виконання відповідачем цього договору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2009 р. та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що судом першої інстанції не з'ясовано, на підставі яких документальних даних відповідач по сьогоднішній день володіє та користується майном, а саме, алюмінієвими перегородками, що належать позивачу на праві власності, вартість яких була предметом розгляду даної справи в суді. Як зазначає позивач, відповідачем не було надано жодного документального доказу, окрім копії Технічного паспорту приміщення, які б підтверджували його право власності на вказане майно, та те, на яких підставах вказане майно, було отримано під час прийому-передачі приміщення від АТВТ “Славутич”.
На думку позивача, суд першої інстанції своїм рішенням проігнорував право власності на майно позивача і дійшов висновку, що таке право було ним втрачено під час закінчення дії договору оренди № 249 від 06.12.06 р. і передачі АТВТ “Славутич” приміщення в суборенду відповідачу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.
06 грудня 2006 року між Акціонерним товариством відкритого типу “Славутич” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Славута Трейдінг” (орендар) укладено договір оренди № 249 .
Згідно даного договору оренди, орендодавець зобов'язався передати в оперативну оренду, а позивач зобов'язався прийняти приміщення, що розташоване в будинку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13 корпус 6, третій поверх, офіс № 6D/35, площею 140 кв.м. для використання як офісні приміщення. Згідно умов даного договору строк оренди приміщення починається з 20.01.07р. та закінчується 17.01.08р.
Пунктом 7.1 договору оренди передбачено, що орендар вступає в користування приміщенням у день підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.
Відповідно до акту-прийому-передачі приміщення орендодавець передав, а позивач прийняв у строкове користування приміщення 20.01.2007р., з початку строку оренди приміщення, відповідно до п.1.3 договору.
Пунктом 6.1.2. договору оренди передбачено право орендаря за свій рахунок здійснювати неструктурні зміни або поліпшення приміщення при умові обов'язкового попереднього отримання письмової згоди орендодавця на здійснення робіт по зміні/поліпшенню приміщення. Відокремлювані поліпшення, здійснені за рахунок орендаря є його власністю і можуть бути вилучені ним за умови усунення орендарем шкоди завданої приміщенню внаслідок такого вилучення.
20.12.2006р. АТВТ „Славутич” листом №1219 надав відповідь на лист позивача, в якому зазначив, що не заперечує проти проведення робіт, щодо поліпшення приміщення, при умові погодження проведення таких робіт з відповідним державними органами, у випадку, якщо таке погодження необхідне.
На підставі укладеного позивачем 14.12.2006р. договору №12129/14 на виготовлення та монтаж алюмінієвих перегородок Компанією „Європейський стандарт” виконано такі роботи: перегородка алюмінієва, двері алюмінієві в перегородку, перегородка алюмінієва розсувна, доводчик дверей, жалюзі горизонтальні, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.01.07р.
16.01.2008р. між орендодавцем та позивачем укладено додаткову угоду до договору оренди №249 від 06.12.06р., якою сторони погодили продовжити строк договору оренди до 17.01.2010р. включно.
Додатковою угодою від 30.06.08р. до договору оренди №249 від 06.12.06р. сторони домовились про дострокове припинення строку дії договору за взаємною згодою сторін та пунктом 4 якої визначили, що приміщення повертається орендарем орендодавцю не пізніше 30.06.2008р. на умовах договору та у стані, зазначеному у пунктах 6.2 та 7.4 договору з урахуванням невідокремлених поліпшень, здійснених орендарем під час перебування у орендованому приміщенні.
Відповідно до акту прийому-передачі орендованого приміщення від 30.06.2008р., орендар повернув, а орендодавець прийняв приміщення, зазначене в договорі оренди.
01.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Форум-Менеджмент груп” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Славута Трейдінг” укладено договір суборенди №569, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти в оперативну суборенду, згідно умов договору приміщення, що розташоване в будинку за адресою: м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, корпус 6, третій поверх, офіс №6D/35, площею 140 кв.м. для використання в якості офісного приміщення.
Згідно з п.1.3 договору суборенди строк суборенди починається з 01.07.08р. та закінчується 17.01.2010р.
Відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2008р. приміщення, що розташоване в будинку за адресою: м. Київ, вул. М.Пимоненка, 13, корпус 6, третій поверх, офіс №6D/35 передане орендарем та прийняте відповідачем в оперативне користування. Також в зазначеному акті зазначено, що приміщення знаходиться в належному технічному та санітарному стані, придатному для використання за призначенням.
Господарським судом міста Києва встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди №569 від 01.07.08р. про його розірвання та складено акт прийому-передачі приміщення.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції своїм рішенням проігнорував право власності на майно позивача і дійшов висновку, що таке право було ним втрачено під час закінчення дії договору оренди № 249 від 06.12.06р. і передачі АТВТ “Славутич” приміщення в суборенду відповідачу колегією суддів не приймається з огляду на наступне.
Пунктом 3 статті 778 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, як на підставу для відшкодування на його користь збитків, що становлять залишкову вартість виготовленого та встановленого на підставі договору №12129/14 від 14.12.06р. майна, встановлено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Згідно з п.6.1.2 договору суборенди позивач (суборендар) має право за свій рахунок здійснювати не структурні зміни або поліпшення приміщення при умові обов'язкового попереднього отримання письмової згоди орендар на здійснення робіт по зміні/поліпшенню приміщення. Відокремлювані поліпшення, здійснені за рахунок суборендаря є його власністю і можуть бути вилучені ним за умови усунення суборендарем шкоди завданої приміщенню внаслідок такого вилучення.
Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).
Тобто, відповідальність у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання передбачена Господарським кодексом України, як спосіб захисту прав, який дозволяє суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, відшкодувати всі майнові витрати, викликані цим порушенням.
Однак, як свідчать матеріали справи позивачем здійснені поліпшення приміщення, а саме встановлення алюмінієвих перегородок в рамках договору №249 від 06.12.06р. між позивачем та АТВТ “Славутич”. Таким чином відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Форум-менеджмент груп” не порушив жодних договірних зобов'язань, що є передумовою для стягнення з відповідача заподіяних позивачеві збитків.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявність збитків;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника.
Отже позивач вимагаючи відшкодування збитків, має довести вище зазначені умови , що кореспондується й зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що поліпшення приміщення здійснені позивачем у період дії саме договору оренди №249 від 06.12.06р.
Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача збитків внаслідок неналежного виконання ним умов договору відсутні.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва по справі №30/19 від 24.02.2009р. відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи , підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Славута Трейдінг” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2009р. у справі № 30/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 30/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Пашкіна С.А.
Калатай Н.Ф.
17.04.09 (відправлено)